PROFILPELAJAR.COM

Ящурка середня

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Lacertilia
Родина:	Справжні ящірки
Рід:	Eremias
Вид:	Ящурка середня

Біноміальна назва

Eremias intermedia
Strauch, 1876 та Boulenger, 1921

Посилання

EOL:	794753
МСОП:	164746
NCBI:	1561959

Я́щурка сере́дня (Eremias intermedia) — представник роду Ящурок з родини Справжні ящірки.

Опис

Загальна довжина 17 см з досить довгим хвостом. Шкіра спини темно-сірого кольору з буруватим відтінком. На тулубі поздовжні ряди круглих або витягнутих у довжину білих або світло-сірих плям, обрамлених колами чорного або темно-сірого кольору. Уздовж хребта є нечисленні темні подовжені цятки або їх замінює вузька темна смужка. Лапи зверху у плямах. Черево має біле забарвлення. Підочний щиток не торкається краю рота. Є 1 лобоносовой щиток. Передлобні щитки стикаються один з одним, рідше — розділені 1-2 невеликими додатковими щитками. Надочноямкові щитки відокремлені від лобового і лоботім'яних щитків. Навколо середини тіла 44-60 лусочок. Луска зверху хвоста ребриста. Навколо 9-10 хвостового кільця 20-30 лусок. Стегнових пір 12-18, Зовнішній ряд щитків на нижньому боці гомілки різко відрізняється шириною від сусіднього.

Поширення

Ареал охоплює Туркменістан, Узбекистан, крайній захід Таджикистану, Киргизстан, Казахстан, Іран, Афганістан^[1].

Спосіб життя

Полюбляє піски та міжбарханні низини з саксаулом, тамариском, верблюжою колючкою. Зустрічається і в умовах антропогенного ландшафту. Ховається у норах гризунів, черепах, невеликих власних нірках довжиною до 60 см. У різних частинах ареалу чисельність коливається від кількох до 16 і більше особин на гектар. У спекотні літні місяці у червні-липні дорослі особини місцями практично перестають зустрічатися на поверхні і впадають у стан літньої сплячки.

Харчується мурашками, жуками, сарановими, термітами, гусінню. Відзначено випадки канібалізму і поїдання інших дрібних ящірок.

Це яйцекладна ящірка. Парування починається у середині березня—наприкінці квітня. Відкладання 2—6 яєць триває з середини квітня до середини липня. За сезон буває 2 кладки. Через 35-40 днів з'являються молоді ящурки.

Примітки

↑ Ящурка середня в Червоному списку МСОП

Література

Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 96). — ISBN 5-98092-007-2
Брушко З. К. Ящерицы пустынь Казахстана. — Алматы: Конжык, 1995. — 231 с. (с. 156—165). — ISBN 5-7667-3312-7
Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 180—181, 358)