Військова операція проти Ісламської держави

Військова операція проти Ісламської держави
Війна проти тероризму, Громадянська війна в Сирії, Наступ у Північному Іраку (2014), Друга громадянська війна у Лівії, Релігійні війни в Нігерії, Війна в Афганістані (2015—2021)

Ситуація станом на квітень 2018 року
Дата: з 13 червня 2014
Місце: Ірак, Сирія, Лівія, Афганістан
Результат: Вибиття бойовиків ІДІЛ з Сирії та Іраку. Численні рейди бойовиків на Близькому Сході, Афганістані, Півночі Африки
Військові формування
США і союзники:

В Іраку і Сирії:

У Сирії і Лівії:

Тільки в Сирії:

Тільки в Іраку:


Іран і союзники в Іраку і Сирії:


Ірак Ірак (Отримує підтримку від усіх сторін проти ІДІЛ)


Єгипет і союзники в Лівії:


Лівія Загальний національний конгрес Лівії


У Ємені:


Нігерія та союзники Нігерії


В Афганістані:

Ісламська Держава

Аль-Каїда

Військова операція проти Ісламської держави (араб. العمليات العسكرية ضد داعش) — втручання ряду держав в конфлікти, що відбуваються на території Іраку, Сирії і Лівії, з метою перешкодити поширенню терористичної організації «Ісламська Держава».

У відповідь на успіхи, досягнуті угрупованням Ісламська держава Іраку і Леванту (скорочено ІДІЛ) в червні і липні 2014 року, деякі держави почали втручатися в тривалу громадянську війну в Сирії та Іраку, а потім і в Лівії. Швидкі територіальні завоювання в Іраку і Сирії протягом першої половини 2014 року, в сукупності із засудженими міжнародним співтовариством жорстокістю і порушенням прав людини, а також небезпека подальших несподіваних наслідків від громадянської війни у Сирії змусили багато країн розпочати заходи проти ІДІЛ[2].

Іран і його союзники спочатку брали участь в наземних операціях за підтримки винищувачів і безпілотних літальних апаратів. В середині літа 2014 року США відправили до Іраку інструкторів, які не брали безпосередню участь у бойових діях, а починаючи з серпня почали масштабну повітряну кампанію.

1 лютого 2015 року прем'єр-міністр Іраку заявив, що війна з ІДІЛ фактично є «Третьою світовою війною», так як ІДІЛ заявляє про свої плани поширити війну за межі Іраку та Леванту і створити «Всесвітній халіфат»[3].

Військова допомога Іраку

Втручання США

У серпні 2014 року Сполучені Штати Америки зібрали коаліцію країн-партнерів по боротьбі з ІД. Коаліція допомагала поставками авіаційної техніки, військової допомогою сухопутним військам Іраку, військовими радниками, а також створенням баз підготовки місцевих сухопутних військ. На додаток до військової допомоги, багато країн надали гуманітарну допомогу етнічних меншин Північного Іраку (Курдистан і ін), які перебували під загрозою повного знищення або втечі.

У серпні 2014 року президент США Барак Обама, говорячи про підтримку уряду Іраку, сказав, що «це буде довгостроковий проект»[4]. Військова допомога згодом була розширена для того, щоб захистити інфраструктуру Іраку і забезпечити повітряне прикриття іракських військ. Під час авіаційної підтримки США курдські та іракські сили змогли повернути контроль над Мосульською греблею. 10 вересня 2014 року Обама оголосив, що США почнуть проводити авіанальоти в Сирії навіть без схвалення Конгресу[5].

Втручання Австралії

На початку жовтня 2014 року прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт підтвердив, що уряд направив в Ірак винищувачі-бомбардувальники Boeing F/A-18E/F Super Hornet для здійснення авіаударів по бойовиках ІД[6]. 6 жовтня маршал авіації Марк Бинскин оголосив, що Super Hornet вилетіли для виконання бойових завдань над Іраком і повернулися на авіабазу, не витративши боєприпаси. Для підтримки авіації коаліційних сил в Іраку були відправлені літаки KC-30A (дозаправщик) і E-7A Wedgetail (далеке радіолокаційне виявлення і керування літаками)[7]. 9 жовтня Тоні Ебботт заявив, що Super Hornet були залучені для здійснення авіаударів по позиціях ІД в Іраку"[8]. Літак скинув дві авіабомби на будівлю, яку ІД використовувало як командний пункт управління[9].

