PROFILPELAJAR.COM

Валантен де Булонь
Валантен де Булонь
Jean Valentin
	Центральна частина « Таємної вечері » Валантена, Рим.
При народженні	Jean Valentin
Народження	3 січня 1591; Куломм'є
Смерть	19 серпня 1632 (41 рік)
	Рим, Папська держава
Національність	француз
Країна	Французьке королівство
Жанр	біблійні композиції, побутові сцени
Навчання	Бартоломео Манфреді
Діяльність	художник
Напрямок	караваджизм
Роки творчості	1613-1632
Вплив	Караваджо, Манфреді
Вчитель	Сімон Вуе
Відомі учні	П'єтро Франкавілла і Nicolas Tournierd
Твори	Judithd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Грунінгеd, Музеї Ватикану, Національна галерея, Музей августинців, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, MUŻAd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Національний музей у Варшаві, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Клівлендський музей мистецтв, Ватиканська пінакотека, Національна галерея старовинного мистецтва, Frances Lehman Loeb Art Centerd, Davis Museum and Cultural Centerd, Ackland Art Museumd, Художній музей Базеля, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Толедо, Берлінська картинна галерея, Галерея Сабауда, Museum of the History of Franced, Музей Вальрафа-Ріхарца, Museumslandschaft Hessen Kassel, Детройтський інститут мистецтв, Гай (музей мистецтва), Shipley Art Galleryd, Musea Brugged, Монреальський музей красних мистецтв, Палац витончених мистецтв, Реннський музей образотворчого мистецтва, Ліхтенштейнський музейd, Художня галерея Онтаріо і Victoria Art Galleryd
	Валантен де Булонь у Вікісховищі

Валанте́н де Було́нь (справжнє ім'я Жан Валантен, англ. Jean Valentin, Valentin de Boulogne; бл.1591 — 1632) — художник доби бароко в Римі, француз за походженням. Малював релігійні картини і побутові сцени. Один з найкращих і талановитих караваджистів. Італійці вважають його представником римської школи живопису і своїм художником.

Біографія

Народився в містечку Куломм'є. Його хрестили в паризькій церкві Сен Дені 3 січня 1591 року. Отже, швидше за все він народився в грудні 1590 року, а хрестини відбулись після одужання матері. Його прізвище пов'язують з містом Булонь-сюр-Мер. Походив з родини художників, його батько і дядько були живописцями. Ймовірно, що перші художні навички він здобув від них. Можливо, встиг попрацювати в Парижі чи королівській резиденції Фонтенбло.

В Італію він прибув у 1613–1614 роках з доброю навичкою живопису, яку вдосконалив в Римі. Перші документальні свідоцтва перебування художника в Італії належать до 1620 року, коли він позначений в парафії римської церкви Санта Марія дель Пополо.

Найбільший вплив на Валантена як художника мали твори Караваджо, його послідовника Бартоломео Манфреді і Симона Вуе. Мав колористичні здібності. Відрізнявся драматичним світосприйяттям і добре передавав у живопису трагічні біблійні сюжети.

На його обдарованість звернула увагу впливова римська родина Барберіні, з котрої походив папа Урбан VIII. Племінник папи римського Франческо Барберіні замовив художнику 1626 року «Алегорію Італії», що збереглася донині. Валантен де Булонь брав участь у роботах з декорування собору Св. Петра разом із Ніколя Пуссеном та Симоном Вуе.

До 1632 року мешкав і працював у Римі, де й помер.

Брав у власну майстерню учнів. Серед офіційно занотованих учнів Валантена де Булоня — художник Ніколя Турньє та скульптор П'єтро Франкавілла.

Окремі твори

Докладніше:

Галерея

Юдита з головою Олоферна, Музей августинців, Тулуза, Франція
Картярі-шулери, бл.1630 р. Дрезден.
мучеництво Святих Мартіріана і Процессуса, 1629 р.
Динарій кесаря
Чотири пори людського життя
Увінчання Христа терновим вінцем
Бенкет з музикою

Перелік сюжетів картин Валантена де Булонь

Концерт ( Валантен де Булонь), Лувр, Париж

«Таємна вечеря», Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
«Христос жене з храму торгашів» (різні варіанти)
«Апостол Петро зрікається Христа» (різні варіанти)
«Динарій кесаря», Версаль
Серія «Чотири Євангелісти», Версаль
«Увінчання Христа терновим вінцем», Стара Пінакотека, Мюнхен
«Мучеництво Св. Лаврентія», Прадо, Мадрид
«Іван Хреститель», ц-ва Санта Марія ін Віа, Камеріно
«Мучеництво Св. Мартіріана і Процессуса»
«Бог робить із Савла апостола Павла»(різні варіанти)
«Юдита відрубує голову Олоферну», Національний музей мистецтв, Ла Валетта
«Юдита з головою Олоферна», Музей августинців, Тулуза
«Суд царя Соломона», Лувр, Париж
«Давид з головою Голіафа», музей Тіссена-Борнемісса, Мадрид
«Картярі-шулери», Дрезденська картинна галерея
«Ворожка», (різні варіанти)
«Бенкет з музикою»,
«Концерт», Лувр, Париж
алегорія «Чотири пори людського життя», Національна галерея, Лондон
«Мойсей зі скрижалями Бога»
Портрет Рафаелло Менікуччі

Країни світу, де зберігають твори Валантена

Австрія
Велика Британія
Іспанія
Італія
Німеччина
Росія
США
Франція

Джерела

C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4.
Cuzin, J.P., Valentin de Boulogne 1988
Ivanoff N, Valentin de Boulogne 1966
Mojana M, Valentin de Boulogne, Eikonos ed.,1989
Zuffi S, La pittura barocca: due secoli di meraviglie alle soglie della pittura moderna, Electa ed., Milano 1999 p. 224 — 226
Каталог выставки в парижском Большом Дворце 1974 г., Valentin et les caravagesques français.