Адміністративний устрій Закарпатської області — це поділ Закарпатської області на адміністративні одиниці: райони та територіальні громади.

Історична дата утворення Закарпатської області: 22 січня 1946 року. З 2020 року Закарпатська область складається з 6 районів та 64 ТГ. Всього в області 11 міст, 19 селища міського типу, 579 сільських населених пунктів, селищ немає, тому відповідно сіл 579.

Районний поділ Закарпатської області (з 2020)^[1]

	Назва району	Герб	Адміністративний центр району	Населення (тисяч осіб)	Площа (тис. км²)
1	Берегівський район		Берегове	209.2	1.5
2	Мукачівський район		Мукачево	254.6	2.1
3	Рахівський район		Рахів	82.8	1.8
4	Тячівський район		Тячів	185.3	1.9
5	Ужгородський район		Ужгород	255.8	2.4
6	Хустський район		Хуст	269.1	3.2

У Закарпатській області утворено 64 ТГ.

9 листопада 1953 року перетворено всі адміністративні округи^[3] на райони Закарпаття; перейменовано Севлюзький на Виноградівський район, Воловський — на Міжгірський район.^[4]

У 1962 р. після укрупнення залишилось 5 районів^[5]. Отже скасовувались 8 районів^[6][7]: Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Рахівський, Свалявський та Ужгородський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 11.^[8][9] У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Великоберезнянський та Воловецький.^[10]

За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан — Міжгірського району, Ільниця, Довге — Іршавського, Тур'ї Ремети — Перечинського, Поляна — Свалявського, Нижні Ворота — Воловецького та Богдан — Рахівського районів. У 2004 році Перечин отримав статус міста районного значення.

Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, в 2001 році м. Берегове, а в 2003 році Чоп віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській — села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень.

17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів»^[11]. Згідно з нею, в Україні запроваджено новий адміністративний поділ. Зокрема, у Закарпатській області було ліквідовано 13 районів та створено 6 нових: Берегівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський.

У 1927 році Підкарпатська Русь була поділена на 12 округ з окружними центрами Берегове, Великий Березний, Волове, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Севлюш, Тячево, Ужгород, Хуст.

У 1946 році було утворено Воловецький район, Севлюш перейменовано на Виноградів; 1953 року Волове [поле] перейменовано на Міжгір'я. 2017 Мукачеве на Мукачево^[12]

9 листопада 1953 року округи були перейменовані на райони.

Поділ 1927 року в основних рисах зберігався до липня 2020 року. Районними центрами Закарпаття були Берегове, Великий Березний, Виноградів, Воловець, Іршава, Міжгір'я, Мукачево, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Ужгород, Хуст.

№	Район	Населення (станом на 01.01.2011)	Площа, км2	Адміністративний центр	Мапа	Адміністративний поділ
1	Берегівський	51720	635	Берегове		докладніше
2	Великоберезнянський	26414	809	Великий Березний		докладніше
3	Виноградівський	118489	697	Виноградів		докладніше
4	Воловецький	24325	544	Воловець		докладніше
5	Іршавський	98865	944,47	Іршава		докладніше
6	Міжгірський	48186	1166	Міжгір'я		докладніше
7	Мукачівський	100620	998	Мукачеве		докладніше
8	Перечинський	31131	631	Перечин		докладніше
9	Рахівський	90783	1892	Рахів		докладніше
10	Свалявський	54231	673	Свалява		докладніше
11	Тячівський	172959	1818	Тячів		докладніше
12	Ужгородський	68362	870	Ужгород		докладніше
13	Хустський	95272	975	Хуст		докладніше

Міста обласного значення

• Берегове
• Мукачеве
• Ужгород
• Хуст
• Чоп

• Закарпатська область: довідник адм.-територ. поділу на 1 квітня 1968 р. / Викон. ком. Закарпат. обл. Ради депутатів трудящих. — Ужгород: Карпати, 1968. — 88 с.
• Закарпатська область: адм.-територ. поділ на 1 жовтня 1983 року: довідник / Закарпатська обл. Рада народних депутатів; [В. В. Грига, В. Ю. Буркало]. — Ужгород: Рад. Закарпаття, 1983. — 116 с.
• Закарпатська область: Довідник адм.-терит. поділу на 1 червня 1996 р. / [Підгот.: І. Різак та ін.]. — 3-є вид. — Ужгород: Закарпаття, 1996. — 114, [1] с.: карт.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 193–210.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 1197–130. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

• Закарпатська область [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Адміністративно-територіальний устрій Закарпатської області [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
• Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
• World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Закарпатской области(рос.)
• Офіцинський Р. Адміністратинві зміни / Р. Офіцинський // Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура / Україномовний варант українсько-угорського видання. Під ред. С. М. Вегеша, Ч. Феденця. — Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. — С. 253-254.

• Адміністративний поділ України