Станом на 17 жовтня австралійські Королівські ВПС здійснили 43 бойових вильоти над Іраком[10]. Австралійська авіація також брала участь у підтримці курдських сил у боях за місто Кобани на півночі Сирії[11][12].

Втручання Туреччини

20 липня 2015 року в турецькому місті Суруч, що знаходиться недалеко від турецько-сирійського кордону, був здійснений терористичний акт, жертвами якого стали 32 особи (відповідальність за теракт, згідно із заявою влади, лежить на ІД). 23 липня бойовики ІД з території Сирії атакували турецьких прикордонників. 24 липня, в ході засідання Ради Безпеки Туреччини, було прийнято рішення про бомбардування позицій ІД в Сирії[13]. У 16 турецьких провінціях почалися масові затримання підозрюваних у зв'язку з ІД і Робочою партією Курдистану[14]. Також 24 липня президенти Туреччини і США домовилися про використання бази Інджирлік для боротьби з ісламістами[15][16].

Після того, як турецькі війська почали бомбити табори бойовиків ІД і членів Курдської робочої партії, у Туреччині було скоєно понад 600 терактів[17], жертвами яких стали десятки турецьких громадян, у тому числі багато силовиків.

Пізніше Туреччина приєдналася до коаліції проти ІД. 28 серпня турецькі ВПС вперше у складі коаліції взяли участь в авіаударах по ісламістах в Сирії[18][19].

10 жовтня 2015 року в столиці Туреччини, Анкарі, прогриміли вибухи. В результаті теракту загинули більше ста осіб[20]. Влада Туреччини підозрює в організації терористичної атаки членів Курдської робочої партії і бойовиків «Ісламської держави»[21]. Курди звинуватили уряд Туреччини в організації атаки[22].

Протиріччя Туреччини та Іраку

4 грудня 2015 року Туреччина відправила на територію Іраку без погодження з офіційним Багдадом один танковий батальйон, нібито для спільних тренувань з курдською армією Пешмерга. Уряд Іраку розцінив ці дії як ворожі і запропонував Туреччини негайно відвести свої війська[23][24].

Втручання Франції

У середині вересня 2014 року після політичної заяви Франсуа Олланда французькі військові приєдналися до коаліції сил, які борються проти ІД[25].

13 листопада 2015 у Парижі відбулася серія терактів. Загинуло 130 людей, понад 350 отримали поранення, з них 99 вкрай важкі[26][27][28]. Франція вирішила посилити атаки на ІД, відправивши в зону бойової операції свій авіаносець «Шарль де Голль»[29].

Втручання Німеччини

4 грудня 2015 року Бундестаг схвалив відправку літаків німецьких ВПС і 1200 військовослужбовців Бундесверу для допомоги силам коаліції[30]. Однак, міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен виключила участь німецьких військових в наземній операції, оскільки, за її словами, такі операції повинні проводитися людьми, добре знайомими з регіоном[31]. 16 грудня літаки німецьких ВПС вперше були задіяні для здійснення авіаударів по позиціях ісламістів[32].

Військова допомога Сирії

Втручання Росії

30 вересня 2015 року Росія заявила про здійснення повітряних ударів по угрупованню «Ісламська Держава». На відміну від країн Західної коаліції російське втручання в конфлікт[33] відбулося за безпосереднього прохання чинного керівництва Сирії[34].

Військово-технічне співробітництво

Починаючи з літа 2015 року Росія просуває ідею підключення до антитерористичної коаліції збройних сил Сирії, яким Москва надає військово-технічну допомогу[35].

