Якуб Гоффман народився в Коломиї в родині вчителів. Закінчив гімназію у м. Ясло. Через невеликі статки сім'ї вищої освіти не здобув. Займався самоосвітою[2].
У 1940 році був депортований із сім'єю до Горьковської області (РФ), працював на вирубці лісу і на будівництві залізниці. У 1941—1942 роках заарештований службою НКВС, перебував у слідчому ізоляторі. Був звільнений завдяки втручанню польського посольства.
Після амністії, у 1942—1943 роках був представником посольства Польщі у складі Шостої дивізії піхоти генерала В. Андерса.
Отримав багато військових і цивільних урядових нагород.
З 1950 року мешкав у Лондоні. У 1962—1967 роках очолював Польське наукове товариство на еміграції, був членом Польського історичного товариства у Великій Британії.
Похований у Лондоні на кладовищі в Хампстеді.
Я. Гоффман і Рівненщина
У 1923—1940 роках мешкав і працював у Рівному. Був організатором краєзнавчої роботи. 1923—1935 роках — голова правління Волинського округу Польської спілки вчителів[3]. Викладав у Повшехній (загальноосвітній) школі ім. Ю. Словацького, працював директором у Повшехній школі ім. королеви Ядвіги[2].
З 1924 року був представником польського Товариства охорони доісторичних пам'яток у Волинському воєводстві. Збирав відомості про доісторичні пам'ятки на території воєводства, організовував охорону місць, на яких відкриті пам'ятки. У 1924 році обстежив городище біля с. Новомильськ поблизу Здолбунова (нині Рівненська обл.), де колись було давньоруське місто Мильськ (1151 р.), зібрав давньоруську кераміку ХІІ ст. У 1929 році під час рокопок поблизу с. Стадники знайшов кам'яну гробницю та уламки посуду стжижовської культури. У 1931 році у с. Стежок поблизу Шумська віднайшов давньоруську кераміку ХІІ-ХІІІ ст., 1933 р. — провів розкопки кургану біля с. Бечаль, де розшукав кераміку ХІ ст.
Збирав пам'ятки, знайдені і добуті із землі приватними особами для Археологічного музею у Варшаві. Так було придбано скарб давньоруських срібних речей (три виті шийні гривні та дві намистини), знайдених у 1933 р. поблизу с. Козлин.[4]
Був ініціатором створення музею господарства Волині, який відкрився у 1936 році у Рівному і діяв до 1939 року. Завданням музею було пропагування сільськогосподарської сфери Волинського воєводства, розвитку промисловості, народних ремесел[5].
Започаткував випуск щорічника «Рочника Волинського» («Rocznik Wołyński») — періодичного видання, матеріали якого використовували вчителі у школі. У 1930—1939 рр. видав вісім томів цього збірника, був його редактором, сам писав статті, залучив до співпраці багатьох науковців Польщі, чиї професійні інтереси були пов'язані з Волинню. «Рочник Волинський» був джерелом інформації про історію, культуру і природу Волинської землі.
Якщо вже працюєш у цьому краї – мусиш краще його пізнати, а значить – свої знання передати дітям
— Я. Гоффман
Коло наукових інтересів Я. Гофмана було пов'язане з геральдикою Волині та археологією. Проводив обстеження археологічних пам'яток на Волині, звіти про які тепер знаходяться в Рівненському обласному державному архіві. Частина архіву Я. Гофмана — у фондах краєзнавчих музеїв Рівного і Луцька.
У 1938 році опублікував книгу «Przewodnik po Wołyniu» (Warszawa: Związek Polskich Towarzystw Turystycznych).
Сім'я
Дружина — Ядвіга Хоффман (28.01.1896, м. Краків — 7.03.1944, м. Тегеран). Під час перебування у Рівному була вчителькою польської мови, історії у Рівненській гімназії[6].
Увічнення пам'яті
іменем Якуба Гоффмана названа одна з вулиць Рівного[7]
Джерела
Вулиці Рівного вам розкажуть: бібліогр. покажч. / Рівненська ЦБС ; уклад. Л. Грищук. — Рівне: Волин. обереги, 2019. — С.73-74.
Гофман Якуб // Енциклопедія Українознавства / гол. ред. В. Кубійнович. — Київ: Глобус, 1994. — Т. 2. — С. 420.
Костриця М. Ю. Гоффман Якуб / М. Ю. Костриця // Енциклопедія сучасної України / НАН України ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; редкол.: І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова), М. Г. Железняк (відп. секр.) та ін. — Київ, 2006. — Т. 6 : Го–Гю. — С. 338.
Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині: навч. посіб. / Б. Прищепа, О. Прищепа. — Рівне: ПП ДМ, 2008. — С. 47.
Прищепа О. Якуб Гофман — організатор досліджень історії та культури Волині / О. Прищепа, Б. Прищепа // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. — Рівне, 2002. — Вип. 2. — С. 101—103.
Пришепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана // Вулицями старого міста: топонім. дослідж. з історії Рівного / О. Прищепа. — Рівне: Рівнен. друк., 1997. — С. 58-61.
Хитрий Ч. Вчений, вчитель, чуйний друг — Хоффман Якуб // Минувшина Рівненщини — далека і близька. — Вид. 3-є, доп. / Ч. Хитрий — Рівне: Волин. обереги, 2011. — С. 232—236.
.jpg)
.svg){kind=small}
