Шаронов Михайло Андрійович
Шаронов Михайло Андрійович |
---|
|
---|
|
| Народження | 30 жовтня 1881(1881-10-30) Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія |
---|
Смерть | 30 грудня 1957(1957-12-30) (76 років) |
---|
| Київ, Українська РСР, СРСР |
---|
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
---|
Країна | Російська імперія СРСР |
---|
Жанр | портрет |
---|
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
---|
Діяльність | художник |
---|
Відомі учні | Апанович Віктор Антонович, Голубова Ганна Антонівна, Янін Анатолій Олександрович, Борисенко Павло Федорович, Молоштанов Микола Іванович, Голембієвська Ангеліна Володимирівна, Кохан Кузьма Федорович, Ходченко Лев Павлович, Балановський Юрій Васильович, Білан Петро Ілліч, Біляк Володимир Йосипович, Вовченко Василь Мусійович, Заруба Наталія Іванівна, Климонов Володимир Тимофійович, Кривенко Михайло Ілліч, Пащенко Марія Пилипівна, Волкова Ніна Павлівна, Ган Ніна Сергіївна, Вольштейн Мойсей Львович, Фільберт Олександр Олександрович, Латунов Григорій Антонович, Семенко Олександр Іванович, Бланк Мойсей Абрамович, Глущенко Михайло Гнатович, Грипич Костянтин Миколайович, Івашиніна Катерина Данилівна, Зайченко Василь Андріанович, Киянченко Георгій Васильович, Максименко Олександр Григорович, Зарецький Віктор Іванович, Каплан Лев Борисович, Старишко Галина Федорівна, Носов Борис Дмитрович, Пєтухов Василь Опанасович, Коротков Андрій Васильович, Смоленський Лібер Бенціонович і Калашников Микола Михайлович |
---|
Працівник | Харківський художній інститут і Київський державний художній інститут |
---|
Нагороди | |
---|
|
|
|
|
|
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаронов.
Миха́йло Андрі́йович Шаро́нов ( 30 жовтня 1881, Бєлгород — 30 грудня 1957) — український маляр і графік, педагог, професор, Заслужений діяч мистецтв УРСР.
Біографія
Народився 30 жовтня 1881 року у Бєлгороді. Вихованець Московської школи живопису, скульптури й архітектури та Петербурзької Академії (1911 — 1915).
У 1925—1935 — викладав у Харківському художньому інституті;
У 1935—1957 — викладав у Київському художньому інституті (з 1937 — професор, з 1944—1951 — ректор Київського художнього інституту).
Був старанним колекціонером. Зібрав чимало офортів іспанського художника Гойї, 60 аркушів якого подарував Музею Ханенків в Києві.
Помер в 30 грудня 1957 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 2; ряд 9, місце 22-1).
Творчість
Портрети: Володимира Заболотного, Івана Кочерги, Максима Рильського, Михайла Стельмаха та інші.
Література
|
|