Юзеф Потоцький (белзький староста)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Юзеф Потоцький.
Юзеф Феліціян Потоцький
пол. Józef Felicjan Potocki Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоЙосип Потоцький
Народивсяневідомо
Кристинопіль, Белзьке воєводство
Помер1723(1723)
Кристинопіль, Белзьке воєводство
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьполяк
Діяльністьвійськовий та державний діяч
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Белзький старостаd, староста Ропчицькийd і великий коронний стражник[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнястражник великий короний
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідПотоцькі
БатькоФелікс Казимир Потоцький
МатиХристина з князів Любомирських Потоцька
РодичіСтаніслав «Ревера» Потоцький (дід), Юзеф Потоцький (кузин)
Брати, сестриСтаніслав Владислав Потоцький, Єжи Потоцький і Міхал Потоцький Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зТеофіля Тереса Цетнер
ДітиФранц Салезій, Антоніна Жевуська
Герб
Герб

Юзеф Феліціян Потоцький (пол. Józef Felician Potocki; пом. 1723) — польський шляхтич гербу Срібна Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої. Фундатор монастиря оо. василіян у Белзі.[2][3]

Біографія

Син — Францішек Салезій Потоцький

Другий син Фелікса Казімежа Потоцького.

Під час кампанії 1698 його корогва обороняла від татар Загайці поблизу Підгайців. Із серпня 1702 року — белзький староста (29 лютого 1720 відступив сину). Під час Вальної ради у Варшаві 1710 як белзький посол мав виступ, разом з іншими виступав за лімітування Ради до моменту звільнення з московського поплону Міхала Сервація Вишневецького. Під Винниками війська прихильників Саса (Веттіна) після зайняття ними Замостя в грудні 1715 розбили його відділ.

Мав свою головну резиденцію в Кристинополі. Тут в 1717 році почав будувати мурований костел Святого Духа (до того дерев'яний, закладений його батьком Феліксом). Під час Тарногрудської конфедерації маєтки у Белзькому воєводстві були значно знищені.[4]

3 квітня 1716 р. разом із військом брата Міхала Потоцького захопили Львів, ув'язнили коронного гетьмана Адама Миколая Сєнявського.[5]

Посади: стражник великий коронний з 23 лютого 1720, белзький та ропчицький староста.

Помер в 1723 р., був похований, як і батько, у костелі Святого Духа у Кристинополі.

Сім'я

Був одружений з львівською старостянкою Теофілею Тересою Цетнер (пом. 1741; батько — полковник, львівський староста Ян Цетнер),[6] з якою мав доньку Антоніну — одружену з волинським воєводою Северином Юзефом Жевуським, сина Францішека Салезія Потоцького. Дружина привнесла як посаг маєтність — містечко Губків.[7]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 155. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів: Літопис, 2004. — 96 с. — С. .
  3. ↑ згаданий як Феліціян Потоцький
  4. ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723)… — S. 59. (пол.)
  5. ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723)… — S. 58. (пол.)
  6. ↑ Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. ↑ Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 200. (пол.)

Джерела

  • Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 58—59. (пол.)

Посилання


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.