Вагітність, або Гестація[1] — біологічний стан тварин, характерний для самокплацентарних і сумчастихссавців. Вагітність у ссавців (крім яйцеживородних), живонароджених риб (акули, скати та ін.) і плазунів (гадюка, ящірка живородна та ін.) істотно відрізняється.
Вагітність у корів, телиць називається тільності.
Фізіологія
Цей стан зумовлено зачаттям нових особин і являє собою процес виношування дитинча всередині організму самки. Період вагітності завершується пологами. Під час вагітності зародок розвивається і зростає за рахунок отримання поживних речовин від матері, а у самок, у свою чергу, відбувається перебудова організму і підготовка до майбутнього вигодовування народжених немовлят.
Вагітність як процес виношування потомства характерна як для наземних, так і для морських ссавців (дельфінів та інших китоподібних). У переважної більшості видів ссавців зародки отримують живлення від самки через плацентуматки протягом усього терміну вагітності (виняток становлять яйцекладні єхидни і качкодзьоби, а також сумчасті).
Під час копуляції самець запліднює самку. Сперматозоїд запліднює яйцеклітину або різні яйцеклітини в матці або фаллопієвих трубах, у результаті чого утворюється одна або кілька зигот. Іноді зигота може бути створена поза тілом тварини в штучному процесі екстракорпорального запліднення. Після запліднення новоутворена зигота починає ділитися шляхом мітозу, утворюючи ембріон, який імплантується в ендометрій. На цьому терміні ембріон зазвичай складається з 50 клітин.[2]
Нормальний термін вагітності у людини становить близько 40 тижнів (9 місяців), під час кожного з яких відбуваються свої зміни. Факт наявності вагітності встановлюється за низкою ознак.
Аршавский И. А., Доминанта беременности и проблема физиологически полноценного онтогенеза, «Уч. зап. Харьковского государственного университета», 1956, т. 68;
Рефлекторные реакции во взаимоотношениях материнского организма и плода, под ред. Н. Л. Гармашевой, Л., 1954;
Гейнрот О., Погоржельский В. А., Продолжительность вынашивания и высиживания, пер. с нем., «Вестник зоологического сада», 1909, № 2, с. 99.