Протиріччя Росії і США

Уряд США вважає, що допомога уряду Асада виключає прийняття РФ до складу коаліції по боротьбі з ІД. За словами прес-секретаря посольства США в РФ Вільяма Стівенса[35]:

Неприпустимо надавати жодної підтримки режиму Асада. Адже це дозволяє йому уникати пошуку конструктивного діалогу з метою припинення конфлікту. … Замість того щоб допомагати сирійського народу об'єднатися проти екстремізму і ІД, Росія продовжує підтримувати режим, чиї довготривалі злочини лише живлять зростання екстремізму.

Протиріччя Росії і Туреччини

Вранці 24 листопада 2015 року поблизу сирійсько-турецького кордону був збитий російський бомбардувальник Су-24. Президент РФ В. Путін назвав інцидент «ударом у спину від пособників терористів»[36]. Турецький лідер Ердоган натомість наполягав на необхідності захисту власних кордонів[37].

Втручання Великої Британії

3 грудня 2015 року ВВС Великої Британії завдали перші авіаудари по позиціях бойовиків «Ісламської держави» на території Сирії.[38][39] До цього моменту ВПС Великої Британії проводили операцію тільки на території Іраку.

Втручання інших країн

У лютому 2016 року Саудівська Аравія і Туреччина оголосили про спільну підготовку військової операції проти «Ісламської держави»[40][41]. Для цього імовірно буде підготовлений військовий контингент кількістю 150 тисяч військовослужбовців. 6 лютого про свою готовність приєднатися до коаліції заявили власті Бахрейну[42] та ОАЕ[43]. 11 лютого саудівське військове керівництво назвало рішення про військову операцію «остаточним і безповоротним»[44]. 24 серпня 2016 року турецькі танки в супроводі інженерно-саперних підрозділів перетнули турецько-сирійський кордон в районі міста Джераблус і почали активний наступ на позиції бойовиків «Ісламського держави». Операція отримала назву «Щит Євфрату»[45].

Роль Асада

Позиція Росії та Ірану

Росія вважає, що уряд Башара Асада є єдиною законною силою в боротьбі з ІД. Натомість, підтримувані США загони об'єднаної сирійської опозиції Путін назвав терористичними організаціями[46]:

30 вересня 2015 року Башар Асад звернувся до Росії за військовою допомогою[47]. Рада Федерації дала дозвіл президенту Володимиру Путіну на використання російських військ (військово-повітряних сил) за кордоном[48].

Позиція США

У США переважає точка зору, згідно з якою Башар Асад не є і ніколи не був кращою альтернативою Ісламській державі. Так, запрошений співробітник Центру Брукінгського інституту в Досі (близькосхідне відділення Інституту Брукінгса) Чарльз Лістер (англ. Charles Lister) у своїй замітці на BBC стверджує, що саме сирійські спецслужби постійно підтримували зростання руху екстремістів в лавах опозиції ще з часів правління Хафеза Асада, батька Б. Асада. Лістер вказує на те, що за даними, зібраними американськими спецслужбами, навесні 2011 року Башар Асад випустив на свободу десятки ув'язнених членів Аль-Каїди, чим помітно зміцнив сили радикальних ісламістів всередині країни. Не надаючи протидії «Ісламській Державі» на її початку, Асад полегшив консолідацію радикалів і подальший розвиток так званого халіфату. У той же час, за даними Лістера, режим Асада проводив політику масових вбивств цивільного населення Сирії: спочатку за допомогою авіаударів і балістичних ракет, потім з застосуванням бочкових бомб. Лістер також висловив серйозні підозри в застосуванні проти опозиції хімічної зброї. Лістер зазначив, що за даними деяких джерел Башар Асад несе відповідальність за загибель понад 100 тис. своїх співгромадян, починаючи з 2011 року. Саме тому, на думку Ч. Лістера, ряди збройної опозиції Башару Асаду налічують не менше 100 тис. сирійців, які заприсяглися не припиняти боротьби, поки Асад залишається при владі[49].

Військова допомога Лівії

Втручання Єгипту

Після того, як бойовики ІД викрали і обезголовили в Лівії 21 єгипетського християнина-копта[50], ВПС Єгипту 16 лютого 2015 року завдали ракетно-бомбового удару по базі терористів в провінції Дерну. В результаті цієї атаки 64 бойовика ІД було вбито[51]. В акції відплати взяли участь і літаки ВПС Лівії[52].

