PROFILPELAJAR.COM

	Вишгородське князівство
	Удільне князівство
	;
Столиця	Вишгород
Мова(и)	давньоруська (давньоукраїнська)
Релігія	Православ'я
Форма правління	монархія
Династія	Рюриковичі
	Князі
- 1077-1078	Ярополк Ізяславич
- 1149, 1155	Андрій Боголюбський
- 1149-1150, 1156	В'ячеслав Володимирович
- 1167-1180	Давид Ростиславич
- 1198-1210 (з перервами)	Ростислав Рюрикович

Вишгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця — Вишгород. Княжий стіл у Вишгороді згадується з другої половини ХІ століття.

Вишгород — одне з найдавніших міст Київської Русі. Воно згадується в літописах вже в 946 році як уділ княгині Ольги. У Вишгороді тримав свій гарем з трьохсот наложниць Володимир Святославич. Вишгород знаходиться на березі Дніпра, біля нього розташовувалася переправа на шляху з Києва до Чернігова. Вишгород ніколи не був центром самостійного князівства в повному розумінні цього слова. У ньому, як правило, сиділи сини великого князя або один з двох великих князів за часів дуумвірату. Крім того, у Вишгороді часто ховалися київські князі під час міжусобиць. Тому безперервного за часом списку вишгородських князів не існує — відомості про вишгородських князів уривчасті і згадки про них зустрічаються в літописах лише епізодично.

У 1240 році Вишгород був розорений монгольським ханом Батиєм. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються.

У XVI ст. на місці Вишгорода було малолюдне поселення. Про колишні часи нагадували лише земляні вали та купи щебеню. Однак з часом Вишгород відродився. Зараз це невеликий районний центр Київської області.

Князі

Вишгородські князі
Князь	Роки
Ярополк Ізяславич	1077 — 1078
Всеволод Мстиславич	1136
Андрій Боголюбський	1149
В'ячеслав Володимирович	1150 — 1151
Андрій Боголюбський (вдруге)	1155 — 1156
Давид Ростиславич	1167 — 1180
Мстислав Давидович	1180 — 1187
Ростислав Рюрикович	1198 — 1199
Ярослав Володимирович	1199 — 1205
Ростислав Рюрикович (вдруге)	1205 — 1207
Ростислав Рюрикович (втретє)	1208 — 1210
Ізяслав IV Мстиславич	1232 — 1235
Ізяслав IV Мстиславич (вдруге)	1236 — 1239