Юліан Макаревич
Народився	1 серпня 1854(1854-08-01)[1] Верхнє Синьовидне, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	4 липня 1936(1936-07-04) (81 рік) Краків, Польська Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Польська Республіка  Австро-Угорщина
Діяльність	художник, митець, conservator
Галузь	мистецтво[2], малярство[2] і реставрація[2]
Alma mater	Мюнхенська академія мистецтв
Знання мов	польська[2]
Діти	Jerzy Makarewiczd
Медіафайли у Вікісховищі

Юліа́н Макаре́вич (пол. Julian Makarewicz, 1854–1936) — художник та реставратор. Народився в с. Верхнє Синьовидне (тепер Сколівського р-ну Львівської обл). Вивчав архітектуру в Львівській політехніці. З 1878 року по 1879 рік навчався у Віденській академії мистецтв (майстерня С. Гріпенхерла), а потім у Мюнхені та Римі. Вивчав техніку настінного живопису і можливості її реставрації. Відвідав Грецію, Єгипет і Константинополь. 1909 року входив до складу журі конкурсу проєктів розписів каплиці Собеського на Каленбергу у Відні.^[3] Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року обраний до правління товариства.^[4]

Виставлявся з 1881 р. — в основному у Кракові, Варшаві, Львові, а також в Берліні (1895) та Лондоні (1906). Посмертна виставка художника відбулася в Кракові у 1936 році. Малював пейзажі й сцени з гуцульського регіону, в тому числі портрети. Співпрацював із краківською вітражною фабрикою Желенського, проєктуючи вітражі для храмів Львова і Кракова. Займався також ілюстраціями.

Брав участь у реставрації:

• Львівського єзуїтського костелу в 1879 р.^[5]
• Іконостаса з церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині в 1880-х рр.^[6]
• фрескових розписів Ягеллонської каплиці на Вавелі в Кракові^[7]
• фресок замкової каплиці Святої Трійці в Любліні
• Фресок в Кафедральному соборі в Сандомирі
• Іконостаса із церкви Возджвиження Чесного Хреста в монастирі Манявського скиту (Богородчанський іконостас, 1883–1885).

Як художник-монументаліст відомий:

• настінними розписами в приміщенні Наукової бібліотеки Львівського Національного університету імені Івана Франка на вул. Драгоманова, 5, виконаними в 1904 р.^[8]
• Участь у оздобленні комплексу монастиря кармеліток босих у Львові (тепер це церква св. Климентія-Папи, української греко-католицької церкви). Ним виконано зображення св. Терези з Авіля і св. Івана Хрестителя на бокових рухомих крилах головного вівтаря храму (1890-ті рр.)^[9].
• Автор проєкту вітражів «Святі Костянтин і Олена» та «Христос і Святий Дух» для Латинського кафедрального собору у Львові (1890-ті рр.)
• Автор настінних розписів в греко-католицькому кафедральному соборі в Станіславі (1899–1905 рр.)^[10]
• Член конкурсного журі проектів пам'ятника Адаму Міцкевичу в Львові (1899 р.)^[11]
• 1904–1905 рр. проводив реставраційні роботи в каплиці Св. Хреста на Вавелі в Кракові.
• 1921 р. виконав розписи на тему св. Мартина та св. Роха в парафіяльному костелі св. Роха містечка Слоцін, біля Ряшева^[12].
• 1925–1927 рр. виконував розписи в костелі св. Станіслава в містечку Бжесць-Куявський^[13]
• 1934 р. керував реставрацією вівтаря Віта Ствоша в Маріацькому костелі в Кракові.
• рисунки і обмірні креслення Бучацького, Богородчанського та Рогатинського іконостасів в процесі передреставраційних досліджень, які ініціював Войцех Дідушицький.^[14]

• Список польських художників

• Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії". — Львів: Центр Європи, 2005.
• Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова". — Львів : Світ, 2002.
• Труш І., «Відновленє Ягайлонської каплицї на Вавели» / І. Труш // Артистичний вісник. Річник І. За сїчень 1905 р. Зошит І.
• Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Автор-упорядник Мельник В. — Київ: Мистецтво, 1991.
• Dzieduszycki W. «Ikonostas Bogorodzanski» // Przegląd archeologiczny. Organ C. K. Konserwatorium pomników oraz towarzystwa archeologicznego. Zesz. 4. — Lwów, 1888. (пол.)