|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Беррес Фредерік Скіннер
англ. Burrhus Frederic Skinner
Ім'я при народженні	англ. Burrhus Frederic Skinner
Народився	20 березня 1904(1904-03-20) Сасквегенна, Пенсільванія
Помер	18 серпня 1990(1990-08-18) (86 років) Кембридж, Массачусетс ·лейкоз
Поховання	Маунт Оберн
Місце проживання	США
Країна	США
Діяльність	психолог, філософ, винахідник, етолог, автобіограф, викладач університету, письменник
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	Психологія
Заклад	Гарвардський університет та Міннесотський університет
Науковий керівник	William John Crozierd[1]
Аспіранти, докторанти	William Kaye Estesd Richard Herrnsteind[2] Nathan Azrind[3]
Членство	Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] Національна академія наук США
Відомий завдяки:	біхевіоризм
У шлюбі з	Yvonne Blued
Діти	Julie Vargasd Deborah Buzand[5]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1942) Howard Crosby Warren Medald (1942) Гуманіст рокуd (1972) премія Американської психологічної асоціації за значний науковий вклад в психологіюd (1958) премія Торндайка (1966) Kenneth D. Herman, Ph.D., J.D. Career Contribution Awardd (1972) Gold Medal Awardd (1971) William James Fellow Awardd (1989) APA Award for Outstanding Lifetime Contributions to Psychologyd (1990) doctor honoris causa of Keiō Universityd почесний член Комітету скептичних розслідуваньd Honorary Fellow of the British Psychological Societyd
Автограф
Беррес Фредерік Скіннер у Вікісховищі

Бе́ррес Фре́дерік Скі́ннер (англ. Burrhus Frederic Skinner; 20 березня 1904, Сасквегенна, Пенсільванія — 18 серпня 1990) — американський психолог, винахідник і письменник.

Вніс величезний вклад у розвиток і популяризацію біхевіоризму — школи психології, що розглядає поведінку людини як результат попередніх впливів навколишнього середовища. Скіннер найбільш відомий своєю теорією оперантного навчання, меншою мірою — завдяки художнім і публіцистичним творам, в яких він просував ідеї широкого застосування в біхевіоризмі технік модифікації поведінки (наприклад, програмованого навчання) для поліпшення суспільства і ощасливлення людей, як форму соціальної інженерії.

У 1972 Американська психологічна асоціація (в якій вже на той час налічувалося близько ста тисяч членів) назвала найвидатніших психологів XX століття. По їх майже одностайній думці, цей почесний список очолив у ту пору Б. Ф. Скіннер, який випередив навіть Фрейда (той був названий другим).

На становлення Скіннера як психолога, вплинув візит до бібліотеки. Так як він мав планував стати письменником, то він працював з книжками. І під час роботи в нью-йоркській книгарні, до його рук потрапили праці Джона Б. Ватсона та Івана Павлова. Фредерік так захопився темою цих авторів, що передумав займатися письменництвом і вирішив присвятити себе психології.

1928 року, коли йому було 24 роки, він вступив на психологічний факультет Гарвардського університету, де Вільям Крозье очолював на той момент факультет фізіології. Але самого Вільяма більше цікавило не внутрішні процеси в організмі тварин, а поведінка тварин, що згодом цікавило Скіннера. Фредерік Скіннер хотів займатися у сфері, пов'язаною із вивченням зв'язку між поведінкою та експериментальними умовами. Ідеї Крозьє перегукувалися у цій сфері.

Помер Скіннер від лейкемії 18 серпня 1990 року в Кембриджі, штат Массачусетс. У 1990 році за кілька тижнів до смерті Скіннер дав радіо інтерв'ю CBS. Коли репортер запитав Скіннера, чи боїться він смерті, Скіннер відповів: «I do not believe in God, so I'm not afraid of dying» (Я не вірю в Бога, тому я не боюся смерті).

Згідно оглядам, проведеними психологами, Скіннер був одним з найбільш впливових психологів XX століття. Він отримав багато професійних нагород, а перед самою смертю удостоївся безпрецедентної честі: прижиттєвого занесення до почесного списку за видатний внесок у психологію Американської асоціації психологів (American Psychological Association, 1990).

Робота Б. Ф. Скіннера істотно вплинула на світову психологію, а саме його концепція оперантного обумовлення, і вкладу в біхевіоризм. Серед найважливіших відзнак Скіннера:

• національна наукова медаль США, вручена президентом Ліндоном Б. Джонсоном (1968);
• золота медаль Американської психологічної асоціації (1971);
• премія «Людина року» (1972);
• нагорода «За визначний внесок у психологію» (1990)

Основні публікації

• 1931 The concept of the reflex in the description of behavior. Journal of General Psychology, 5, 427—458.
• 1938 Поведінка організмів (Behavior of Organisms: An experimental analysis). New York: Appleton-Century.
• 1948 Walden Two. New York: Macmillan,.
• 1953 Наука і поведінка людини (Science and Human Behavior). New York: Macmillan.
• 1957 Schedules of Reinforcement. New York: Appleton-Century-Crofts (with С. В. Ferster).
• 1957 Вербальна поведінка (Verbal Behavior). New York: Appleton-Century-Crofts.
• 1959 Cumulative Record. New York: Appleton-Century-Crofts (Enlarged edition, 1961. Third edition, 1972).
• 1968 The Technology of Teaching. New York: Appleton-Century-Crofts.
• 1969 The Contingencies of Reinforcement: A theoretical analysis. New York: Appleton-Century-Crofts.
• 1971 По той бік свободи і гідності (Beyond Freedom and Dignity). New York: Knopf.
• 1974 Про біхевіоризм (About Behaviorism). New York: Knopf.
• 1976 Particulars of my Life. New York: Knopf.
• 1978 Reflections on Behaviorism and Society. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
• 1979 The shaping of a behaviorist: Part two of an autobiography. New York: Knopf.
• 1980 Notebooks. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall (edited by R. Epstein).
• 1983 Enjoy old age: A program of self management. New York: W. W. Norton (with M. E. Vaughan).
• 1983 A matter of consequences. New York: Knopf.
• 1987 Upon further reflection. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
• 1989 Recent issues in the analysis of behavior. Columbus, OH: Merrill.

• Скіннер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Фонд Б. Ф. Скіннера [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]