Будинок кіно

Будинок кіно — чотириповерхова споруда із скла і бетону в Києві по вулиці Саксаганського, 6.

Архітектор проєкту — Боровик Федір Ілліч. Функціонує з 1977 року.

Будинок є власністю Національної спілки кінематографістів України.

Вміст

Будинок кіно містить:

Червоний кінозал (на 670 місць);
Синій кінозал (на 170 місць);
Малий кінозал (на 50 місць);
Великий конференц-зал (на 1000 місць);
Блакитну вітальню.

У Будинку кіно також розташовані ресторан-клуб, кафе, бар «Чарлі Чек Поінт» та закрита бібліотека.^[1]

Створено Музей українського кіно.

Культурний центр

Образно кажучи, Будинок кіно є першим кінозалом України, де глядачі (завжди безкоштовно) мають змогу прилучитися до кращих зразків українського та світового кіномистецтва.

Будинок кіно є культурним центром, в якому проводяться виставки, фестивалі та інші заходи.

Громадський центр

В Будинку кіно працюють підрозділи Спілки кінематографістів України:

асоціації кінодраматургів, кінокритиків, художників кіно і телебачення, неігрового кіно, молодих кінематографістів;
секція кіноакторів;
професійні гільдії кінооператорів, кінорежисерів, звукорежисерів, кіноакторів, композиторів, організаторів кіновиробництва, кіно інженерів;
комісії з прийому до членів Спілки, соціального захисту, з міжнародних зв'язків, по роботі з молодими та кіноосвіти, розвитку проектів, регламенту та етики, з інформаційної політики, авторського права, з пропозицій до законодавчих ініціатив, сприяння кіно- аматорству;
рада ветеранів кіно.

У Будинку кіно проходили:

установчий з'їзд «Меморіалу»,
установчий з'їзд Київського «Руху»,
реорганізація «Гельсінської спілки» в партію та її установчий з'їзд
установчі з'їзди багатьох інших партій,
Перший Собор Української автокефальної церкви та обрання її першого Патріарха Мстислава.