Адміністративний устрій Луганської області

Адміністративний устрій Луганської області: 8 адміністративних районів, 37 міст, у тому числі 14 — обласного підпорядкування, 109 селищ міського типу, 782 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Луганськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Алчевськ, Хрустальний, Довжанськ. Адміністративний центр — місто Луганськ, з 2014 року керівні органи перенесено в місто Сєвєродонецьк.

Луганська область була утворена 3 червня 1938 року. Її площа становить 26,7 тис. км² (4,4 % від території України). Чисельність населення — 2257,7 тис. чоловік (5,7 % від населення України), у тому числі міське населення — 2029,1 тис. чоловік (87 %), сільське — 228,6 тис. чоловік (13 %). Щільність населення — 85,4 осіб на км².

Історія

3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.

1938 року надано статус міста 14 населеним пунктам:.[1][2]

1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район.[3]

15 квітня 1941 року Городищенський р-н перейменований на Ворошиловський район (з перенесенням райцентру з Городище в Ворошиловськ).[4][5]

1944 року Кагановичський р-н перейменований Попаснянський район.[6][7]

У 1958 р. скасовано Покровський район (Троїцький та Покровський райони об'єднані в Троїцький район).[8] У 1959 р. ліквідовано 5 районів.[9]

30.12.1961 р. Ворошиловський р-н[10] перейменовано на Комунарський район.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів[11]. Отже скасовувались 16 районів[12][13]: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. Тоді ж Боково-Антрацитівський район перейменовано на Антрацитівський р-н
16 травня 1963 Міловський р-н перейменовано на Біловодський район (з перенесенням районного центру).[14]

У 1965 р. деякі з них були відновлені до 15.[15][16]
У грудні 1966 р. відновилось ще 3 райони: Міловський, Свердловський та Слов'яносербський; тоді ж Комунарський р-н перейменовано на Перевальський.[17]

30 грудня 1977 р. Лисичанський район перейменовано на Попаснянський район.[18]

Таблиця адміністративних одиниць

Райони за постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»[19]

№ Назва Герб Населення,
тис. осіб[20] 		Площа,
км² 		Густота,
осіб/км² 		Адмін.
центр 		Міста Смт Села,
селища 		Мапа Склад
1 Алчевський 442,8 Алчевськ докладніше
2 Довжанський 207,7 Довжанськ докладніше
3 Луганський 535,2 Луганськ докладніше
4 Ровеньківський 296,8 Ровеньки докладніше
5 Сватівський 80,9 Сватове докладніше
6 Сєвєродонецький 375,8 Сєвєродонецьк докладніше
7 Старобільський 129,2 Старобільськ докладніше
8 Щастинський 81,2 Новоайдар докладніше

Таблиця адміністративних одиниць старого устрою

Райони

№ Назва Герб Населення,
тис. осіб 		Площа,
км² 		Густота,
осіб/км² 		Адмін.
центр 		Міста Смт Села,
селища 		Мапа Склад
1 Антрацитівський 31,4 1700 18,5 Антрацит 0 6 36 докладніше
2 Біловодський 24,5 1597 15,3 Біловодськ 0 1 32 докладніше
3 Білокуракинський 19,9 1436 13,9 Білокуракине 0 2 50 докладніше
4 Довжанський 12,2 1132 10,8 Довжанськ 0 1 29 докладніше
5 Кремінський 30 1627 26,1 Кремінна 1 1 36 докладніше
6 Лутугинський 68 1057 64,4 Лутугине 1 8 37 докладніше
7 Марківський 14,4 1166 13,7 Марківка 0 1 33 докладніше
8 Міловський 15,7 971 16,2 Мілове 0 1 28 докладніше
9 Новоайдарський 25,6 1536 16,7 Новоайдар 1[21] 1 37 докладніше
10 Новопсковський 35,2 1623 21,8 Новопсков 0 2 37 докладніше
11 Перевальський 72,3 806,8 89,9 Перевальськ 3 10 26 докладніше
12 Попаснянський 41,1 1325 31,2 Попасна 1 7 27 докладніше
13 Сватівський 37,6 1740 21,7 Сватове 1 1 58 докладніше
14 Слов'яносербський 61,2 1113 50 Слов'яносербськ 1 5 49 докладніше
15 Сорокинський 30 1400 21,4 Сорокине 0 6 52 докладніше
16 Станично-Луганський 49,7 1900 26,2 Станиця Луганська 0 2 47 докладніше
17 Старобільський 47,7 1580 30,2 Старобільськ 1 0 58 докладніше
18 Троїцький 21,2 1600 13,3 Троїцьке 0 1 58 докладніше

