PROFILPELAJAR.COM

Перший генералісимус герцог Анжуйський (згодом французький король Генріх III)

Генералісимус Людовик ІІ Бурбон-Конде (Франція)

Генералі́симус (лат. Generalissimo, generalissimus — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.

Історично це звання надавалося полководцям, що командували в ході війни декількома, частіше союзними, арміями, а в деяких випадках державним діячам або особам з сімей царських династій як почесне звання.

Історія

Вперше звання генералісимус було присвоєне в 1569 у Франції королем Карлом IX своєму братові герцогові Анжуйському (згодом королю Генріху III).

Пізніше титул генералісимуса мали:

Франція:
- — віконт Анрі де Тюренн (1611—1675),
- — принц Л.Конде (1621—1686),
- — герцог де Віллар (1653—1734),
- — граф Моріц Саксонський (1696—1750),
- — герцог Жан де Дью Сульт (1769—1851),

Австрія:
- — князь Раймунд Монтекукколі (1609—1680),
- — принц Євген Савойський (1663—1736),
- — граф Л.Даун (1705—1766),
- — ерцгерцог Карл (1771—1847),
- — князь Карл Шварценберг (1771—1820);

Священна Римська імперія:
- — граф А.Валленштайн (1583-1634).

Британська імперія
- Джон Черчиль, герцог Мальборо

Російська імперія

У Російській імперії військове звання генералісимус вперше було присвоєне воєводі А. С. Шеіну (1662—1700). Офіційно введене в Росії, як вище військове звання Статутом військовим 1716 року.

12 травня 1727 було присвоєне князеві О. Д. Меншикову (1673—1729),
11 листопада 1740 — принцові Антону Ульріху Брауншвейзькому (1714—1774) і
28 жовтня 1799 О. В. Суворову (1729-1800).

СРСР

У Радянському Союзі існувало звання Генералісимус Радянського Союзу в період з 1945 по 1991 рік і було присвоєно тільки Й. В. Сталіну.

Чеченська Республіка Ічкерія

Звання Генералісимус Чеченської Республіки Ічкерія було затверджене 23 грудня 1996 року парламентом ЧРІ.

Джохар Дудаєв — присвоєно 23 грудня 1996 року посмертно.
Аслан Масхадов — присвоєно 15 вересня 2005 року посмертно.
Шаміль Басаєв — присвоєно 3 жовтня 2007 року посмертно.

Іспанія
- Хуан Австрійський
- Мануель Годой — 1804,
- Франсіско Франко — 1936,
- Хосе Міаха Менант — 1939.

Китай
- імператор Юань Шикай
- Сунь Ятсен
- Тан Цзіяо
- Ху Ханьмін
- Чжан Цзолінь
- Чан Кайші

Корейська імперія
- імператор Коджон
- Імператор Сунджон

Японська імперія
- імператор Муцухіто
- імператор Йосіхі́то
- імператор Хірохі́то

Папська держава
- Чезаре Борджіа

Всього у світі титул мали близько 50 людей.

Список найвідоміших Генералісимусів, що здобули звання (титул) за заслуги у війнах

