Народився 15 жовтня1976 року у Московській області. Коли майбутньому співакові виповнилося два роки, його батько Віктор Володимирович закінчив Військову академію імені Фрунзе і з сім'єю переїхав в НДР, де повинен був проходити службу. Басков-старший п'ять років служив у Дрездені, Кенігсбрюці. Він почав командиром взводу і доріс до заступника командира дивізії. Пізніше закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС Росії. Мама Баскова — Олена Миколаївна — за фахом викладач математики, українка.[5] А в Німеччині працювала диктором на телебаченні. Микола Басков з п'яти років почав займатися музикою, хлопчик займався вивченням нотної грамоти вдома з матір'ю. В школу Коля почав ходити в НДР, але вже після першого класу продовжив навчання в Кизилі, одночасно з цим вступивши в музичний заклад.
З другого по сьомий клас Басков навчався в Новосибірську. У той період і стартувала його кар'єра на сцені. Юний Басков виступав у Музичному театрі юного актора. Разом з театром гастролював по Швейцарії, Сполучених Штатах, Ізраїлю та Франції. У 1996 році Басков був зарахований до академії музики імені Гнесіних. Вокалу його навчала заслужена артистка Росії Ліліана Шехова. Паралельно з навчанням в «Гнесинці» студент отримував майстер-класи від Хосе Каррераса. У той же період Басков став лауреатом престижного конкурсу в Іспанії «Grande Voce»[джерело?], тричі був номінований на премію «Овація» як «Золотий голос Росії». У 1997 році артист став лауреатом дебютного Всеросійського конкурсу юних виконавців романсу під назвою «Романсіада». Отримав Першу премію Всеукраїнського конкурсу молодих оперних артистів[джерело?]. Тоді ж Басков був запрошений на виконання партії Ленського в постановці «Євгеній Онєгін»Чайковського у Большому театрі.
У 1999 році стає володарем Другої премії на конкурсі «Grande Voce» в Іспанії. А роком пізніше Басков вже знімається у відеокліпах. Участь у ролику на пісню «Пам'яті Карузо» сприяло швидкому підкоренню російського музичного Олімпу. Відео тоді було на перших місцях у вітчизняних чартах на радіо і телебаченні. Артист неодноразово отримував Національні музичні премії «Овація», «Золотий Грамофон», «МУЗ-ТВ», «Стиль», а також «Співак року».
На початку 2000-х Басков був солістом оперної трупи у Великому театрі. В той самий час закінчив навчання в «Гнесинці» за спеціальністю оперного та камерного співу. Вступив до аспірантури, але вже у столичну консерваторію імені Чайковського. Через три роки співак закінчує її з відзнакою. У 2003 році Басков залишив Великий театр і став працювати в театрах Нижнього Новгорода і Йошкар-Оли.
Разом з Монсеррат Кабальє провів кілька виступів, після чого Кабальє порадила артистові зайнятися удосконаленням вокалу. Багато років Микола як учень пані Кабальє провів у Барселоні.
Шоубізнес
Через деякий час[коли?] співак вирішив переключитися на естрадну музику. У виконанні Баскова набула популярності пісня «Шарманка». В 2009 році президент Росії Дмитро Медвєдєв вручив Баскову звання Народний артист РФ. Незабаром після цього співак отримав і звання Народного артиста Республіки Молдова.
Микола Басков записав кілька дуетів зі співачками Таїсією Повалій, Валерією і Софією Ротару.
Крім музичної кар'єри артист активно просувається на телебаченні. Влітку 2003 року Басков починає вести телевізійне реаліті-шоу «Дім-1» на каналі ТНТ. Протягом музичної кар'єри Микола Басков видав дванадцять платівок. Крім того, займався акторською діяльністю і знявся більш, ніж в десяти кінострічках. Здебільшого це були мюзикли, в списку яких «Снігова королева», «Попелюшка», «Золотий ключик», «Морозко», «Червона шапочка», «Обручка» та інші.
З 2011 до 2016 року був професором кафедри вокалу Московського державного гуманітарного університету імені М. А. Шолохова. З 2016 — Інституту мистецтв Московського педагогічного державного університету.
Серед найбільш відомих оперних партій з репертуару Баскова — Ленський з опери П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін».
Поряд з виконанням класичних творів Басков багато виступав на естраді з виконанням оперних арій, неаполітанських пісень, мюзиклів, сучасної поп- і естрадної музики.
Басков є ведучим декількох телевізійних проєктів, в тому числі «Суботній вечір» на каналі «Росія», та інших.
У 2016 році оголосив про відкриття власного музичного продюсерського центру.
Особисте життя
У 2001 році співак одружився з дочкою свого продюсера, відомого підприємця Бориса Шпігеля. Через п'ять років, 24 квітня 2006 року, Микола Басков і Світлана Шпігель стали батьками, сина назвали Броніславом. Однак через сім місяців почався процес розлучення, що закінчився через пів року.
Політичні погляди та діяльність
Під час Помаранчевої революції Басков брав участь в агітації за Віктора Януковича як кандидата на президентських виборах 2004-го року. Комітет виборців України закликав тоді порушити проти російського співака кримінальну справу за політичну агітацію, оскільки за законодавством участь не громадян України у передвиборчій агітації заборонена. Окрім того, організація вбачала в діях Баскова й інші порушення кримінального законодавства України. КВУ зазначає, що у своєму виступі 12 листопада 2004 року на концерті на підтримку Януковича в Черкасах Басков вигукував:[6]
«Уряд і президент Росії не дозволять поставити Україну на коліна перед Америкою.»
Оригінальний текст (рос.)
«Правительство и президент России не позволят поставить Украину на колени перед Америкой.»
У своїх поглядах у 2014 році підтримав окупаційну політику Путіна щодо анексії Криму.[5] У 2015 році було запропоновано позбавити звання народного артиста України[7][8].
У 2020 році Басков з іншими російськими і білоруськими співаками випустили пісню і кліп під назвою «Любимую не отдают» (укр.Улюблену не віддають) для підтримки режиму самопроголошеного президента Республіки БілорусьОлександра Лукашенка під час протестів.
У 2022 році підтримав вторгнення Росії проти України[9]. Війну росіян проти України Басков назвав «спробою зберегти цілісність Росії»[10][11]. 7 березня 2022 року український суд дозволив затримати Баскова для обрання запобіжного заходу, прокуратура оголосила його в міжнародний розшук[12].
_(cropped).jpg)
