Вісенте Кантаторе

Ф
Вісенте Кантаторе
Особисті дані
Народження 6 жовтня 1935(1935-10-06)
  Росаріо, Аргентина
Смерть 15 січня 2021(2021-01-15) (85 років)
  Вальядолід, Кастилія і Леон, Іспанія
Громадянство  Аргентина
 Чилі
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? Аргентина «Тальєрес»  ? (?)
1955–1958 Аргентина «Сан-Лоренсо» 8 (0)
1959 Аргентина «Тігре»  ? (?)
1960–1962 Чилі «Рейнджерс» (Талька)  ? (?)
1963–1970 Чилі «Сантьяго Вондерерз»  ? (?)
1971–1973 Чилі «Депортес Консепсьйон»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1976 Чилі «Депортес Консепсьйон»
1976–1978 Чилі «Лота Швагер»
1979 Чилі «Аудакс Італьяно»
1980–1984 Чилі «Кобрелоа»
1984 Чилі Чилі
1985–1986 Іспанія «Реал Вальядолід»
1987–1989 Іспанія «Реал Вальядолід»
1989–1991 Іспанія «Севілья»
1991–1992 Чилі «Універсідад Католіка»
1993 Аргентина «Росаріо Сентраль»
1994 Чилі «Коло-Коло»
1994–1995 Іспанія «Тенерифе»
1996–1997 Іспанія «Реал Вальядолід»
1997 Португалія «Спортінг»
1998 Іспанія «Реал Бетіс»
2000–2001 Іспанія «Спортінг» (Хіхон)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вісенте Кантаторе (ісп. Vicente Cantatore, нар. 6 жовтня 1935, Росаріо15 січня 2021) — аргентинський та чилійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував виступами за команду «Тальєрес», після цього грав за клуби «Сан-Лоренсо» та «Тігре», але закріпитись в аргентинському футболі не зумів

1960 року Кантаторе покинув Аргентину і відправився у Чилі, ставши гравцем «Рейнджерса» (Талька), а у 1963 році перейшов у «Сантьяго Вондерерз», що заплатив за гравця 80 мільйонів ескудо. Відіграв за команду з Вальпараїсо наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чемпіонський титул в 1968 році.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Депортес Консепсьйон», за який виступав протягом 1971—1973 років.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1975 року, очоливши тренерський штаб клубу «Депортес Консепсьйон». Після цього працював з кількома іншими місцевими клубами, останнім з яких був «Кобрелоа». З ним Кантаторе у першому ж сезоні виграв чемпіонат Чилі, а вв1981 році закінчив сезон на другому місці і вийшов у фінал Кубка Лібертадорес, де «Кобрелоа» була переможена бразильцями з «Фламенго». У 1982 році клуб знову виграв чемпіонат Чилі і брав участь у фіналі Кубка Лібертадорес. Цього разу чилійці поступились уругвайському «Пеньяролю»[1]. Протягом останніх двох сезонів в клубі Кантаторе показував не такі хороші результати: в 1983 році його команда закінчила на другому місці, а в 1984 році досягла лише четверте місце.

Тим не менш результати Кантаторе дозволили переконати чилійську федерацію футболу в 1984 році запросити Вісенте очолити збірну Чилі. В товариському матчі проти Мексики (1:0) 28 жовтня в Сантьяго-де-Чилі Кантаторе дебютував як тренер збірної[2]. Однак ця гра так і залишилась єдиною в кар'єрі тренера, оскільки через розбіжності з керівництвом федерації він відмовився від посади[3].

У 1985 році Кантаторе переїхав в Європу, щоб очолити іспанський «Реал Вальядолід»[4], який з перервою очолював до 1989 року. Головними досягненнями цього періоду стало відкриття у складі команди «Б» майбутньої іспанської зірки Фернандо Єрро, а також виведення клубу у фінал Кубку Іспанії у останньому сезоні 1988/89[5].

1989 року став головним тренером іншої іспанської команди «Севільї»[6]. У перший сезон андалузький клуб витратив великі суми на покупку досить відомих футболістів. У числі «придбань» були Ерреро, Прієто, до команди приєдналися Посо і Паскуаль. Перші матчі показали ефективність обраного тренером курсу, оскільки команда з першого разу зайняла шосте місце[7] і кваліфікувалась до Кубка УЄФА[8], хоча значною мірою цьому допоміг не новий гравець, а Тоні Польстер, що забив 33 голи. Однак іспанський клуб не зміг пройти другий етап змагань через невдалий матч, проведений в Москві зі столичним «Торепедо» (0:2)[9]. У результаті, закінчивши той сезон на восьмому місці[10], Кантаторе вирішив покинути пост наставника «Севільї»[11].