Втручання Франції

З середини січня 2016 року французький спецназ діє на сході Лівії проти загонів Ісламської держави.[53]

Втручання США

1 серпня 2016 року авіація США на прохання лівійського уряду почали завдавати ракетно-бомбові удари по позиціях бойовиків «Ісламського держави» в Сирті.[54]

Військова допомогу Афганістану

Лідер Ісламської держави в Афганістані та Пакистані Хафіз Саїд Хан був убитий 26 липня 2016 року в результаті удару безпілотника Військово-повітряних сил США. Спецоперація була проведена в окрузі Кіт афганської провінції Нангархар.[55]

Міжнародні коаліції проти Ісламської держави

17 жовтня 2014 року Міністерство оборони США офіційно створило Об’єднану об’єднану оперативну групу – операція «Внутрішня рішучість» (CJTF-OIR) — «щоб офіційно оформити поточні військові дії проти зростаючої загрози з боку ІДІЛ в Іраку та Сирії».

З вересня 2015 року в Багдаді діє єдиний координаційний центр для планування бойових операцій проти ІД. У його роботі беруть участь офіцери з Іраку, Росії, Сирії, Ірану[56]. Американці та їх союзники поки не зважилися відкрито співпрацювати в рамках цього проекту[57].

Примітки

  1. В Афганистане отмечена активность ІДІЛ. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  2. Lister, Charles (7 серпня 2014). Not Just Iraq: The Islamic State Is Also on the March in Syria. The Huffington Post. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
  3. state-is-world-war?videoId=363066236 Fight against Islamic State is World War 3 - Iraqi foreign minister. Reuters. Процитовано 25 лютого 2015.[недоступне посилання]
  4. US airstrikes on militants in Iraq. The New York Times. 10 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  5. it-exists-2014910223935601193.html Обама outlines plan to target IS fighters. Al Jazeera English. 11 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Cabinet approves Australian airstrikes in Iraq. The Australian. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  7. Australian fighter jets conduct first armed flights over Iraq. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 22 травня 2015.
  8. state-jihadists-advance-on-syrian-border-town-kobane-despite-usled-air-strikes/story-fni0xs63-1227084446438 Islamic State jihadists advance on Syrian border town Kobane despite US-led air strikes. Daily Telegraph.
  9. Wroe, David (10 жовтня 2014). state-building-20141009-113t2z.html Australian bombs dropped on Islamic State building. The Sydney Morning Herald. Процитовано 18 жовтня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]
  10. Brissenden, Michael (17 жовтня 2014). Deadly Australian air strikes dent IS morale in Iraq: Rear Admiral David Johnston. Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 17 жовтня 2014.
  11. Chan, Gabrielle (17 жовтня 2014). least-two-occasions Australian air strikes in Iraq kill Isis fighters on 'at least two' occasions. The Guardian. Процитовано 20 жовтня 2014.
  12. the second-briefing-in-the-australia-room-at-the-australian-defence-offices-in-russell-canberr/ Chief of Joint Operations Vice Admiral David Johnston and Air Commodore 'Joe' Vincent Iervasi, deliver the second briefing in the Australia room at the Australian Defence Offices in Russell, Canberra. Transcript. Department of Defence. 17 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]
  13. Турция начала бомбардировку позиций ИГИЛ в Сирии. The Russian Times. 24 июля 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 30 серпня 2016.
  14. Турция воюет с «Исламским государством» внутри страны и в Сирии. Московский комсомолец. 24 июля 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  15. Турция разрешила США использовать базу "Инджирлик" против ИГ. РИА Новости. 24.072015. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  16. Турция открыла США доступ к авиабазе "Инджирлик". BBC Russian. 29.07.2015. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  17. Более 40 человек погибли в терактах в Турции за последние дни. РИА Новости. 29.07.2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  18. Турецкие самолеты впервые приняли участие в авиаударах против ИГ. РИА Новости. 29 августа 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  19. Турецкая авиация присоединилась к операции против ИГ. Газета.Ru. 29 августа 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  20. Число жертв теракта в Турции увеличилось до 106. Коммерсантъ. 14.10.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  21. Давутоглу обвинил в теракте ИГ, курдов и марксистов-ленинистов. Московский комсомолец. 10.10.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  22. В Анкаре почтили память погибших во взрывах. Русская служба BBC. 10.10.2015. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  23. Турция и Ирак: возможен ли военный конфликт? [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.], 08.12.2015 г.
