PROFILPELAJAR.COM

Юган-Вільгельм Снелльман
Юган-Вільгельм Снелльман
Johan Vilhelm Snellman
Ім'я при народженні	швед. Johan Vilhelm Snellman
Народився	12 травня 1806; Стокгольм
Помер	4 липня 1881 (75 років); Порвоо
Поховання	Гієтаніємі
Країна	Велике князівство Фінляндське
Національність	Фін
Діяльність	політик, філософ, письменник, викладач університету, журналіст
Alma mater	Академія Обо; Гельсінський університет
Галузь	Філософія
Заклад	Гельсінгфорський університет
Посада	member of the Diet of Finlandd
Вчене звання	Професор
Партія	Finnish Partyd
Відомий завдяки:	Зіграв ключову роль у становленні фінської мови як державної мови і введенні національної грошової одиниці — марки
Діти (5)	Anders Henrik Snellmand; Johan Ludvig Snellmand; Wilhelm Snellmand; Karl Snellmand
Нагороди
	Юган-Вільгельм Снелльман у Вікісховищі

Юган-Вільгельм Снелльман (фін. Johan Vilhelm Snellman; 12 травня 1806, Стокгольм — 4 липня 1881, поблизу Гельсінкі) — фінський філософ-ідеаліст, публіцист і державний діяч, національний будитель, представник лівого гегельянства.

Життєпис

Народився в сім'ї капітана. Професор філософії Гельсінгфорського університету (1856—1863). У 1840 — 1860-х рр.. видавав ряд газет фінською та шведською мовами («Сайма» та ін.) Виходячи з гегелівського вчення про народний дух як вищу реалізацію об'єктивного духу, бачив найважливіше історичне завдання у розвитку національної свідомості, найважливішою умовою чого вважав мовну єдність країни («Вчення про державу», 1842).

Юган-Вільгельм Снелльман був ідейним вождем фінського національного руху, закликав до згуртування різних громадських груп в ім'я інтересів нації^[1]. Будучи сенатором (1863 — 1868), домігся указу про рівноправність фінської мови зі шведською (1863) — державною мовою Фінляндії, і введення національної грошової одиниці — марки (1865)^[2]. Значно вплинув на розвиток філософської і суспільної думки Фінляндії. Снелльман не прагнув до швидких громадським змін: першочерговим він вважав перехід освічених верств Фінляндії зі шведської мови на фінську.

Визнання

Снелльман став першою історичною особою Фінляндії, чий портрет з'явився на банкнотах: на найбільшій грошовій купюрі 1940 р. номіналом 5 000 марок було вміщено його зображення в старості. Незважаючи на реформи, портрет зберігся майже без змін на серії банкнот до 1980-х років.

У 1924 р. перед Фінляндським Банком був відкритий найважливіший з пам'ятників Снелльману — роботи Еміля Вікстрема. У 1920-ті і 1930-ті рр.. студенти-феномани, особливо Академічне Карельське суспільство, щорічно влаштовували перед пам'ятником велику маніфестацію.

Вулиця, яка проходить поруч, була перейменована в Снельманінкату.

12 травня, на честь дня народження Йогана Вільгельма Снелльмана, у Фінляндії проголошений День Снелльмана і фінської культури. Це свято є урочистим днем підняття прапорів.

Бібліографія

Samlade arbeten, bd 1-10, Hels., 1892—1901.

Література

Рейн Т., Йоганн Вільгельм Снельман, переклад зі шведської., СПБ, 1903;
Карху Е., Про естетичні до історико-літературні погляди Й. В. Снельмана в 40-і рр.. 19 ст., «Скандинавський збірник», 1957, т. 2; Rein Th.,
J. V. Snellmanin elama, bd 1-2, Hels., 1904-05; Salornaa J. E., J. V. Snellmann, Porvoo — Hels., 1944.
Ковальов Д.В. Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть): дис. ... канд. іст. наук. / Д.В. Ковальов. — Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. — 228 с.

Джерела

Снельман [Архівовано 22 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Фенномани – будителі фінської модерної нації [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]
Шведоманство як політична опозиція руху феноманів [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Юган Снелльман і вплив національного відродження на розвиток промисловості у Фінляндії [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ Д. В. Ковальов. ДВНЗ «Національний гірничий університет» ВПЛИВ ЦАРИЗМУ НА ЗАРОДЖЕННЯ ФІНСЬКОЇ МОДЕРНОЇ НАЦІЇ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 117—118.