PROFILPELAJAR.COM

Ян Арношт Смолер
Ян Арношт Смолер
в.-луж. Jan Arnošt Smoler; нім. Johann Ernst Schmaler
Народився	3 березня 1816 ; Мерцдорф[d], Боксберг, Герліц, Саксонія
Помер	13 червня 1884 ; Бауцен, Саксонське королівство, Німецький Райх
Поховання	Protschenbergfriedhofd
Країна	Прусське королівство; Саксонське королівство
Національність	серболужичанин
Місце проживання	Q49375323?
Діяльність	політик
Галузь	мовознавство
Alma mater	Вроцлавський університет (1839) і Вроцлавський університет (1845)
Знання мов	німецька, чеська, російська, верхньолужицька і лужицькі мови
Членство	Матиця серболужицька, Oberlausitzische Gesellschaft der Wissenschaftend і Сербське вчене товариствоd
Конфесія	протестантизм
Батько	Korla Jan Smolerd
Діти	Marko Smolerd
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Ян Арношт Смолер (*Jan Arnošt Smoler, 3 березня 1816 —†13 червня 1884) — серболужицький філолог, просвітник, публіцист, представник лужицького національного відродження.

Життєпис

Народився у м. Мерцдорф, поблизу Хойєрсверда (на той час Пруссія), у 1816 році в родині простестанського кантора. У 1823 році разом з родиною перебрався до м. Лоза, де закінчив початкову школу. В 1827 році поступив до середньої школи у м.Бауцен. разом із навчанням німецької мови брав приватні уроки з верхньолужицької мови.

У 1836—1840 роках навчався на богословському факультеті університету Бреслау. Після цього повернувся до м. Лоза. Після чого поступив на філологічний факультет цього ж університету, де навчався у 1840—1845 роках. У перерві повертався на батьківщину, де разом з Леопольдом Хауптом та Гандрієм Зейлером займався збиранням пісень сербських лужичан. Ще у 1838 році став засновником «Академічного товариства лужицької історії та мови». Видані Яном Арноштом Смолером «Пісні верхніх і нижніх лужицьких сербів» у 1841—1843 роках стали значним явищем літературного житті Лужиці.

У 1840 році Смолер заснував власне видавництво в Бауцені. У 1847 році за ініціативи Смолера було створено культурно-просвітницьку організацію «Матіца серболужицька». З 1848 до 1852 року був головним редактором культурно-громадського і літературного альманаху «Часопис Матиці серболужицької».

У 1849 році став редактором газети «Тижневі новини». У 1850—1854 роках був видавцем цієї газети. У 1848—1868 роках був редактором «Щорічника слов'янської літератури, культури і науки». У 1859—1860 роках під час відвідування Санкт-Петербургу спілкувався з українським поетом Т.Шевченко.

З 1860 році видавав журнал «Лужичанин» (з 1882 року, після злиття з журналом «младосербів» «Липа Сербська», перейменовано на «Лужицю»). З 1872 року був головою «Матиці сербської».

Смолер був одним з прихильників культурного панславізму та теорії слов'янської взаємності. Ці приницпи намагався відстоювати у громадській діяльності й на сторінках газет.

Щоб забезпечити коштами свої проекти, Смолер намагався привернути до них увагу широкої слов'янської громадськості, в тому числі він здійснив у 1859—1860, 1867, 1873, 1881—1883 роках поїздки до Російської імперії, де отримав деяку допомогу від російських слов'янофілів на будівництво лужицького Будинку культури («Матичного дім», відкрито у 1904 році). Помер у 1884 році у Бауцені.

Творчість

Виступив реформатором верхньолужицького правопису. Значним є внесок Я. А. Смолера у вивчення мови, історії, культури та етнографії лужицьких сербів, створення підручників і словників серболужицької мови. Автор праць з мови «Молодий серб» (1841 рік), «Німецько-серболужицький словник» (1843 рік).

Був першим, хто зібрав відомості про межі розселення лужичан і чисельності їх на території Пруссії та Саксонії. Був популяризотором творчості Тарас Шевченка серед лужичан та німців.

Примітки

↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

Джерела

Трофимович К., Моторний В., Нариси з історії сербо-лужицької літератури, Львів, 1970
Peter Kunze: Jan Arnošt Smoler. Ein Leben für sein Volk. In: Schriften des Sorbischen Instituts Band 10. 1. Auflage, Domowina, Bautzen 1995. ISBN 3-7420-1624-5

Посилання

Смолер Ян-Арношт // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 867.