Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Ільхам Тохті

Ільхам Тохті
уйг. ئىلھام توختى‎
Народився25 жовтня 1969(1969-10-25)[1][2] (54 роки)
Артуш, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, КНР
Країна КНР
Діяльністьправозахисник, викладач університету, економіст
Alma materNortheast Normal Universityd і Minzu University of Chinad
ЗакладMinzu University of Chinad
Конфесіяіслам
ДітиJewher Ilhamd
Нагороди

Ільхам Тохті (уйг. ئىلھام توختى‎, кит. 伊力哈木 土赫提; нар. 25 жовтня, 1969) — китайський економіст, уйгурський правозахисник. Двічі заарештований за критику політики китайського уряду у ставленні до уйгурів. Засуджений до довічного ув'язнення. У 2019 рокові йому присудили премію Сахарова та премію Вацлава Гавела.[3]

Біографія

Народився 25 жовтня 1969 року у повіті Артуш, Сіньцзян-Уйгурского автономного району (СУАР). Він закінчив Північно-Східний педагогічний університет та школу економіки. Згодом став професором економіки Центрального університету національностей в Пекіні[4].

У 2006 році заснував вебсайт «Uyghur Online», в якому публікував статті уйгурською і китайською мовахми, з метою розвитку розуміння між китайцями та уйгурами[4][5]. Радіо Вільна Азія називала його блог помірним, інтелектуальним ресурсом з вирішення соціальних питань. В середині 2008 влада закрила його вебсайт . У березні 2009 року в інтерв'ю Радіо Вільна Азія Тохті відкрито розкритикував політику китайського уряду в СУАР . Він критикував політику заохочення ханьської міграції в СУАР, вважаючи що це посилює проблему безробіття серед уйгурів . Тохті стверджував, що при виконанні дослідження для уряду в 1990-х роках, він виявив, що в СУАР було зафіксовано 1,5 млн безробітних з населення менш ніж 20 млн осіб[6]. Крім того він критикував губернатора СУАР Нур Бекрі, назвавши його «некваліфікованим» управлінцем . Тохті також закликав до повного здійснення закону КНР «Право на етнічну автономію» (від 1984) .

У березні 2009 року Тохті заарештували[4]. Його звинувачували в сепаратизмі: У 2014 році Тохті засуджений на довічне позбавлення волі[7] .

Нагороди

У вересні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи удостоїла Тохті премії Вацлава Гавела за захист прав уйгурського населення КНР. Премію від імені Тохті отримав Енвер Кан з організації «Ініціатива Ільхама Тохті»[8].

У 2019 Тохті також удостоєний міжнародної премії Сахарова[7]. Премія була присуджена Тохті за «зусилля з розвитку взаєморозуміння між китайцями та уйгурами». Президент Європейського парламенту Давид Сассолі закликав керівництво КНР негайно звільнити Тохті.

Примітки

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ National Library of Israel Names and Subjects Authority File
  3. ↑ Wines, Michael (23 серпня 2009). Without Explanation, China Releases 3 Activists. The New York Times. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 25 серпня 2009.
  4. ↑ а б в Outspoken Economist Presumed Detained. Radio Free Asia. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 12 липня 2009.
  5. ↑ Uyghur Scholar Calls for Jobs. Radio Free Asia. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 15 липня 2009.
  6. ↑ Wong, Edward (15 липня 2009). Intellectuals Call for Release of Uighur Economist. New York Times. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 17 липня 2009.
  7. ↑ а б Sakharov Prize: Jailed Uighur academic Ilham Tohti wins award [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.], BBC, 24.10.2019
  8. ↑ Премия имени Вацлава Гавела — 2019 присуждена Ильхаму Тохти и «Молодежной инициативе в поддержку прав человека». Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.

Посилання

Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Вей Джиншень[pl] (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • ¡Basta Ya![pl] (2000) • Пелед-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Ібрагім (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенуссі / Зейтуне / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотуде / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015) • Мурад / Башар (2016) • Венесуельська демократична опозиція: Хуліо Борхес / Леопольдо Лопес / Антоніо Ледесма / Даніель Себальос[es] / Йон Гойкоечеа[es] / Лорент Салех[es] / Альфредо Рамос[es] / Андреа Гонсалес (2017) • Сенцов (2018) • Тохті (2019) • Білоруська демократична опозиція (2020) • Навальний (2021) • Хоробрий український народ (2022) • Аміні (2023)
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Kembali kehalaman sebelumnya

Lokasi Pengunjung: 3.147.80.157