Четвертий з п'яти синів Яна Тарновського і його дружини Ельжбети зі Штерберга (Штернберка). Навчався в Краківській Академії. Отримав класичну гуманістичну освіту. Його маєтності займали 4 міста, 3 замки і 23 села. Записав фундуш для костелу бернардинців у Тарнові.
Ельжбета — дружина воєводи Добєслава «Любельчика» Курозвенцького
Катажина — дружина Станіслава Кміти Собєнського, воєводи белзького і руського[1].
Друга дружина — Барбара з Рожнова гербу Сулима — внучка Завіші Чорного (брав участь у Грюнвальдській битві, як і батько Яна Амора) і вдова Станіслава з Тенчина гербу Сокира (Топур). Вона народила йому сина Яна Амора, котрий став пізніше великим коронним гетьманом, а також доньку Зофію — дружину краківського бурґграфа Станіслава Щенсного з Бобрку Ліґензи.