У нумізматичній літературі є певна плутанина щодо того, які монетні типи відносити до бургундських талерів.
При Філіппі II (1566-1598) для іспанських Нідерландів карбували великі срібні монети вагою 34,46 г за змістом 28,21 г чистого срібла[1]. Вони були аналогом срібного каролюсу[6], срібного аналога золотого каролюсдора, що мав ходіння в державі з 1543[7]. На аверсі розміщено зображення короля, на реверсі гербовий щит із короною на тлі бургундського хреста[8]. Хрест був одним із символів бургундського округу, до якого входили 17 нідерландських провінцій[9]. Також випускали кратні номінали в ½, 1⁄5 , 1⁄10 та 1⁄20 бургундського талеру[6].
У 1567 зовнішній вигляд монети змінено, а зміст срібла в ній знижено. Воно було наближено до норм рейхсталера — 29,595 г лігатурної ваги із вмістом 26,253 г чистого срібла[1][2]. На аверсі розташований бургундський хрест, корона та круговий напис, на реверсі — гербовий щит із ланцюгом ордена Золотого руна[10]. На відміну від рейхсталера, який за законом був прирівняний до 68 крейцерів або 30 патардів, бургундський талер, який мав трохи більшу вагу, за указом короля коштував 32 патарди[6], що робило його дещо переоціненою монетою. Після того, як північні нідерландські провінції підняли повстання і «Актом про клятове зречення» заявили про вихід з-під юрисдикції іспанського короля, бургундський талер випускали аж до 1594[11].
На зміну бургундським талерам у 1612 прийшли альбертусталери із вмістом 24,65 г срібла, що на 1,33 г менше, ніж у рейхсталері. Їх також можуть називати бургундськими талерами через зображений на них бургундський хрест[1].
У німецьких землях всі талери із зображенням та/або титулом іспанського монарха називали «королівськими» (нім.Königstaler)[12], а з хрестом - «хрестовими»[1]. Монети, що потрапили на територію Русі, за зображенням хреста називали «крижовими єфимками»[13].
Schrötter Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — ISBN 978-3110012279.
