Аджинджал Ахра Олексійович

Ахра Аджинджал
абх. Аџьынџьал Ахра Алеқьса-иҧа
Народження17 листопада 1962(1962-11-17) (62 роки)
Кутол, Абхазька АРСР
КраїнаУкраїна Україна
НавчанняСухумське художнє училище, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Діяльністьхудожник, графік, мистецтвознавець
ВпливВан Гог, Анрі Матісс, Пабло Пікассо
Сайтakhra.com

Ахра Олексійович Аджинджал (абх. Аџьынџьал Ахра Алықьса-иҧа, рос. Ахра Алексеевич Аджинджал) (17 листопада 1962, Кутол, Абхазька АРСР) — український живописець графік, мистецтвознавець. Живе та працює в Києві.

Біографія

Народився в 1962 році в селі Кутол (абх. Кәтол) Очамчирського району Абхазії. Абхаз. У 1982 році закінчив Сухумське художнє училище. З 1982 до 1987 навчався на відділенні історії мистецтв історичного факультету в МДУ ім. М. В. Ломоносова. Паралельно займався графікою й живописом. Мав учитилем відомого російського художника Дмитра Ліона. У 1987 році захистив диплом з історії сучасного мистецтва Абхазії (керівник: А. І. Морозов).

З 1987 до 1992 року працював у мистецтвознавчому журналі «Мистецтво Абхазії» (абх. «Аҧсны аҟазара»). Автор понад п'ятдесяти статей та дописів, опублікованих в Абхазії та Росії. Займався книжковою та журнальною графікою.

З 1993 року проживає і працює в Києві.

Творчість

Доктор мистецтвознавства Андрій Толстой так описує головні риси, притаманні творчій манері Аджинджала: «Позачасовість, універсальність є важливими рисами не тільки його композицій з оголеними тілами, але й натюрмортів і пейзажів. Можливо, саме на цій особливості робіт Ахри Аджинджала ґрунтується те, що його твори подобаються дуже різним людям - як прибічникам традиційних форм живописного мистецтва, так і тим, хто надає перевагу некласичним, експресивнішим напрямам мистецтва ХХ століття».

Працює здебільшого в жанрах натюрморту[1], пейзажу та в жанрі оголеної жіночої моделі (ню)"[2].

У своїй творчості часто звертається до техніки клуазонізму[2], «колаж мінус»[3].

Є одним із фундаторів об'єднання «Синій Жовтень».

Сам художник так визначає своє кредо в мистецтві:

Я втомився від надінформативного мистецтва. Не хочу нав'язуватися глядачеві, але лише торкнутися його. Торкнутися лагідно, злегка, і тим самим покликнути до його серця.

Ахра Аджинджал[4]

Виставки

  • 2023 — групова, «Саме Час» Imagine Point (Київ)
  • 2019 — персональна, «Внутрішній пейзаж» ЦСМ «Білий Світ» (Київ)
  • 2018 — персональна, «Декілька слів про тишу» Майстер Клас (Київ)
  • 2017 — персональна, «Вторгнення» Французький інститут в Україні (Київ)[5][6]
  • 2016 — персональна, «Простое тайное» Галерея «Триптих Арт» (Київ)[7]
  • 2014 — персональна, «Тихий берег» Галерея «Триптих Арт» (Київ)
  • 2012 — персональна, Російський аукціонний дім (Москва)
  • 2011 — персональна, «PhotoStudio Gallery» (Київ)
  • 2009, 2007 — персональні, галерея «Тадзіо» (Київ)[8]
  • 2004 — персональна, Представництво ООН в Україні (Київ)
  • 2003 — персональна, Галерея Шазіна (Москва)
  • 2002 — «День, что длится» персональна. Галерея 36 (Київ)
  • 2002 — «Черновики времени» с М. Вайсбергом. Галерея РА (Київ)
  • 2002 — «Над городом. Радость» с Б. Егиазаряном, Арт Центр на Костьольній
  • 2001 — групова, Gallery Doktorhaus (Oberdessbach, Швейцарія)
  • 2000, 2001 — персональні виставки, Галерея РА (Київ)
  • 2000 — персональна. Американський медичний центр (Київ)
  • 1996, 1997, 1998 — персональні, «Кардасидіс Арт» (Афіни, Греція)
  • 1995 — персональна, Будинок літераторів (Київ)
  • 1995 — групова, «Графический мир», музей Російського мистецтва (Київ)
  • 1994 — персональна, «Мрамца», Галерея РА (Київ)

Роботи в музеях та галереях

Роботи Ахри Аджинджала зберігаються в галереях і приватних колекціях Абхазії, України, Австрії, Франції, Греції, Німеччини, США, Ірландії, Італії, Голандії, Росії, Канади, Швейцарії, Японії тощо.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Невидимки з натюрмортів. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  2. ↑ а б «Остров спокойствия». Ахра Аджинджал.
  3. ↑ Живописное мифотворчество, Александр Морозов. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Ахра Аджинджал «Прикосновение к сердцу».
  5. ↑ Персональная выставка Ахры Аджинджала в Французском институте в Украине. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  6. ↑ Серия рифм о вторжении. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
  7. ↑ «Я просто работаю, стремясь к простоте, и в этом есть своя тайна», – Ахра Аджинджал. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Вечная загадка мистического Кавказа. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]