Вільмош Шипош

Ф
Вілмош Шипош
Особисті дані
Народження 24 січня 1914(1914-01-24)[1]
  Вільгельмсбург, Санкт-Пельтен, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Смерть 25 липня 1978(1978-07-25) (64 роки)
  Париж, Франція
Громадянство  Югославія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1930 Югославія «Граджянскі» (Мітровиця) ? (?)
1930–1931 Югославія «Югославія» 6 (1)
1932–1935 Югославія «Граджянскі» (Загреб) 35 (8)
1935–1936 Швейцарія «Янг Бойз» 24 (?)
1936–1937 Франція «Сет» 15 (2)
1937–1939 Югославія «Граджянскі» (Загреб) 25 (6)
1939–1942 Румунія «Рапід» (Бухарест) ? (?)
1942–1946 Угорщина «Ференцварош» 99 (24)
1946–1947 Італія «Болонья» 9 (0)
1947–1948 Італія «Корреджо» ? (?)
1948–1949 Італія «Гроссето» 22 (3)
1949–1951 Італія «Арсенале Мессіна» 34 (?)
1951–1952 Франція «Жунес» (Оран) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1934–1939 Югославія Югославія 13 (1)
1945–1946 Угорщина Угорщина 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вілмош Шипош (угор. Vilmos Sipos) або Вілім Шипош (сербохорв. Vilim Šipoš, 24 січня 1914, Вільгельмсбург — 25 липня 1978, Париж[2]) — угорський та югославський футболіст. У своїй кар'єрі він виступав за дві збірні — Югославії та Угорщини.

Кар'єра

Клуб

За словами одного з його родичів зі Сремської Мітровиці, Вілім Шипош народився на кораблі, що плавав по Дунаю, на якому його мати працювала кухарем. У Футбольній асоціації Угорщини (де він грав у 1942—1946 роках) офіційно вказано, що він народився 24 січня 1914 року у Вільгельмсбурзі, Австрія, приблизно за п'ятдесят кілометрів на захід від Відня[3], оскільки це було місце, де стояв човен на момент його народження.

Хлопчиком його привезли жити до своїх родичів у Сремську-Митровицю, де він почав грати у футбол за тамтешній клуб «Граджянскі». Звідти він прибув до Белграда, де в 1931 році, будучи 17-річним, зіграв шість матчів і забив один гол за белградський клуб «Югославія»[4]. А вже через кілька місяців він виїхав до Загреба і перейшов у місцевий «Граджянскі», чиї кольори він почав з великим успіхом захищати в чемпіонському сезоні 1932/33.

Представляючи два найвідоміші клуби Югославії та ставши гравцем національної збірної, інтерес іноземних клубів до гравця став зростати і влітку 1934 року він поїхав до Швейцарії, де грав за «Янг Бойз» з Берна (1935), а потім до Франції, де представляв «Сет» (1936)[5].

Після втручання віце-президента «Граджянскі», загребського промисловця Густава Мацельского, його повернули з Франції до загребського клубу за 100 000 французьких франків. Проте вже в 1939 році Шипош був проданий румунському клубу «Рапід» з Бухареста[6]. Після початку Другої світової війни та окупації Югославії Шипош продовжив грати у Румунії. Протягом цього періоду він виграв 4 кубки Румунії поспіль — у 1939, 1940, 1941 та 1942 роках.

У 1942 році футболіст поїхав до Будапешта і з 18 жовтня 1942 року до 26 травня 1946 року провів 121 гру за будапештський «Ференцварош», забивши 32 голи і виграв з командою дві срібні медалі чемпіонату та здобув перемогу в Кубку Угорщини.

Після закінчення війни в 1945 році і коли Угорщина стала комуністичною країною, а «Ференцварош» втратив підтримку через свою націоналістичність і фінішував на невтішному 5-му місці в 1946 році, Шипош вирішив переїхати за кордон, і 1946 року прибув до Італії в «Болонью» яку тренував угорець Йожеф Віола. Нападник зіграв за цей клуб дев'ять ігор чемпіонату і пішов наступного літа, але залишився в Італії, де продовжив грати за кілька невеликих клубів, таких як «Корреджо», «Гроссето» та «Арсенале Мессіна».

Завершив кар'єру у Французькому Алжирі, де був гравцем і тренером команди «Жунес» з Орана. У цьому клубі він грав у 40-річному віці і паралельно працював тренером. Надалі він час від часу грав у Франції як гість в команді угорських емігрантів IRO Hungaria (1952)[7].

Збірні

За збірну Югославії провів 13 ігор і забив один гол. Дебютував 18 березня 1934 року проти Болгарії в Софії, а забив єдиний гол за Югославію 28 серпня 1938 року у матчі проти Чехословаччини (1:3) в Загребі. Останній матч у футболці з югославським гербом провів 7 травня 1939 року у матчі проти Румунії (0:1) в Бухаресті[8].

Будучи етнічним угорцем, в той час коли Югославія була окупована, не змагалась і мала невизначене майбутнє, Шипош був запрошений грати за збірну Угорщини, за яку дебютував у 1945 році у Будапешті проти Румунії (7:2). Другу і останню гру за угорців Шипош провів у 1946 році проти Австрії (2:3) у Відні, зігравши на правому фланзі.

Подальше життя

За відсутності повної інформації про Шипоша достовірно лише те, що після завершення кар'єри гравця він оселився в Парижі, де прожив до кінця життя життя. За словами деяких його друзів із Загреба, він помер у 1978 році у Парижі[3].

Виступи за збірну Югославії

# Дата Місце Суперник Результат Голів Турнір
1. 18 березня 1934 року Софія Болгарія Болгарія 1:2 0 Товариська гра
2. 17 червня 1935 року Софія Румунія Румунія 2:0 0 Балканський кубок
3. 20 червня 1935 року Софія Греція Греція 6:1 0 Балканський кубок
4. 24 червня 1935 року Софія Болгарія Болгарія 3:3 0 Балканський кубок
5. 3 квітня 1938 року Белград Польща Польща 1:0 0 Відбір на чемпіонат світу 1938 року.
6. 8 травня 1938 року Бухарест Румунія Румунія 1:0 0 Кубок Едуарда Бенеша[en]
7. 22 травня 1938 року Генуя Італія Італія 0:4 0 Товариська гра
8. 29 травня 1938 року Брюссель Бельгія Бельгія 2:2 0 Товариська гра
9. 28 серпня 1938 року Загреб Чехословаччина Чехословаччина 1:3 1 Кубок Едуарда Бенеша[en]
10. 6 вересня 1938 року Белград Румунія Румунія 1:1 0 Кубок Едуарда Бенеша[en]
11. 25 вересня 1938 року Варшава Польща Польща 4:4 0 Товариська гра
12. 26 лютого 1939 року Берлін Німеччина Німеччина 2:3 0 Товариська гра
13. 7 травня 1939 року Бухарест Румунія Румунія 0:1 0 Кубок Едуарда Бенеша[en]

Досягнення

Список літератури

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Vilim Šipoš. sport.de. 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  3. а б Reprezentativci: Vilim Šipoš. reprezentacija.rs. 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  4. Profile: Vilim Šipoš. worldfootball.net. 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  5. Fudbalski leksikon: Vilim Šipoš. lzmk.hr. 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  6. Sipos Vilmos. tempofradi.hu. 24. 1. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  7. Vilim Šipoš. povijest.gnkdinamo.hr. 21. 10. 2019. Архів оригіналу за 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.
  8. Vilmos Sipos - International Appearanches. rsssf.com. 21. 10. 2019. Процитовано 21. 10. 2019.

Посилання