PROFILPELAJAR.COM

село Богданівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Кальміуський район
Тер. громада	Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14100010040022246
Облікова картка	Богданівка
Основні дані
Засноване	1915 (109 років)
Населення	580
Поштовий індекс	87181
Телефонний код	+380 6279
Географічні дані
Географічні координати	47°29′7″ пн. ш. 38°2′47″ сх. д. / 47.48528° пн. ш. 38.04639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	123 м
Водойми	балка Велика Кам'янка
Відстань до; обласного центру	75,2 км
Відстань до; районного центру	10,2 км
Найближча залізнична станція	Каракуба
Відстань до; залізничної станції	27,4 км
Місцева влада
Адреса ради	87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова	Фтіц Віталій Григорович
Карта
	Богданівка
	Богданівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Богданівка.

Богдані́вка (Даутріх, Костянтинівський, Даудріх, Даудріхсфельд, Марксфельд) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 580 осіб.

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0508. Землі села межують із територією с. Сонцеве Старобешівського району Донецької області.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія

Лютеранський хутір, заснований під назвою Даутріх (Костянтинівський; також Даудріх/Daudrich, Даудріхсфельд/Daudrichsfeld, Марксфельд/Marxfeld), до 1917 — область Війська Донського, Таганрозька округа, Олександрівська волость; у радянські часи — Сталінська область, Тельманівський (Остгаймський) німецький/Старо-Каранський район. Лютеранський прихід Розенфельд. Землі 600 десятин (1915; 6 подвір'їв). Цегельний завод К—з «Наш труд». Мешканців: 44 (1915), 30 (1918), 84 (1924).

4 липня 2016-го українські сили відбили атаку групи з восьми терористів неподалік від Богданівки^[1].

Населення

Рік	Кількість мешканців
1915	44
1918	30
1924	84

^[2]

За даними перепису 2001 року населення села становило 580 осіб, із них 74,14 % зазначили рідною мову українську, 25,52 % — російську, 0,17 % — білоруську та грецьку мови^[3].