PROFILPELAJAR.COM

Югославія (Белград)
Повна назва	Спортивний клуб; Югославія (Белград)
Прізвисько	«Червоні» (серб. Crveni)
Засновано	1913
Розформовано	1945
Населений пункт	Белград, Югославія
Стадіон	СК «Югославія»
Ліга	Чемпіонат Югославії
Домашня	Виїзна

Спортивний клуб Югославія (серб. Спортски клуб Југославија) — професійний югославський футбольний клуб із Белграда, що існував у 1913—1945 роках. Дворазовий чемпіон Югославії. Після розформування команди в 1945 році на її основі був створений клуб «Црвена Звезда».

Історія

Спортивний клуб «Югославія» був заснований в 1913 році в Белграді під назвою «Велика Сербія» групою ентузіастів на чолі з Данило Стояновичем. В 1914 році команда стала переможцем Олімпійського кубку, перемігши з рахунком 3:1 клуб «Шумадія» з міста Крагуєваць завдяки двом голам Алоїза Махека і голу Милети Йовановича. В тому ж році з початком Першої світової війни клуб фактично припинив існування.

Після закінчення війни і створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців клуб «Велика Сербія» був відновлений під назвою СК «Югославія». Команда лишилась на провідних ролях у країні. З початком проведення Чемпіонату Сербії, що пізніше став називатись Чемпіонат Белградської футбольної асоціації, регулярно змагалась за перемогу у цих змаганнях, жодного разу з 1920 по 1930 рік не опускаючись нижче другого місця.

У 1923 році у першому розіграші національного чемпіонату «Югославія» дісталась півфіналу, де поступилась САШКу із Сараєво. Нападник клубу Драган Йованович здобув звання найкращого бомбардира першого чемпіонату.

Уже наступного року белградський клуб під керівництвом австрійського тренера Карела Блахи здобув свій перший титул чемпіона Югославії. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1 завдяки голам Дам'яна Джурича і Стевана Лубурича. Титул був здобутий у такому складі: воротар Карой Немеш (3 матчі); захисники Милутин Івкович (3), Бранко Петрович (2), Бошко Тодорович (1); півзахисники Михайло Начевич (3), Алоїз Махек (3), Светислав Маркович (3); нападники Дам'ян Джурич (3.1), Драган Йованович (3.4), Стеван Лубурич (3.3), Душан Петкович (3.4), Бранислав Секулич (3.3).

У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). У складі команди грали: Карой Немеш (3); Милутин Івкович (3), Бранко Петрович (3); Михайло Начевич (3), Алоїз Махек (3), Светислав Маркович (3); Александар Джорджевич (3), Драган Йованович (3.2), Стеван Лубурич (3.1), Душан Петкович (3.3), Бранислав Секулич (3.3); тренер Карел Блаха (Австрія).

Наступного року «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2), а ще через рік клуб уперше не потрапив до фінального турніру, програвши САШКу у кваліфікації. В команді відбувалась зміна поколінь.

У наступні роки «Югославія» регулярно виступала у фінальному турнірі чемпіонату, але більше жодного разу не зуміла здобути перемогу. Двічі команді вдавалось завоювати срібні нагороди у 1930 і 1935 роках.

В 1930 році три футболісти «Югославії» відправились у Уругвай на чемпіонат світу, де дістались півфіналу, а саме Момчило Джокич, Теофило Спасоєвич і Бранислав Хрньїчек. Можна згадати також Милутина Івковича, багаторічного лідера захисту, і нападника Бранислава Секулича, що залишили клуб незадовго до чемпіонату.

У 1936 році «Югославія» здобула перемогу у кубку Югославії. У фіналі команда двічі виграла у загребського «Граджянскі» — 2:1 (обидва голи на рахунку Шьячича) і 4:0 (три голи забив Петрович і один Зечевич)^[1]. У 1939 році команда виграла ще одне кубкове змагання, що носило назву Зимовий кубок. У фіналі «Югославія» переграла клуб Славія (Сараєво) 5:1 і 0:0^[2].

Після того, як країни Осі напали на Югославію, СК «Югославія» був перейменований у СК «1913» році на честь року заснування. У цей час команда виступала у чемпіонаті Сербії. Одного разу у 1942 році стала чемпіоном змагань, а у інших розіграшах поступалась своєму головному конкуренту БСК. Після закінчення Другої світової війни і встановлення комуністичного уряду у країні, СК «1913» був розформований. Більшість нерухомості, гравці і тренувальна база були передані новоствореному клубу — «Црвена Звезда».