  24. Чуркин предостерег Турцию от ввода войск в Сирию [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.], 09.12.2015 г.
  25. ‘International Conference on Peace and Security in Iraq (Paris, September 15, 2014)’ [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.].
  26. Число жертв терактов в Париже продолжает рости [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // NEWSru.com, 20 ноября 2015
  27. Число жертв терактов в Париже возросло до 129 человек. Интерфакс. 21:29, 14 ноября 2015. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  28. Франция вводит дополнительные меры безопасности [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-Би-Си, 14 ноября 2015
  29. Олланд отправил «Шарль де Голль» в Персидский залив [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.] // Lenta.ru, 5 декабря 2015
  30. Бундестаг одобрил участие бундесвера в операции против ИГ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  31. Глава міноборони Німеччини виключила відправку наземних військ у Сирію. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  32. Немецкая авиация впервые приняла участие в операции в Сирии. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  33. Война в Сирии: Хроника событий [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] РИА Новости, октябрь 2015
  34. Асад в письме попросил Путина о военной поддержке. Газета.Ru. 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 жовтня 2015.
  35. а б «Режим Асада не может быть партнером» [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-Би-Си, 10.09.2015
  36. Путин назвал крушение Су-24 ударом в спину от пособников террористов. meduza.io. 24 ноября 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  37. Хроника российско-турецкого конфликта [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-Би-Си, 3 декабря 2015
  38. UK launches first Syria air strikes. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  39. Карта авиаударов по Сирии [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] Русская служба Би-Би-Си, 6 декабря 2015
  40. Саудовская помощь и турецкая армия: Сирию готовят к наземной операции. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  41. US and Turkey prepared for military solution in Syria, Biden says. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  42. Бахрейн выразил готовность к наземной операции против ИГ в Сирии. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  43. ОАЭ направит войска в Сирию для борьбы с ИГИЛ. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  44. Саудовская Аравия окончательно решила направить войска в Сирию. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  45. Syria Jarablus: Turkish tanks roll into northern Syria. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  46. «Владимир Путин: Россия не собирается воевать в Сирии». Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 30 серпня 2016.
  47. Иванов: Асад обратился к России с просьбой об оказании военной помощи. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  48. Решение об использовании ВС РФ за рубежом. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  49. Charles Lister (Visiting Fellow, Brookings Doha Cente (англ.
  50. ISIL video shows Christian Egyptians beheaded in Libya. Al Jazeera. 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 16 лютого 2015.
  51. Египетские авиаудары в Ливии [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] The Guardian, 17 февраля 2015
  52. Libyan air force loyal to official government bombed targets in eastern city of Derna. Ynetnews. 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  53. Преданы огласке действия французского спецназа в Ливии [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] Lenta.ru, 24 февраля 2016
  54. ВВС США нанесли удар по ливийскому городу Сирт [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] Lenta.ru, 1 августа 2016
  55. Ликвидирован лидер ИГ в Афганистане [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] Lenta.ru, 12 августа 2016
  56. Создан Центр по борьбе с ИГ [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] радиостанция Эхо Москвы, 26 сентября 2015
  57. США не будут бомбить ИГ вместе с Россией. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 30 серпня 2016.

Read other articles:

Blancmange Paese d'origine Regno Unito GenereSynth popNew romantic Periodo di attività musicale1981 – 1986 Album pubblicati7 Studio3 Live0 Raccolte4 Sito ufficiale Modifica dati su Wikidata · Manuale Blancmange è stato un duo musicale britannico attivo nella prima metà degli anni ottanta, formato da Neil Arthur e Stephen Luscombe. Indice 1 Biografia 2 Riformazione 3 Discografia 3.1 Album studio 3.2 Compilation 3.3 Singoli 4 Curiosità 5 Altri progetti 6 Coll...