Міста обласного значення

№ Назва Герб Населення,
тис. жит. 		Площа,
км² 		Густота,
чол./км² 		Міста
районного
значення 		смт Села,
селища 		Мапа Склад
1 Алчевськ 111,4 50 2229 0 0 0
2 Антрацит 55,4 61,3 904 0 6 7
3 Брянка 48,5 63,5 764 0 5 0
4 Голубівка 29,2 35 836 0 3 2
5 Довжанськ 65,9 83,8 794 1 6 7
6 Кадіївка 79 91,8 861 2 0 0
7 Лисичанськ 105,1 95,6 1099 2 0 0
8 Луганськ 427,2 255 1675 2 1 2 докладніше
9 Первомайськ 38,8 85,5 438 2 2 0
10 Ровеньки 81,1 21,7 3737 0 10 13
11 Рубіжне 60,7 33,8 1798 0 0 0
12 Сєвєродонецьк 109,9 42,1 2610 0 4 6
13 Сорокине 44,8 77,3 580 2 8 4
14 Хрустальний 124,5 153,6 543 3 8 11

Міські райони

Луганськ

№ Назва Герб Населення,
тис. жит. 		Площа,
км² 		Густота,
чол./км² 		Мапа Склад
1 Артемівський 126,3 36 3509 місто Олександрівськ
смт Ювілейне
селище Дзержинське
селище Тепличне
2 Жовтневий 185,6 144 1289 місто Щастя (до 7 жовтня 2014 року)
3 Кам'янобрідський 42,4 23 1843
4 Ленінський 87,5 54 1621

Примітки

  1. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
  2. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 63–64.(рос.)
  3. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 34 (97). — 29 вересня. — С. 4.
  4. ↑  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 3 (15 травня). — С. 22.
  5. ↑ Ведомости ВС СССР [Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — 1941. — № 24 (139). — 6 июня. — с. 4.
  6. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.
  7. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Кагановичського району, Ворошиловградської області та Орджонікідзевського району, Сталінської області» від 12 червня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 5.
  8. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409–410.
  9. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Луганської області»
  10. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 87.
  11. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  12. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 37–40.
  13. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 111–113.    (рос.)
  14. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 21 — с. 548.
  15. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  16. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515, 522.
  18. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1978 — № 2 — с. 43. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
  19. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. zakon.rada.gov.ua. 19.07.2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
  20. ↑ Нові райони Луганська область (проектні райони). decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
  21. ↑ Місто Щастя з 7 жовтня 2014 року.

Посилання

Література

  • Луганська область: Довідник адм.-територіального поділу: за станом на 1 січня 1962 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Луганськ: Обл. вид., 1962. — 61 с.
  • Луганська область: Довідник адм.-територ. поділу: за станом на 1 жовтня 1965 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — [Донецьк: Донбас], 1966. — 112 с.
  • Луганська область: Адм.-територ. поділ: на 1 січня 1968 р.: [довідник] / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Луганськ: Обл. упр. по пресі, 1968. — 96 с.
  • Ворошиловградська область: Адм.-територ. поділ на 1 лип. 1973 р.: [довідник / Виконком Ворошиловгр. обл. Ради депутатів трудящих; упоряд.: Д. В. Бабушкін, Л. Т. Мітусова]. — Вид. 4-е. — Донецьк: Донбас, 1974. — 104 с.
  • Ворошиловградська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1986 року: [довідник / Виконавий комітет Ворошиловградської обл. Ради народних депутатів; Упоряд.: Є.А. Усатенко, Л.Т. Мітусова]. – Вид. 5-е. – Донецьк: Донбас, 1986. – 111 с.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 313–338.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 193–208. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.