Історичні назви клубу

Роки	Назва клубу
1913–1919.	СК Велика Сербія (Спортски клуб Велика Србија) (Белград)
1919–1941.	СК Югославія (Спортски клуб Југославија) (Белград)
1941–1945.	СК 1913 (Спортски клуб 1913) (Белград)

Статистика виступів


Чемпіонат Югославії		Чемпіонат Белграда
Сезон	Результат	Сезон	Результат
		1919–20	місце
		1920–21	місце
		1921–22	місце
1923	1/2 фіналу	1922–23	місце
1924	місце	1923–24	місце
1925	місце	1924–25	місце
1926	місце	1925–26	місце
1927	кваліфікація	1926–27	місце
1928	6 місце	1927–28	місце
1929	місце	1928–29	місце
1930	місце	1929–30	місце
1930-31	3 місце в групі	1930–31	незавершений
1931-32	4 місце	1931–32	місце
1932-33	місце
1934-35	місце
1935-36	Кваліфікаційна група - 1 місце^[3]	1935-36	місце
1936-37	4 місце
1937-38	6 місце
1938-39	місце
1939-40	4 місце


Чемпіонат Сербії
Сезон	Результат
1939–40	місце
1940–41	місце
1941–42	місце
1942–43	місце
1943–44	місце

Досягнення

Перша ліга Югославії:
- Переможець (2): 1924, 1925
- Срібний призер (3): 1926, 1930, 1935
- Бронзовий призер (3): 1929, 1932-33, 1938-39

Чемпіонат Белграда:
- Переможець (7): 1922, 1923, 1924, 1925, 1926, 1928, 1932
- Срібний призер (6): 1920, 1921, 1927, 1929, 1930, 1934

Чемпіонат Сербії:
- Чемпіон (1): 1942
- Срібний призер (4): 1940, 1941, 1943, 1944

Кубок Королівства Югославія з футболу:
- Володар (1): 1936, 1938-39^[4]

Сербський Олімпійський кубок:
- Володар (1): 1914

Гравці

Футболісти, що залишили значний слід в історії клубу або югославського футболу загалом^[5].

