PROFILPELAJAR.COM

Антоній Францович Шагін
Антоній Францович Шагін
Антоний Францевич Шагин
Народився	1800
Помер	18 листопада 1842
Країна	Російська імперія
Діяльність	астроном
Alma mater	Віленський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Харківський університет

Антоній Францович Шагін (близько 1800—1842) — астроном, професор Віленського та Харківського університетів.

Біографія

У 1814 році закінчив гімназію у Вільно. Вищу освіту здобув в учительській семінарії при Віленському університеті або в Педагогічному інституті. В 1817 отримав ступінь магістра філософії і був призначений помічником при Віленській астрономічній обсерваторії^[ru], де і прослужив 7 років. Викладав у Віленському університеті спочатку астрономію, а потім геодезію та топографію.

У 1832 році, після закриття Віленського університету, Шагін отримав місце вчителя математики у Вітебську, розраховуючи перейти потім до Білоруського ліцею, який мав відкритися незабаром. У 1834 році відкриття Білоруського ліцею було скасовано, і Шагін почав клопотати про отримання кафедри в Київському або Харківському університеті і 31 травня 1834 був затверджений ад'юнктом Харківського університету, а 20 лютого наступного року - ординарним професором кафедри астрономії.

Фактично обсерваторії в університеті не було: його попередник, Павло Затеплинський, створив тимчасову, з незначною кількістю інструментів. Викладання астрономії мало теоретичний характер. Шагін читав такі курси: 1) сферичну та практичну астрономію; 2) теорію руху небесних тіл, із застосуванням до визначення елементів планет і комет; 3) про явища, що відбуваються від руху планет; 4) вищу геодезію, і 5) пояснення застосування астрономічних інструментів та привчання студентів до спостережень у зручний для того час. У 1839 році він їздив на відкриття Пулковської обсерваторії і познайомився там із рядом провідних астрономів.

З 1837 по 1841 він обіймав посаду декана 2-го (фізико-математичного) відділення філософського факультету.

Покінчив життя самогубством 18 листопада 1842 року.

Основні праці

Обозрение важнейших астрономических и геодезических способов, служащих к определению фигуры земли. Речь с пятью табл. (Харьков, 1837 г. и «Журн. Мин. Нар. Просв.», ч. XVI, 273);
О собственном движении звезд («Журн. Мин. Нар. Просв.», ч. XVIII, 445);
Краткое историческое обозрение астрономии («Журн. Мин. Нар. Просв.», ч. XXXIV, II, стр. 17);
Каталог астрономических инструментов Харьковского университета (Харьков, 1840 г.).