Анжело Моссо
італ. Angelo Mosso
Анжело Моссо у 1880 році
Народився	30 травня 1846(1846-05-30) Турин
Помер	24 листопада 1910(1910-11-24) (64 роки) Турин ·спинна сухотка[1]
Поховання	Монументальний цвинтар в Туриніd[2]
Місце проживання	Турин
Країна	Італія
Національність	італієць
Діяльність	лікар, фізіолог, археолог, викладач університету, політик, винахідник
Alma mater	Туринський університет (1870)[2][3][1]
Галузь	фізіологія
Заклад	Туринський університет[1][2][3]
Посада	сенатор Королівства Італіяd[3]
Вчене звання	професор
Вчителі	Moritz Schiffd
Членство	Національна академія дей-Лінчей[3] Шведська королівська академія наук Прусська академія наук Леопольдина Бельгійська королівська академія медицини Туринська академія наук[1][3] Паризька медична академія[4] Società reale di Napolid[3]
Нагороди	Премія Національної академії деї Лінчеї
Анджело Моссо у Вікісховищі

Анджело Моссо (італ. Angelo Mosso; 30 травня 1846, Турин, Італія — 24 листопада 1910, Турин) — італійський фізіолог, який винайшов метод нейровізуалізації^[5].

Анджело Моссо вивчав медицину в Турині, Флоренції, Лейпцигу та Парижі. 1876 року Анджело Моссо став у Турині професором фармакології, а у 1880 році професором фізіології^[6].

Головні заслуги його стосуються експериментальної фізіології. За допомогою свого плетизмографа він досліджував рух кровоносних судин під впливом психічного збудження. Його гідросфигмограф показує коливання пульсу при розумовій діяльності; ергограф описує криву втоми м'язів людського передпліччя і вимірює вироблену цими м'язами роботу; за допомогою тонометра вимірював він інші прояви втоми. Він також на особливих вагах демонстрував зміни в кровообігу, що відбуваються уві сні, при мозковій діяльності тощо. У своїх дослідженнях він довів, що залежно від величини емоційної напруги людини змінюється ряд фізіологічних показників. Ним було встановлено, що тиск крові в судинах та частота пульсу змінюються при зміні емоційного стану обстежуваної особи. Пізніше матеріали цих експериментів були опубліковані в його монографії «Страх»^[7].

З численних своїх праць він велику кількість надрукував у «Archives italienues de biologie», заснованих ним у 1882 році. Окремо видані праці Моссо стосуються діагностики пульсу, кровообігу в людському мозку, страху, втомі, температури мозку та інше. Його мемуари «Su la circolazione del sangue nel cervelle de l l'uomo» отримали премію Національної академії деї Лінчеї.

У 1897 році Анджело Моссо був обраний до Шведської королівської академії наук.

Анжело Моссо сказав:

Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичних вправ[8].

• «Die Diagnostik des Pulses» (1879)
• «Sulla paura» (1884)
• «La paura» (1891)
• «La fatica» (1891)
• «La Temperatura del cervello» (1894)
• «Fisiologia dell' uomo sulle Alpi» (1897)
• «L'espressione del dolore» (1889)
• «Mens Sana in Corpore Sano» (1903)
• «Vita moderna degli Italiani» (1905)
• «Escursioni nel mediterraneo e gli scavi di Creta» (1907)
• «La preistoria: original della civilta mediterranea» (1910)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анджело Моссо

• Твори Анджело Моссо у проєкті «Гутенберг»
• Життєпис Анджело Моссо (1846–1910) [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Оригінальні рукописи Моссо виходять у світ [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
• Життєпис Анджело Моссо (італ.)
• Життєпис та бібліографія [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Анджело Моссо [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] на Himetop [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]