Алоїз Махек (1913—1914, 1919—1926) — нападник, дворазовий чемпіон Югославії
Йован Ружич (1913—1915, 1919—1924) — нападник, 2 матчі і 1 гол у збірній, учасник Олімпійських ігор 1920 року
Михайло Начевич (1920—1925) — півзахисник, дворазовий чемпіон Югославії, 1 матч за збірну
Драган Йованович (1921—1929) — нападник, 225 матчів і 331 гол у складі клубу, дворазовий чемпіон Югославії, найкращий бомбардир чемпіонату 1923, 8 матчів і 4 голи у збірній, учасник Олімпійських ігор 1924 року
Бранко Петрович (1921—1932) — захисник, 308 матчів за клуб, дворазовий чемпіон Югославії, 3 матчі за збірну
Бранислав Секулич (1921—1928, 1935—1936) — нападник, 156 матчів і 110 голів у складі клубу, дворазовий чемпіон Югославії, найкращий бомбардир чемпіонату 1925, 17 матчів (8 як гравець «Югославії») і 8 голів у збірній, учасник чемпіонату світу 1930
Душан Петкович (1922—1934) — нападник, 175 матчів і 219 голів у складі клубу, дворазовий чемпіон Югославії, найкращий бомбардир чемпіонату 1925, 8 матчів і 2 голи у збірній, учасник Олімпійських ігор 1924 року
Родолюб Маленчич (1922—1924) — воротар, 53 матчі у складі клубу, 1 матч у збірній
Стеван Лубурич (1922—1934) — нападник, 294 матчів і 146 голів у складі клубу, дворазовий чемпіон Югославії, 6 матчів і 1 гол у збірній
Милутин Івкович (1922—1929) — захисник, 233 матчі у складі клубу, дворазовий чемпіон Югославії, 39 матчів у збірній (19 як гравець «Югославії»), учасник Олімпійських ігор 1928, чемпіонату світу 1930
Светислав Маркович (1922—1926) — півзахисник, дворазовий чемпіон Югославії
Дам'ян Джурич (1922—1924) — нападник, чемпіон Югославії 1924
Милорад Драгичевич (до 1923) — нападник, виступав у клубі переважно на молодіжному рівні, пізніше був провідним гравцем БСК, грав за збірну
Благоє Мар'янович (до 1924) — нападник, виступав у клубі переважно на молодіжному рівні, пізніше був провідним гравцем збірної, п'ятиразовий чемпіон Югославії у складі БСК, учасник чемпіонату світу 1930
Нікола Мар'янович (до 1924) — нападник, виступав у клубі переважно на молодіжному рівні, пізніше — триразовий чемпіон Югославії у складі БСК
Карой Немеш (1924—1925) — воротар, дворазовий чемпіон Югославії
Владета Джурич (1924—1929) — нападник, 84 матчі і 62 м'ячі у складі клубу, 1 матч у збірній
Стоян Попович (1924—1930) — півзахисник, 180 матчів і 12 м'ячів у складі клубу, 5 матчів у збірній
Бранислав Димитриєвич (1926—1938) — захисник, 290 матчів у складі клубу, 5 матчів у збірній
Бранислав Хрньїчек (1927—1930) — нападник, 102 матчі і 82 голи у складі клубу, 5 матчів і 1 м'яч у збірній, учасник чемпіонату світу 1930
Славко Милошевич (1928—1937) — нападник, 249 матчів і 175 голів у складі клубу, 4 матчі у збірній
Момчило Джокич (1928—1940) — півзахисник, 272 матчі у складі клубу, 13 матчів у збірній, учасник чемпіонату світу 1930
Йован Спасич (1929—1938) — воротар, 281 матч у складі клубу, 15 матчів у збірній
Теофіло Спасоєвич (1929—1935) — захисник, 110 матчів у складі клубу, 2 матчі у збірній, учасник чемпіонату світу 1930
Вільмош Шипош (1930—1931) — нападник, 6 матчів і 1 гол у складі клубу, у подальшому гравець «Граджянскі», «Рапіда» (Бухарест), «Ференцвароша», збірних Югославії і Угорщини
Добривоє Зечевич (1930—1938) — нападник, 216 матчів і 108 голів у складі клубу, 18 матчів і 4 голи у збірній
Радивой Божич (1930—1932) — захисник, триразовий чемпіон Югославії у складі БСК, грав за збірну
Франьо Гілер (1931—1935) — нападник, дворазовий чемпіон Югославії у складі «Граджянскі», 13 матчів (3 як гравець «Югославії») і 3 голи у збірній
Мирослав Лукич (1931—1945) — захисник, 224 матчі у складі клубу, 8 матчів у збірній
Джордже Лоянчич (1931—1940) — нападник, 55 матчів і 19 голів у чемпіонаті у складі клубу, 2 матчі за збірну
Никола Перлич (1933—1937, 1938—1940) — нападник, 8 матчів і 3 м'ячі у збірній
Слободан Анджелкович (1935—1941) — захисник, 1 матч у збірній
Александар Петрович (1936—1943) — нападник, 9 матчів і 5 м'ячів у збірній
Любомир Ловрич (1937—1941) — воротар, пізніше виступав у «Црвені Звезді», 5 матчів у збірній, один з тренерів збірної Югославії на чемпіонаті Європи 1960

Тренери

Неповний список тренерів «Югославії»:^[6]

Алоїз Махек (1913—1914)
Данило Стоянович (1923—1924)
Карел Блаха (1924—1926)
Харі Ленк (1927)
Ханс Стрнад (1928—1929)
Драган Йованович (1930—1933)

Карой Немеш (1934)^[7]
Іван Кумануді (1935—1936)
Франьо Гілер (1937—1938)
Дьюла Фельдманн (1938—1939)
Роберт Ланг (1939—1940)
Міра Стеванович (1940-?)

Президенти

Президенти клубу:^[6]

Данило Стоянович (1913—1919)
Александар Йович (1919—1922)
Васа Божидаревич (1922—1923)
Нинко Перич (1923—1925)
Янко Шафарик (1925—1928)
Ж. Євхенієвич (1928—1931)

Янко Шафарик (1931—1932)
Мутимир Коцич (1932—1933)
Милан Живанович (1933—1934)
Александар Тадич (1934—1935)
Милутин Станойлович (1935—1938)
Александар Тадич (1938—1941)

Примітки

↑ Подробиці змагань. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-23 у Wayback Machine.]
↑ Подробиці змагань. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-23 у Wayback Machine.]
↑ «Югославія», як і більшість провідних клубів країни, відмовилась від участі у фінальній частині чемпіонату
↑ Також носив назву зимовий кубок
↑ Більшість даних про роки виступів у клубі і кількість зіграних матчів взято з сайту reprezentacija.rs у профілях гравців
↑ ^а ^б Милорад Сијић: Фудбал у Краљевини Југославији, ст. 153—154.
↑ Владислав Бељански, Јован Дејановић, Лука Дотлић, Коста Хаџи и Јован Виловац: Пола века [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.], ст. 105.