Після цього Кантаторе повернувся до Чилі, де очолив «Універсідад Католіка»[12]. Зі столичним клубом Кантаторе виграв в 1991 році Кубок Чилі, перемігши свою колишню команду «Кобрелоа»[13]. На додаток він також виграв Лігілью Чилі[es][14] (офіційний турнір, який визначав учасників країни у Кубку Лібертадорес) і зайняв третє місце в чемпіонаті.

1999 року став головним тренером команди «Росаріо Сентраль», клубу зі свого рідного міста. Але як і у статусі гравця, тренером у Кантаторе в аргентинському футболі закріпитись не вдалось і він пішов в відставку з поста після поразки від «Хімнасії і Есгріми»[15] та повернувся до Чилі, очоливши чемпіона крани «Коло-Коло». Тим не менш команда виступила вкрай невдало у Кубку Лібертадорес 1994 року, вилетівши вже у 1/8 фіналу від колумбійського «Хуніора Барранкілья», після чого Кантаторе в листопаді був звільнений[16].

Того ж року Вісенте повернувся до роботи в Іспанії, очолювши тренерський штаб клубу «Тенерифе»[17] і ставши наступником свого співвітчизника Хорхе Вальдано, який приєднався до «Реал Мадрида». У Ла Лізі сезону 1994/95 «Тенерифе» виступив невдало, зайнявши лише п'ятнадцяте місце в таблиці і лише злегка уник зони вильоту[18], тому Кантаторе в кінці сезону змушений був покинути клуб.

Влітку 1996 року Кантаторе втретє у своїй кар'єрі очолив «Реал Вальядолід»[19] і у сезоні 1996/97 років став з ним сьомим у Ла Лізі. На початку наступного сезону, 16 вересня 1997 року, латиноамериканського наставника відправили у відставку. На той момент клуб програв три з трьох матчів нового чемпіонату[20]. Це рішення викликало полеміку серед вболівальників клубу, а фахівцям довелося констатувати, що цей крок позначив кінець кращої пори клубу.

У грудні 1997 року став головним тренером португальського «Спортінга», проте вже через двадцять днів звільнився з посади через особисті причини[21][22].

Влітку 1998 року був запрошений керівництвом клубу «Реал Бетіс» очолити його команду[23], але вже в жовтні пішов у відставку після поразки від «Валенсії» (1:5)[24]. В той же час він оголосив про свій намір закінчити свою кар'єру тренера[25]. Тим не менш 12 червня 2000 року Кантаторе підписав контракт зі «Спортінгом» (Хіхон)[26][27], яким він керував до своєї відставки 16 січня 2001 року, після чого остаточно завершив тренерську діяльність, незважаючи на той факт, що він отримав деякі пропозиції від таких клубів, як «Сампдорія» та «Крус Азул»[28].

