PROFILPELAJAR.COM

Ганс Лоріц
Ганс Лоріц
нім. Hans Loritz
Народився	21 грудня 1895; Аугсбург, Округ Швабія, Баварське королівство, Німецька імперія
Помер	31 січня 1946 (50 років); Ноймюнстер, Британська зона окупації Німеччини; ·повішення
Країна	Німецька імперія; Веймарська республіка; Третій Райх
Діяльність	військовослужбовець, пекар, поліціянт
Галузь	націонал-соціалізм
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС
Військове звання	Оберфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Кільце «Мертва голова»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами	Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Ганс Лоріц (нім. Hans Loritz; 21 грудня 1895, Аугсбург — 31 січня 1946, Ноймюнстер) — оберфюрер СС, комендант концентраційних таборів Естервеген, Дахау і Заксенгаузен.

Біографія

Ранні роки. Перша світова війна

Син офіцера поліції. Після закінчення народної школи вивчився на пекаря і кондитера. Працював підмайстром в Інсбруку, Відні, Будапешті та Берліні.

Восени 1914 року вступив добровольцем в 3-й Баварський піхотний полк, згодом перевівся в авіацію. Служив на Західному фронті, в 1917 році підвищений до унтер-офіцера, був неодноразово поранений. Здійснив 28 вильотів над розташуванням французьких військ. У липні 1918 року був збитий (отримав важкі поранення, а двоє його напарників загинули) і потрапив в полон. Після невдалої спроби втечі був поміщений в одиночну камеру, а потім переведений в робочий табір. Звільнений у лютому (за іншими даними, у вересні) 1920 року.

Служив в поліції Аугсбурга, потім працював в муніципальних службах (контролером і касиром на газовому заводі). Був двічі одружений, мав сина. З 1932 року безробітний.

Кар'єра в СС

У 1930 році вступив в НСДАП (№ 298 668) і СС. У квітні-грудні 1933 року — комендант 29-го штандарта СС. Потім служив у допоміжній команді СС в Дахау. Після звинувачення в крадіжці грошей з каси табірної їдальні представив прохання про переведення і був призначений комендантом концтабору Естервеген, який очолював з липня 1934 по березень 1936 року. З 1 квітня 1936 по 1 липня 1939 року — комендант концтабору Дахау.

1 липня 1939 року через жорстоке поводження з в'язнями був переведений на посаду командира 35-го штандарта СС в Грац. За допомогою праці в'язнів звів собі розкішну віллу в Санкт-Гільгені. Одночасно з квітня 1940 по вересень 1942 року був комендантом концтабору Заксенгаузен. Винайшов новий спосіб масового умертвіння радянських військовополонених. Привезених військовополонених приводили в приміщення, де наказували роздягтися догола. Потім їх вводили в наступне приміщення, де їх оглядав лікар з СС. Тому, у кого були золоті коронки, ставили над грудей блакитний хрестик. У третьому приміщенні, де нібито розташовувалася ванна, на одній зі стін була щілина, куди можна було просунути ствол пістолета. Коли жертва чекала продовження медичного огляду, один з охоронців вбивав її пострілом в потилицю. Музика з сусіднього приміщення глушила постріли. Там же були зроблені спеціальні кровостоки. Весь процес займав одну хвилину. Таким чином, під керівництвом Лоріца в Заксенгаузені було знищено щонайменше 12 000 радянських військовополонених. Лоріц, однак, був знятий з посади з тієї ж причини, що і в Дахау — звинувачення в корупції (включаючи будівництво за державний рахунок мисливського будиночка, витрати грошей на відгодівлю власних свиней тощо). З вересня 1942 року — вищий начальник СС і поліції оберабшніта «Північ» в Норвегії.

Після закінчення війни був інтернований.

Смерть

Наклав на себе руки 31 січня 1946, щоб уникнути видачі СРСР.

Звання^[5]

Унтерштурмфюрер СС (16 листопада 1931)
Гауптштурмфюрер СС (11 квітня 1932)
Штурмбаннфюрер СС (23 серпня 1932)
Оберштурмбаннфюрер СС (15 липня 1933)
Штандартенфюрер СС (22 березня 1934)
Оберфюрер СС (15 вересня 1935)

Нагороди^[5]

Перша світова війна

Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Примітки

↑ ^а ^б Allied internment camps in occupied Germany — Cambridge: Cambridge University Press, 2019.
d:Track:Q105444521 d:Track:Q350 d:Track:Q912887
↑ Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570
↑ ^а ^б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
d:Track:Q63098423
↑ ^а ^б Loritz Hans. www.tenhumbergreinhard.de. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.

Література

Johannes Tuchel: Konzentrationslager. Band 39 von Konzentrationslager: Organisationsgeschichte und Funktion der Inspektion der Konzentrationslager 1934—1938., 1991, S. 383
Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, S. 381.
Karin Orth: Die Konzentrationslager-SS. München 2004.