Термін «авіоніка» з'явився на початку 1970 року, коли відбулася поява інтегральних мікроелектронних технологій і створення на їх основі компактних бортових високопродуктивних комп'ютерів, а також принципово нових автоматизованих систем контролю і управління.
Спочатку основним споживачем авіаційної електроніки були військові. Бойові літаки перетворилися на літаючі платформи для датчиків і електронних комплексів. Зараз авіоніка становить більшу частину витрат при виробництві ЛА. Приміром для винищувачів F-15E і F-14 частка витрат на авіоніку становить 80 % від загальної вартості літака. В даний час електронні системи широко застосовуються і в цивільній авіації, наприклад, системи управління польотом і пілотажно-навігаційні комплекси.
«Скляна кабіна» — панель кабіни пілотів літака, що включає в себе електронні дисплеї. У традиційній кабіні встановлюється безліч механічних покажчиків для відображення інформації. У «скляній» кабіні встановлено кілька дисплеїв системи управління польотом, які можуть бути налаштовані для відображення необхідної інформації. Це спрощує управління літаком, навігацію і дозволяє пілотам сконцентруватися на найважливішій інформації. Така конфігурація затребувана авіакомпаніями, оскільки дозволяє відмовитися від бортінженера. В останні роки дана технологія набула поширення навіть на невеликих літаках.