Титули і досягнення

Як гравця

«Сантьяго Вондерерз»: 1968

Як тренера

«Кобрелоа»: 1980, 1982

Особисті

Примітки

  1. Memorias incompletas de Vicente Cantatore. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2018.
  2. Nombres propios. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
  3. Crisis en Chile. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
  4. González, Javier (7 de mayo de 1985). Cantatore: la primera novedad de la próxima Liga. Mundo Deportivo. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  5. Doblete. Mundo Deportivo. 1 de julio de 1989. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  6. Méndez, Juan (2 de junio de 1989). Vicente Cantatore, presentado como técnico del Sevilla. El País. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  7. Temporada 1989/90 de la Primera División. BDfutbol. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  8. Ríos, Ricardo (7 de mayo de 1990). La Real se metió en la UEFA. Mundo Deportivo. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  9. Romero, Manoli (8 de noviembre de 1990). El Sevilla, tocado y hundido. Mundo Deportivo. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  10. Temporada 1990/91 de Primera División. BDFutbol. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  11. Cantatore anuncia que dejará el Sevilla al final de la temporada. El País. 30 de mayo de 1991. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  12. Polster, adiós al Sevilla y Cantatore vuelve a Chile. Mundo Deportivo. 29 de junio de 1991. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  13. 1991: Levantamos la Copa Chile una vez más. Sangre Cruzada. 7 de mayo de 2014. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  14. Chile 1991. RSSSF. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  15. Efemérides canallas. Rosario3. 6 de octubre de 2007. Архів оригіналу за 11 de septiembre de 2014. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  16. El presidente del Colo Colo culpa a Cantatore de su no reelección. Mundo Deportivo. 30 de noviembre de 1994. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  17. Castañeda, Álvaro (3 de mayo de 1994). Cantatore colma de elogios a Zamorano. Mundo Deportivo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  18. Temporada 1994/95 de la Primera División. BDFutbol. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  19. Alvarado, Arturo (30 de enero de 1996). Cantatore firma por esta y otra temporada. Mundo Deportivo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  20. Agencia EFE (16 de septiembre de 1997). El Valladolid se desprende de Cantatore "por radio". El País. Agencia EFE. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  21. Miranda, José Carlos (28 de diciembre de 1997). Cantatore deja el Sporting 20 días después de llegar. Mundo Deportivo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  22. Alvarado, Arturo (28 de diciembre de 1997). Cantatore de ida y vuelta. El Mundo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  23. Agencia EFE (25 de agosto de 1998). Vicente Cantatore sustituye a Oliveira como entrenador del Betis. El Mundo. Agencia EFE. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  24. Europa Press (26 de octubre de 1998). Vicente Cantatore hará pública su dimisión mañana. El Mundo. Europa Press. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  25. Mellado, Sergio (28 de octubre de 1998). Cantatore, como Luis, anuncia que deja de ser entrenador. El País. Процитовано 11 de septiembre de 2014.
  26. Calleja, José Luis (13 de junio de 2000). Cantatore ya ejerce en Gijón. Mundo Deportivo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  27. Calleja, José Luis (17 de enero de 2001). Cantatore dimite como técnico gijonés. Mundo Deportivo. Процитовано 10 de septiembre de 2014.
  28. Francisco Siredey (3 novembre 2012). La Tercera (ред.). Memorias incompletas de Vicente Cantatore (ісп.). Процитовано 26 dicembre 2013.

Посилання

Read other articles:

Dinas PengadaanTentara Nasional Indonesia Angkatan DaratDibentuk21 April 2020Negara IndonesiaCabang TNI Angkatan DaratBagian dariTentara Nasional IndonesiaJulukanDisadaadTokohKomandan saat iniBrigadir Jenderal TNI Hari Pahlwantoro Dinas Pengadaan Angkatan Darat, atau disingkat Disadaad adalah sebuah organisasi yang diresmikan oleh Kepala Staf Angkatan Darat Jenderal TNI Andika Perkasa pada tanggal 21 April 2020. Pembentukan Dinas Pengadaan Angkatan Darat ini sesuai dengan amanah Peratura...

 

 

For other uses, see Hector Og Maclean. Sir Hector Og MacLean of Duart, 15th Clan Chief15th Clan Chief11th Laird of DuartPreceded byLachlan Mor Maclean, 14th Chief, fatherSucceeded byHector Mor Maclean of Dowart, 16th Clan Chief, son Personal detailsBornHector Og MacLean1583Died1623 (age 40)Spouse(s)Janet Mackenzie of KintailIsabella Acheson of GosfordChildrenHector Mor Maclean of Dowart, 16th Clan ChiefLachlan Maclean of Morvaren, 17th Clan ChiefDonald MacLean, 1st Laird of BrolasSir John Mac...

 

 

Pour les articles homonymes, voir Paper, Pentagon Papers et Post. Pentagon Papers Katharine Graham [1917-2001], éditrice du Washington Post, invitée à une réunion de la Dutch Newspaper Press (NDP) Données clés Titre québécois Le Post Titre original The Post Réalisation Steven Spielberg Scénario Liz HannahJosh Singer Musique John Williams Acteurs principaux Meryl StreepTom Hanks Sociétés de production Fox Searchlight PicturesAmblin PartnersAmblin EntertainmentPascal PicturesStar T...