#	Держава	Ім'я (роки життя)	Військова біографія	Дата присвоєння звання
1	Священна Римська імперія	Альбрехт Валленштейн (24 вересня 1583 — 25 лютого 1634)	Імперський полководець богемського походження, герцог Фридландський та Мекленбурзький, князь Заганський, генералісимус, адмірал флоту, один з головнокомандувачів військ Священної Римської імперії під час Тридцятирічної війни (1618—1648)	1625
2	Швеція	Карл X Густав (8 листопада 1622 — 13 лютого 1660)	шведський король (1654-1660), генералісимус шведської армії. Учасник Другої Північної війни, Шведського потопу та Дансько-шведської війни	січень 1648
3	Англія/ Голландська республіка	Джон Черчилль (26 травня 1650 — 16 червня 1722)	англійський полководець і політичний діяч, генерал-капітан, генералісимус Республіки Об'єднаних провінцій Нідерландів, 1-й герцог Мальборо. Учасник придушення повстання Монмута, війни Аугсбурзької ліги, війни за іспанську спадщину. У військових мав прізвисько «Капрал Джон»	1702
4	Швеція	Фредерік I (17 квітня 1676 — 25 березня 1751)	шведський король (1720-1751), генералісимус шведської армії. Учасник війн за австрійську спадщину та Російсько-шведської війни	1716
5	Російська імперія	Меншиков Олександр Данилович (6 (16) листопада 1673 — 12 (23) листопада 1729)	російський державний і військовий діяч, князь (1707), генерал-фельдмаршал (1709), генералісимус, адмірал Російського імператорського флоту. Перший голова Санкт-Петербурзької губернії (1703—1724, 1725—1727) і Військової колегії (1719—1724, 1726—1727). Фаворит московського царя Петра І. Учасник Азовських походів, Великої Північної війни	12 травня 1727
6	Португалія	Вільгельм Шаумбург-Ліппе (9 січня 1724 — 10 вересня 1777)	німецький політичний та військовий діяч, визначний військовий теоретик, правитель графства Шаумбург-Ліппе (1748—1777), полководець Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер курфюрства Брауншвейг-Люнебург і генерал-фельдмаршал Великої Британії, маршал-генерал Португалії (1762). Розробник полемологічної теорії «чистої оборонної війни».	1762
7	Російська імперія	Суворов Олександр Васильович (13 (24) листопада 1729 — 6 (18) травня 1800)	російський полководець, один із засновників російської військової справи, генералісимус російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Граф Римницький (1789), князь Італійський (1799). Учасник Семирічної, Російсько-турецьких (1768—1774) і (1787—1792) років та Французьких революційних війн. Організатором придушень національно-визвольних повстань, зокрема Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, які відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду	28 жовтня 1799
8	Швеція	Карл XIV (26 січня 1763 — 8 березня 1844)	французький військовий, маршал Франції (1804), король Швеції та Норвегії (1818–1844), також принц Суверенного князівства Понтекорво у південно-центральній Італії з 1806 по 1810 роки. Тривалий час служив у французькій армії. Входив у близьке коло найталановитіших генералів Наполеона. 1810 року був обраний шведським Риксдагом престолонаслідником бездітного короля Карла XIII під ім'ям Карл XIV, генералісимус шведської армії. Учасник Французьких революційних, Наполеонівських воєн та Шведсько-норвезької війн	20 жовтня 1810
9	Венесуела	Франсіско де Міранда (28 березня 1750 — 14 липня 1816)	венесуельський політичний та військовий діяч, національний герой Венесуели і революціонер, генералісимус, борець за незалежність Венесуели і США, письменник. Брав участь в Американській революційній війні, Французькій революції та іспано-американських війнах за незалежність. Він вважається предтечею звільнення Південної Америки від Іспанської імперії і залишається відомим як «Перший Універсал Венесуели» та «Великий Універсал Америки»	1812
10	Австрійська імперія	Карл Шварценберг (15 квітня 1771 — 15 жовтня 1820)	австрійський воєначальник, князь Шварценберг, ландграф Клеттгау, граф Зульц, австрійський фельдмаршал, генералісимус і президент гофкрігсрату (з 1814 року). Учасник Французьких революційних і Наполеонівських воєн. Головнокомандувач союзних військ у битві народів під Лейпцигом	1813
11	Перу	Хосе де Сан-Мартін (25 лютого 1778 — 17 серпня 1850)	аргентинський революціонер, генерал аргентинської армії, генералісимус Перу, лібертадорес, національний герой Аргентини і Перу. Учасник Апельсинової і Наполеонівських воєн. Один з керівників війни за незалежність іспанських колоній в Америці: Аргентини, Чилі та Перу	1821
12	Франція	Жозеф Жоффр (12 січня 1852 — 3 січня 1931)	французький воєначальник, головнокомандувач французької армії (1914—1916), генералісимус, маршал Франції (1916). Учасник французько-прусської, французько-китайської та Першої світової воєн. Один з основним полководців у Першій світовій війні. Найбільш відомий за перемогу в стратегічно важливій битві на Марні в 1914. Мав популярне прізвисько Татко Жоффр	1914
13	Франція	Фердинанд Фош (2 жовтня 1851 — 20 березня 1929)	французький воєначальник, маршал Франції (1918), генералісимус. Учасник французько-прусської війни. Під час І світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917). Голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, маршал Польщі (1923). Учасник французько-прусської та Першої світової воєн	1918
14	Республіка Китай	Чан Кайші (31 жовтня 1887 — 5 квітня 1975)	китайський політичний, державний та військовий діяч; президент Китайської Республіки, президент Гоміндану (1925—1975), головнокомандувач збройних сил Китаю, маршал і генералісимус. Учасник Синьхайської революції, Північного походу, Китайсько-тибетської війни, Кумульського повстання, Японсько-китайської, Громадянської та Другої світової війн	1926
15	Іспанія	Франсіско Франко (4 грудня 1892 — 20 листопада 1975)	іспанський політичний, державний і політичний діяч, диктатор (каудильйо) у 1936-1975, генералісимус. Учасник Іспано-франко-марокканської, Громадянської та війни Іфні	1936
16	СРСР	Сталін Йосип Віссаріонович (18 грудня 1878 — 5 березня 1953)	радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941–1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей	27 червня 1945