У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Вовченко .
Василь Мусійович Вовченко ( 8 квітня 1900 , Веселе — 12 червня 1988 , Київ ) — український радянський художник ; член Спілки радянських художників України .
Біографія
Народився 8 квітня 1900 року в селі Веселому (нині Харківський район Харківської області , Україна ). Протягом 1921—1928 років навчався у Харківському художньому інституті , де його викладачами були зокрема Михайло Шаронов , Семен Прохоров , Олексій Кокель , Іван Падалка .
Упродовж 1927—1941 років виконував політичні плакати . Під час німецько-радянської війни працював у фронтовому агітпоїзді , малював листівки , якими закидали тимчасово окуповану ворогом територію України, плакати. Член ВКП(б) з 1950 року.
Жив у Києві , в будинку на бульварі Лихачова , № 2, квартира 48. Помер у Києві 12 червня 1988 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису . Сере робіт:
живопис
«Комсомолка» (1927);
«Повернення Червоної армії з маневрів» (1935);
«Шевченко серед селян» (1937);
«Будьонівці» (1937);
«Зустріч героїв» (1945);
«Ковпаківці на Десні» (1947);
«Натюрморт» (1947);
«Осінь» (1953);
«На Дніпрі» (1954);
«Дуня» (1957);
«Бузок» (1960);
«Ранок на Дніпрі» (1960);
«У Розливі» (1969).
Серед плакатів: «В бою гвинтівку твердо держи, а в тяжку хвилину товаришеві допоможи».
У 1930-х роках виконав фреску у Харківському клубі зв'язку. Автор панно «Продаж кріпачки» (1940).
Працював над створенням гобеленів . Виконав картон для тематитчного килима «Зустріч переможців» (1949).
Брав участь у республіканських виставках з 1927 року.
Література
↑ Словник художників України / за ред. М. П. Бажан — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії , 1973. — С. 46–47. — 272 с.