Hotel in the Netherlands The Kurzaal, the biggest room in the hotel Kurhaus, seaside/rear view, with the skyline of The Hague in the background The Kurhaus of Scheveningen, The Hague in the Netherlands is a hotel which has been called the Grand Hotel Amrâth Kurhaus The Hague since October 2014. It is located in the main seaside resort area, near the beach. History The Kurhaus was built between 1884 and 1885[1] by the German architects Johann Friedrich Henkenhaf and Friedrich Ebert. ...

 

 

Lampu terang hari (Inggris:DRL, atau daylight running lamp atau daytime running light) adalah perangkat penerangan pada kendaraan yang dipasang di kedua lampu utama kendaraan. Biasanya berwarna putih, kuning, atau amber. Lampu ini berfungsi untuk meningkatkan kejernihan kendaraan saat siang hari. Implementasi Lampu full-voltage vs. reduced-voltage (DRL) pada lampu depan sebuah mobil Volkswagen Tergantung dari peraturan yang berlaku dan kelengkapan kendaraan, lampu terang hari dapat dipasang d...

 

 

Сибирский горный козёл Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:СинапсидыКла�...

この記事は検証可能な参考文献や出典が全く示されていないか、不十分です。出典を追加して記事の信頼性向上にご協力ください。(このテンプレートの使い方)出典検索?: コルク – ニュース · 書籍 · スカラー · CiNii · J-STAGE · NDL · dlib.jp · ジャパンサーチ · TWL(2017年4月) コルクを打ち抜いて作った瓶の栓 コルク(木栓、�...

 

 

الحرب النجدية الحجازية جزء من تأسيس المملكة العربية السعودية معلومات عامة التاريخ سبتمبر 1924 - ديسمبر 1925 الموقع الحجاز النتيجة هزيمة مملكة الحجاز وضمها لسلطنة نجد ليصبح إسمها مملكة الحجاز ونجد وملحقاتها المتحاربون سلطنة نجد الإخوان مملكة الحجاز القادة * سلطان بن بجاد فيص�...

 

 

Slovenian football club Football clubTromejnikFull nameNogometni klub Tromejnik KuzmaFounded1979; 45 years ago (1979)[1]PresidentBoštjan GrahHead coachBojan HorvatLeaguePomurska League2022–23Pomurska League, 7th of 16 Home colours Away colours Nogometni klub Tromejnik Kuzma (English: Tromejnik Kuzma Football Club), commonly referred to as NK Tromejnik or simply Tromejnik, is a Slovenian football club based in Kuzma. The club was established in 1979.[1] Hon...

العلاقات الإسرائيلية المغربية     المغرب   إسرائيل تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الإسرائيلية المغربية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين إسرائيل والمغرب. يوجد علاقات دبلوماسية رسمية بين البلدين، وتحظى إسرائيل باعتراف رسمي من المغرب. تقبل المغرب المواطنين ...

 

 

Nigerian politician (born 1963) His ExcellencyAbba Kabir YusufGovernor of Kano StateIncumbentAssumed office 29 May 2023DeputyAminu Abdussalam GwarzoPreceded byAbdullahi Umar GandujeKano State Commissioner of Works, Housing and TransportIn office2011–2015GovernorRabiu Kwankwaso Personal detailsBorn (1963-01-05) 5 January 1963 (age 61)Gaya, Northern Region, Nigeria (now in Kano State)Political partyNew Nigeria Peoples Party (2022–present)Other politicalaffiliationsPeoples Democrati...

 

 

此条目序言章节没有充分总结全文内容要点。 (2019年3月21日)请考虑扩充序言,清晰概述条目所有重點。请在条目的讨论页讨论此问题。 哈萨克斯坦總統哈薩克總統旗現任Қасым-Жомарт Кемелұлы Тоқаев卡瑟姆若马尔特·托卡耶夫自2019年3月20日在任任期7年首任努尔苏丹·纳扎尔巴耶夫设立1990年4月24日(哈薩克蘇維埃社會主義共和國總統) 哈萨克斯坦 哈萨克斯坦政府...

Legnano Armoiries Drapeau L'église de Legnano Administration Pays Italie Région Lombardie  Ville métropolitaine Milan  Maire Mandat Alberto Centinaio 2012-2017 Code postal 20025 Code ISTAT 015118 Code cadastral E514 Préfixe tel. 0331 Démographie Gentilé legnanesi (fr) légnanais Population 59 941 hab. (1er janvier 2023[1]) Densité 3 390 hab./km2 Géographie Coordonnées 45° 36′ 00″ nord, 8° 55′ 00″ est Altitude Min....

