Шаповал Ілько Ісакович

Шаповал Ілько Ісакович
 Поручник
Загальна інформація
Народження1889(1889)
с. Шабалинів, Сосницький повіт, Чернігівська губернія
Смерть1973(1973)
Франція Франція
Військова служба
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
Війни / битвиРадянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Ілько́ Ісакович Шапова́л (1889, с. Шабалинів, Сосницький повіт, Чернігівська губернія — †1973, Франція) — поручник Армії УНР.

Життєпис

Українські ветерани Армії УНР, Візен-Шалетт-сюр-Луан, Франція, 1936 рік.
Сидять (зліва направо): 1. Олександр Свенціцький, 2. Петро Пашин, 3. Юрій Бацуца, 4. Олександр Удовиченко, 5. М. Левицький, 6. Павло Бушило, 7. Дем'ян Долотій, 8. Микола Ковальський.
Стоять (зліва направо): 9. Ілько Шаповал, 10. Михайло Левицький, 11. Михайло Пастушенко, 12. Володимир Говорів, 13. Дмитро Бакум, 14. Володимир Григораш, 15. Яків Тимошенко, 16. Тадей Нетреба, 17. Дмитро Климів, 18. Галаган, 19 або 21. Іван Кислиця, 22. Михайло Сачок, 23. Іван Охмак, 24. Єфрем Балинський, 25. Антін Більський

Народився у селі Шабалинів Сосницького повіту на Чернігівщині у родині селян Ісака Петровича і Анастасії Вакулівни[1].

Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 років, у званні поручника Армії УНР. Розпочав службу у дієвий Армії УНР у званні хорунжого, підвищений до звання поручника після липня 1920 року, 3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР[2]. Лицар Хреста Симона Петлюри.

У 1922 р. одружився з 24-річною Марією Степанівною Ткач із села Оршівці Кіцманського повіту на Буковині.

Помер у 1973 році у Франції, похований на православному кладовищі у Шалетт-сюр-Луен.

Примітки

  1. Дєдуш Олексій. Нові біографічні відомості про Ілька Шаповала.
  2. О. Удовиченко, «Третя Залізна дивізія. Рік 1919».

Джерела

Посилання