 

Job 18← chapter 17chapter 19 →The whole Book of Job in the Leningrad Codex (1008 C.E.) from an old fascimile edition.BookBook of JobHebrew Bible partKetuvimOrder in the Hebrew part3CategorySifrei EmetChristian Bible partOld TestamentOrder in the Christian part18 Job 18 is the eighteenth chapter of the Book of Job in the Hebrew Bible or the Old Testament of the Christian Bible.[1][2] The book is anonymous; most scholars believe it was written around 6th century BC...

 

1 — проводник, Fp — Планковская сила, lp — Планковская длина, Ip — Планковский ток. Пла́нковский ток (обозначается I P {\displaystyle I_{\text{P}}} ) — одна из производных единиц измерения планковской системы единиц, применяемая для измерения электрического тока и определён...

Koordinat: 42°38′35″N 27°38′12″E / 42.64306°N 27.63667°E / 42.64306; 27.63667 Pertempuran AchelousBagian dari Peperangan Romawi Timur-BulgariaLambang Simeon ITanggal20 Agustus 917LokasiSungai Achelous di dekat AnchialusHasil Kemenangan menentukan BulgariaPihak terlibat Kekaisaran Bulgaria Pertama Kekaisaran Romawi TimurTokoh dan pemimpin Simeon I dari Bulgaria Leo PhocasKekuatan Tidak diketahui[1] 60.000[2] 30.000 tentara[3] 62.000&#...

 

Participation of Canada's national football team in the FIFA World Cup For the women's team, see Canada at the FIFA Women's World Cup. Canada national team at the 2022 FIFA World Cup in Qatar The Canada men's national soccer team have played at the FIFA World Cup on two occasions, in 1986 & in 2022 and will be playing in 2026.[1][2][3][4] For most other editions of the World Cup, Canada has not succeeded in gaining one of the places reserved for the North A...

 

Endangered vegetation type endemic to the coastal areas around Cape Town Cape Flats Dune Strandveld growing on the sand dunes of False Bay, Cape Town. Cape Flats Dune Strandveld is an endangered vegetation type. This is a unique type of Cape Strandveld that is endemic to the coastal areas around Cape Town, including the Cape Flats.[1][2] Habitat Strandveld means “beach scrub” in the Afrikaans language. It covers and stabilises sand dunes on the beaches around Cape Town, an...

Zainal Abidin III di TerengganuSultano di TerengganuIn carica18 dicembre 1881 –26 novembre 1918 Incoronazione10 aprile 1882 PredecessoreAhmad Muadzam Shah II SuccessoreMuhammad Shah II Nome completoZainal Abidin III Muazzam Shah Ibni Almarhum Sultan Ahmad Muazzam Shah II NascitaKuala Terengganu, 12 aprile 1866 MorteKuala Terengganu, 26 novembre 1918 (52 anni) Luogo di sepolturaMoschea Zainal Abidin, Kuala Terengganu PadreAhmad Muadzam Shah II di Terengganu MadreTengku Kulsum...

 

ロバート・デ・ニーロRobert De Niro 2011年のデ・ニーロ生年月日 (1943-08-17) 1943年8月17日(80歳)出生地 アメリカ合衆国・ニューヨーク州ニューヨーク市身長 177 cm職業 俳優、映画監督、映画プロデューサージャンル 映画、テレビドラマ活動期間 1963年 -配偶者 ダイアン・アボット(1976年 - 1988年)グレイス・ハイタワー(1997年 - )主な作品 『ミーン・ストリート』(1973年)...

 

USA-related events during the year of 2018 ← 2017 2016 2015 2018 in the United States → 2019 2020 2021 Decades: 1990s 2000s 2010s 2020s 2030s See also: History of the United States (2008–present) Timeline of United States history (2010–present) List of years in the United States 2018 in the United States2018 in U.S. states and territories States Alabama Alaska Arizona Arkansas California Colorado Connecticut Delaware Florida Georgia Hawaii Idaho Illinois Indiana Iowa Kansas Ke...

le Ragnon Caractéristiques Longueur 11,1 km Bassin collecteur Loire Régime pluvial Cours Source près du hameau du Petit Mané · Localisation Étréchy · Altitude 188 m · Coordonnées 47° 08′ 36″ N, 2° 45′ 14″ E Confluence la Chanteraine · Localisation Lugny-Champagne · Altitude 168 m · Coordonnées 47° 11′ 36″ N, 2° 50′ 54″ E Géographie Pays traversés France Département Cher Régions tr...