 

 

Katak lembu Periode 4.9–0 jtyl[1] PreЄ Є O S D C P T J K Pg N ↓ Miosen Tengah - Masa kini Rana catesbeiana Jantan dewasaStatus konservasiRisiko rendah TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasAmphibiaOrdoAnuraFamiliRanidaeGenusRanaSpesiesRana catesbeiana Shaw, 1802 Tata namaSinonim takson Daftar Rana catesbeiana Shaw, 1802 Rana pipiens – Daudin, 1802 Rana taurina Cuvier, 1817 Rana mugiens Merrem, 1820 Rana scapularis Harlan, 1826 Rana conspersa LeConte, 1855 Rana ca...

 

 

JenisPenyiaran publikNegaraBelandaJangkauanBelandaDidirikan7 September 2014 (1927/1965)SloganThuis bij AVROTROS(At Home with AVROTROS)Tokoh pentingEd Nijpels (ketua)Situs resmiwww.avrotros.nl AVROTROS adalah sebuah penyiaran radio dan televisi Belanda, yang bermula dari tahun 1927. AVROTROS dibentuk pada 2014 dari penggabungan para pendahulunya AVRO dan TROS. Dari 1 Januari 2014, nama penyiaran gabungan tersebut dipakai dalam program-program bersama; sejak 7 September 2014, seluruh program ya...

Japanese boy band This article is about the Japanese band. For the American rock and country band, see Exile (American band). ExileExile in Taiwan in January 2020Background informationAlso known asJ Soul Brothers (1999–2001)OriginTokyo, JapanGenres J-pop R&B dance house Years active2001–presentLabelsLDHRhythm ZoneSpinoffs J Soul Brothers Exile Tribe MembersExile HiroToshio MatsumotoExile MakidaiExile UsaExile AtsushiExile AkiraExile TakahiroKenchi TachibanaExile TetsuyaExile NesmithEx...

 

 

Este artículo trata sobre la división administrativa británica. Para el archipiélago de las Georgias del Sur, véase Islas Georgias del Sur. Para el archipiélago de las Sandwich del Sur, véase Islas Sandwich del Sur. Islas Georgias del Sur y Sandwich del SurSouth Georgia and the South Sandwich Islands  (inglés) Territorio británico de ultramar BanderaEscudo Lema: Leo Terram Propriam Protegat(latín: 'Que el león defienda su propia tierra') Himno: Oh, God Hail to the South G...

 

 

Der Titel dieses Artikels ist mehrdeutig. Weitere Bedeutungen sind unter Der Graf von Monte Christo (Begriffsklärung) aufgeführt. Der Graf von Monte Christo (Originaltitel Le Comte de Monte-Cristo) ist ein Abenteuerroman von Alexandre Dumas dem Älteren. Zwischen 1844 und 1846 veröffentlichte Dumas den Graf von Monte Christo als Fortsetzungsroman in der Zeitschrift Le Journal des débats und erzielte damit ungeahnten Erfolg. Noch bevor der Roman fertiggestellt war, erschienen bereits die ...

Followers of anarchist Luigi Galleani GalleanistsGalleanistiLuigi Galleani, c. 1912LeaderLuigi GalleaniDates of operation1914 (1914)–1920 (1920)CountryUnited StatesIdeologyInsurrectionary anarchismPolitical positionAnarchismNotable attacksPreparedness Day bombing1919 United States anarchist bombingsWall Street bombing This article is part of a series onAnarchismin the United States History Cincinnati Time Store Most–Grottkau debate Haymarket affair Homestead strike Assassin...

 

 

The BuskerThe Busker en 2023.BiographiePériode d'activité Depuis 2012Autres informationsGenres artistiques Folk rock, pop rock, pop indépendanteInfluencé par Bob Dylan, The Beatles, The Beach Boysmodifier - modifier le code - modifier Wikidata The Busker est un groupe d'indie pop maltais fondé en 2012 et composé de David Dav. Jr Meilak, Jean Paul Borg et Sean Meachen. Ils représentent Malte au Concours Eurovision de la chanson 2023 à Liverpool avec leur chanson Dance (Our Own Party). ...