Василь Митрофанович

Василь Митрофанович
Основні відомості
Народження1 квітня 1831(1831-04-01)
с. Буденець, Герцогство Буковина, Австрійська імперія
Країна:Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Альма-матер:Віденський університет
Заклад:Чернівецький університет імені Франца Йосифа
Конфесія:Буковинська православна митрополія
Смерть:21 серпня 1888(1888-08-21) (57 років)
м. Маріанські Лазні, Богемське королівство, Австро-Угорщина
Праці й досягнення
Рід діяльності:викладач університету, політик
Основні інтереси:теологія, педагогіка
Звання:професор, почесний доктор
Титул:пресвітер
Додаткова інформація:ректор Чернівецького університету

Василь Митрофанович (нім. Mitrofanovici Vasile, рум. Mitrofanovici Vasile, 1 квітня 1831, с. Буденець — 21 серпня 1888, м. Маріанські Лазні) — теолог, педагог, політик, православний священик; посол Райхсрату (1880—1885 рр.) від Руської Ради[1], ректор Чернівецького університету[2].

Життєпис

Народився в 1831 році в родині православного священика Юрія Митрофановича[3] в селі Буденець Герцогства Буковини, нині — Сторожинецький район Чернівецької області України)[2].

Навчався в 1842—1850 рр. у Чернівецькій гімназії, в 1850—1854 рр. у чернівецькій семінарії, в 1854—1856 рр. навчався у Віденському університеті[3] — вивчав практичну теологію[2].

Після висвячення його в сан пресвітера в 1856 р.[2] викладав практичну теологію в православній теологічній установі у Чернівцях (1856–1859).

У 1861 році отримав звання екстраординарного професора теології[2], а в 1875 році призначений викладачем теологічного факультету, щойно відкритого, Чернівецького університету імені Франца Йосифа, де був викладачем моральної теології до часу свої смерті (1888).

У 1875–1876 та 1882–1883 навчальних роках — декан теологічного факультету[2].

В 1878–1879 навчальних роках — ректор Чернівецького університету імені Франца Йосифа[2].

В 1879 році удостоєний за свої звання почесного доктора теології[2], а в 1880 році — звання церковного ставропігійного священика.

Тривалий час В. Митрофанович займав посаду крайового радника, засідав у Чернівецькій муніципальній раді (1886—1888)[4], був депутатом Буковинського сейму (1887—1888) й австро-угорського рейхстагу (30.11.1880-23.04.1885)[3] з Цислейтанії (правоцентристський, консервативний і федералістський блок)[1], займався науковою роботою.

1885 році він брав участь в урочистостях, організованих румунською студентською асоціацією в Чернівцях, де казав румунською мовою на честь великих і малих австрійських народів на Буковині[5], що засвідчило його толерантність у національному питанні.

Помер у 1888 році в м. Маріанські Лазні Богемського королівства (Чехія)[2][6][4].

Науково-дослідницька діяльність

Науково-дослідницька робота В. Митрофановича представлена опублікованою румунською мовою книгою «Гомілетика» (1875); науковими промовами у журналі «Foais Sotictatii».

В. Митрофанович друкував також релігійно-церковний літературний журнал «Кандела».

Примітки

  1. ↑ а б Parlamentarisches. Das Vaterland. prosinec 1881, čís. 339, s. 4. online [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  2. ↑ а б в г д е ж и к Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. Bd. 6. Wien: [s.n.], 2003—2011. online [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]. ISBN 978-3-7001-3213-4. Kapitola Mitrofanovici, Vasile (1831—1888), Griechisch-orthodoxer Theologe, s. 322. (нім.)
  3. ↑ а б в Franz Adlgasser. Kurzbiografie Mitrofanovici (Mitrofanowicz), Vasile (Basil) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
  4. ↑ а б Kleine Chronik. Bukowinaer Rundschau. srpen 1888, roč. 7, čís. 560, s. 4. online [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  5. ↑ Festcommers. Bukowinaer Rundschau. říjen 1885, roč. 4, čís. 164, s. 4. online [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
  6. ↑ Hof- und Personalnachrichten. Die Presse. srpen 1888, čís. 235, s. 3. online [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.).

Джерела

  • Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с.
  • W.: Omiletica Bisericii răsăritene (Homiletik der oriental. Kirche), 1875; Prelegeri academice despre Liturgica Bisericii dreptcredincioase răsăritene (Akadem. Vorlesungen über die Liturgik der rechtgläubigen oriental. Kirche), hrsg. von T. Tarnavschi, 1909; etc. Red.: Candela, 1882—1888.
  • L.: Candela 7, 1888, S. 553 ff., 26, 1907, S. 442 ff.; Mitropolia Ardealului, Jg. 2, 1957, n. 1-2, S. 130 ff.; Knauer; D. Dan, Rolul preoţimilor… (Die Rolle der Priesterschaften…), 1912; Mitt. E. Beck, Magstadt (BRD)
  • «Die k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz im ersten Vierteljahrhundert ihres Bestandes». Festschrift, herausgegeben vom Akademischen Senat. Czernowitz 1900. Digitalisat [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 12,9 MB)(нім.)
  • M. Păcurariu, «Mitrofanovici Vasile [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]» // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S.322.(нім.)