 

Правово́й обы́чай (обычное право) — исторически сложившийся источник права и правило поведения. Позже часто избирательно санкционировалось государством и включалось в его систему правовых норм. Обычное право представляет собой одно из древнейших явлений в истор�...

 

Северный морской котик Самец Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапси...

Destroyer of the French Navy Half-sister Milan at anchor History France NameGerfaut NamesakeGerfalcon BuilderAteliers et Chantiers de Bretagne, Nantes Launched14 June 1930 Completed30 January 1932 FateScuttled, 27 November 1942 General characteristics (as built) Class and typeAigle-class destroyer Displacement 2,441 t (2,402 long tons) (standard) 3,140 t (3,090 long tons) (full load) Length128.5 m (421 ft 7 in) Beam11.8 m (38 ft 9 in) Draught4.4 m ...

 

Ne doit pas être confondu avec Huldufólk. Cet article est une ébauche concernant la mythologie et une créature légendaire. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article concernant la mythologie ou le folklore doit être recyclé (février 2013). Une réorganisation et une clarification du contenu paraissent néces...

 

International airport serving Juba, South Sudan This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Juba International Airport – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2016) (Learn how and when to remove this message) Juba International AirportIATA: JUBICAO: HJJJSummaryAirport typePublic / MilitaryOpe...

For the 2011 autobiography, see A Heart for Freedom. Political party in Netherlands Heart for Freedom Hart voor VrijheidChairpersonPeter van den NesteFounded17 June 2021Split fromFree and Social Netherlands [nl]IdeologyCOVID-19 skepticismAntivaxColors  RedMunicipal council of Kerkrade1 / 29 Websitehartvoorvrijheid.nlPolitics of NetherlandsPolitical partiesElections Heart for Freedom (Dutch: Hart voor Vrijheid, pronounced [ɦɑrt voːr ˈvrɛi.ɦɛi̯t]), for...

 

American historian Oscar HandlinBorn(1915-09-29)September 29, 1915New York City, USDiedSeptember 20, 2011(2011-09-20) (aged 95)Cambridge, Massachusetts, USSpouses Mary Flug ​ ​(m. 1937; died 1976)​ Lilian Bombach ​(m. 1977)​Children3, including David P. HandlinAwardsPulitzer Prize (1952)Academic backgroundEducationBrooklyn College (BA)Harvard University (MA, PhD)Academic advisorsArthur M. Schlesinger Sr.Academi...

 

Broadband network architecture term Fiber broadband redirects here. For the overhead version of data and internet transmission, see Broadband over power lines. FTTB, FTTC, FTTD, FTTH, FTTK, FTTN, and FTTP all redirect here. For airports with those ICAO codes, see List of airports in Chad. A schematic illustrating how FTTX (Node, Curb, Building, Home) architectures vary with regard to the distance between the optical fiber and the end user. The building on the left is the central office; the b...

Ethnic group from Central Kalimantan Ethnic group Lun BawangLundayehLun Bawang girls in traditional attire.Total populationApproximately 50,550Regions with significant populationsBorneo: Malaysia26,450 (2020 census)[1]       Sabah6,941 (2020 census)[2]       Sarawak17,676 (2020 census)[3] Indonesia23,000 (2007 SIL)[4] Brunei1,110 (2021 census)[5]LanguagesLun Bawang (dia...

 

Historic routes of part of a major road in N. England The A1 road around Gateshead and Newcastle upon Tyne after arriving from the south as the A1(M) from its origin in London, currently runs from the A1(M) terminus at Birtley.[1] It then swings to the west of both Gateshead and Newcastle via Coal House, Lobley Hill, Metrocentre, Swalwell, Blaydon Bridge, West Denton, Fawdon and Wideopen to Seaton Burn interchange before continuing north towards Edinburgh. However, the A1 has followed...