Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (4 січня 2022)

Цей розділ треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Алла Левківна Шрамченко
Народилася	29 липня 1901(1901-07-29) Топчіївка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла	30 березня 1989(1989-03-30) (87 років) Нью-Йорк, США
Поховання	Саут-Баунд-Брук
Громадянство	Українська Народна Республіка
Діяльність	державна службовиця
Alma mater	Тифліська гімназія
Знання мов	українська, французька, російська
У шлюбі з	Юхим Петрович Нещадименко

Алла Левківна Шрамченко (також Шрамченкова, Нещадименко) (Леонтіївна); 29 липня 1901, с. Топчіївка — 30 березня 1989, Нью-Йорк) — українська державна службовиця у Державній скарбниці УНР. Нащадок козацько-старшинського роду.

Народилася в с. Топчіївка, тепер Чернігівського р-ну Чернігівської області у родині Леонтія Шрамченка та Катерини Отто-Германівни (до шлюбу Цирес, 8 травня 1882 р. н., Москва, з родини купця). З жовтня 1900 року Шрамченки жили в с. Топчіївка. Тут народилася перша дитина — Алла, а в Києві, куди переїхала сім'я, 27 серпня 1904 р. — Вероніка.

Батько, закінчивши юридичний факультет Московського університету, повернувся до Чернігова, де впродовж трьох років працював статистиком при земстві, а в 1910—1917 рр. — земським статистиком у Тифлісі. У 1918 році Алла закінчила Тифліську гімназію. У роки Української революції батько — товариш (заступник) міністра народного господарства (1919, уряд Бориса Мартоса), державний секретар (уряд Ісака Мазепи); а з 1922 р. — доцент УГА в Подєбрадах.

Студентка Кооперативного відділу УГА в Подєбрадах (від 01.1922 р.). Знала рідну (українську), французьку і російську мови. У Подєбрадах написала спогад «Повернення на Батьківщину».

З України втекла «від більшовицької і денікінської окупації». У Польщі працювала в одному з департаментів Державної скарбниці УНР.

У Подєбрадах стала дружиною поручника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Юхима (Іоахима) Нещадименка. Надалі з чоловіком і батьками проживала у Швейцарії. Після Другої світової війни виїхала з чоловіком до США.

Похована на Українському православному цвинтарі Св. Андрія в Бавнд-Бруці поруч із чоловіком.

• Повернення на Батьківщину і втеча з неї // Коваль. Р. Жінки у Визвольній війні. Історія, біографії, спогади. 1917—1930. — Київ, 2020. — С. 291—292.
• Студьонова Л. Державний діяч Леонтій Шрамченко з Олишівки // Світ-інфо: Чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета. — 2017. — 14 верес. (№ 111). — С. 13.
• Студьонова Л. Олишівський козак // Студьонова Л. В. Чернігівські силуети — Чернігів, 2020. — С. 92—95.