PROFILPELAJAR.COM

Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
нім. Anna Katharina von Salm-Kyrburg
	Анна Катерина Зальм-Кірбурзька Портрет Анни Катерини пензля невідомого майстра, XVII сторіччя, місцезнаходження невідоме
9-а герцогиня-консорт Вюртембергу
Початок правління:	26 лютого 1637
Кінець правління:	7 червня 1655
Попередник:	Барбара Софія Бранденбурзька
Наступник:	Марія Доротея Софія Еттінген-Еттінгенська
Дата народження:	27 січня 1614
Місце народження:	Фістінген
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	7 червня 1655 (41 рік)
Місце смерті:	Штутгарт, герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Поховання	Stuttgart Collegiate Churchd
Чоловік:	Ебергард III
Діти:	Йоганн Фрідріх, Людвіг Фрідріх, Крістіан Ебергард, Ебергард, Софія Луїза, Доротея Амалія, Крістіна Фредеріка, Крістіна Шарлотта, Вільгельм Людвіг, Анна Катерина, Карл Крістоф, Ебергардіна Катерина, Фрідріх Карл, Карл Максиміліан
Династія:	Зальми, Вюртемберги
Батько:	Йоганн Казимир
Мати:	Доротея Зольмс-Лаубахська
	Анна Катерина Зальм-Кірбурзька у Вікісховищі

Анна Катерина Доротея Зальм-Кірбурзька (нім. Anna Katharina Dorothea von Salm-Kyrburg, 27 січня 1614 — 7 червня 1655) — графиня Зальмська, вільд- і рейнграфиня Зальм-Кірбурзька^[1]^[2] з роду Зальмів, донька графа Зальм-Кірбургу Йоганна Казимира та графині Зольмс-Лаубахської Доротеї, перша дружина герцога Вюртембергу Ебергарда III.

Біографія

Народилась 27 січня 1614 року у Фістінгені. Була п'ятою дитиною та третьою донькою вільд- і рейнграфа Зальм-Кірбургу Йоганна Казимира та його першої дружини Доротеї Зольмс-Лаубахської. Мала старших братів Йоганна Людвіга та Георга Фрідріха. Старші сестри померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося двома молодшими доньками.

Протягом Тридцятилітньої війни родині часто доводилося тікати. Зрештою, 1635 року оселилися у Страсбурзі.

У 23 роки Анна Катерина стала дружиною герцога Вюртембергу Ебергарда III, свого однолітка. Весілля пройшло 26 лютого 1637 у Страсбурзі. Нареченого характеризували як благочестивого, доброго та доброзичливого.^[3] Його володіння були захоплені імперськими військами, він зміг повернутися до Вюртембергу лише у жовтні 1638 року. Шлюб був сприйнятий сучасниками критично, оскільки виглядав політично нерозумним по відношенню до імператора. До повернення двору у Штутгарт Анна Катерина народила чоловікові двох синів. Всього у подружжя було чотирнадцятеро дітей:

Йоганн Фрідріх (1637—1659) — спадкоємний принц Вюртембергу, одруженим не був, дітей не мав;
Людвіг Фрідріх (1638—1639) — прожив 2 місяці;
Крістіан Ебергард (1639—1640) — прожив 4 місяці;
Ебергард (1640—1641) — прожив 2 місяці;
Софія Луїза (1642—1702) — дружина маркграфа Бранденбург-Байройту Крістіана Ернста, мала шестеро дітей;
Доротея Амалія (1643—1650) — прожила 7 років;
Крістіна Фрідеріка (1644—1674) — дружина 1-го князя Еттінген-Еттінгену Альбрехта Ернста I, мала семеро дітей;
Крістіна Шарлотта (1645—1699) — дружина князя Східної Фризії Георга Крістіана, мала двох доньок і сина;
Вільгельм Людвіг (1647—1677) — герцог Вюртембергу у 1674—1677 роках, був одружений з Магдаленою Сибіллою Гессен-Дармштадтською, мав четверо дітей;
Анна Катерина (1648—1691) — одружена не була, дітей не мала;
Карл Крістоф (28 січня—2 червня 1650) — прожив 4 місяці;
Ебергардіна Катерина (1651—1683) — дружина князя Еттінген-Еттінгену Альбрехта Ернста I, мала єдиного сина, що помер немовлям;
Штутгартський замок
Фрідріх Карл (1652—1698) — герцог Вюртемберг-Вінненталю у 1677—1698 роках, був одруженим із маркграфинею Елеонорою Юліаною Бранденбург-Ансбахською, мав семеро дітей;
Карл Максиміліан (1654—1689) — власник замку Пфуллінґен, одруженим не був, дітей не мав.

Резиденцією сімейства слугував Штутгартський замок. Ебергард намагався компенсувати поневіряння, які переніс, тримаючи пишний двір. Державними справами займалися, переважно, його радники.^[4]

Анна Катерина померла у Штутгарті 7 червня 1655 року. Була похована у крипті місцевої колегіальної церкви.^[5]

За рік Ебергард узяв другий шлюб із юною Марією Доротеєю Софією Еттінген-Еттігенською.

Генеалогія

Йоганн VIII

Анна Гогенлое-Вальденбурзька

Філіп III

Амалія Ізенбург-Бюдінґенська

Фрідріх Магнус I

Агнеса цу Від

Георг I

Доротея Ройсс-Ґряйцька

Отто I

Отілія Нассау-Вайльбурзька

Йоганн Георг I

Маргарита фон Шонбург-Ґлаухау

Йоганн Казимір Зальм-Кірбурзький

Доротея Зольмс-Лаубахська

Анна Катерина

Примітки

↑ Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser . yr 1961.
↑ Europäische Stammtafeln, J.A. Stargardt Verlag, Marburg, Schwennicke, Detlev (Ed.). 4:105.
↑ Paul Friedrich von Stälin: Eberhard III., Herzog von Würtemberg. Allgemeine Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 559—561. [1] (нім.)
↑ Robert Uhland: Eberhard III.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 236. [2] (нім.)
↑ Колегіальна церква Штутгарту. [3] (англ.)

Література

Hansmartin Decker-Hauff: Frauen im Hause Württemberg. Hrsg. von Wilfried Setzler. DRW, Leinfelden-Echterdingen 1997, ISBN 3-87181-390-7, стор. 81.
Joachim Fischer: Herzog Eberhard III. (1628–1674). In: Robert Uhland (Hrsg.): 900 Jahre Haus Württemberg. Leben und Leistung für Land und Volk 3., durchgesehen Auflage. Kohlhammer, Stuttgart u. a. 1985, ISBN 3-17-008930-7, стор. 195–209.
Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 2: Das Haus Württemberg von Herzog Friedrich I. bis Herzog Eberhard III. Mit den Linien Stuttgart, Mömpelgard, Weiltingen, Neuenstadt am Kocher, Neuenbürg und Oels in Schlesien. 4. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-12-8, стор. 389–402.