PROFILPELAJAR.COM

Шабдар Осип
Шабдар Осип
Шабдаров Йосип Архипович
Народився	27 березня 1898; село Мала Лужала
Помер	11 листопада 1937 (39 років); місто Йошкар-Ола
Громадянство	Російська імперія - Ідель-Урал - СССР
Національність	марієць
Діяльність	письменник
Заклад	Марійський державний педагогічний інститут імені М. К. Крупськоїd
Мова творів	марійська, російська
Роки активності	1918—1937
Жанр	лірика

Шабда́р О́сип (справжнє ім'я Шабдаров Йосип Архипович; *27 березня 1898, село Мала Лужала, Казанська губернія — †11 листопада 1937, тюрма НКВД, Йошкар-Ола) — марійський письменник, драматург і педагог.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Осип народився в родині марійського господаря Архипа Шабдара. По досягненні юнацького віку був мобілізований до російської армії, але після революції захопився комуністичними ідеями і навіть певний час був членом ВЧК. Закінчив Сернурський педагогічний технікум в 1922 році, потім Східний педагогічний інститут у Татарстані в 1932 році. Працював вчителем у школі в селищах Куженер та Сернур до моменту викрадення його людьми НКВС.

Творчість

Почав писати в 1918 році, оприлюднивши вірш «Прокинься, марі!». Потім були новаторські «Шочмо мландемлан» (1919) та «У літню ніч» («Кеҥеж йўдым», 1919), «Мурызылан» (1920), які зарекомендували його як вправного лірика.

У 1920-их роках активно друкується у журналах «У илыш», «У вий», в газеті «Йошкар кече». У 1930-их творчість поета переживає накопичення конструктивістських прийомів, він пише поему з промовистою назвою «Трактор» (1930). Окремий вірш присвятив створенню Марійської Республіки у складі РРФСР.

Автор поетичних збірок:

«Кӱсле йӱк» («Звук гусел») (1929),
повість «Акыр саман» («Загибель світу») (1930),
повість «Кориш» («Грицько») (1931),
«Тӱшка вий дене» («Колективними зусиллями») (1931),
«Вурс йӱк» («Сталевий дзвін») (1933),
«Телеграма» (1933),
роман «Ӱдырамаш корно» («Доля жіноча») (1937).

Також Шабдар Осип автор статей про історію марійської літератури, драматичних творів (знищені НКВС) та творів для дітей. В 1936 році, під тиском окупаційної комуністичної влади, погодився на створення поетичної поеми «Пісня про багатиря Чоткара» (у співавторстві з Чавайном та Іпаєм). В поемі у кололітературній формі оспівувався Сталін. Щоправда, це не вберегло автора від арешту та насильницької смерті.

Жертва репресій

В 1937 році радянська влада взялася за фізичне винищення марійської інтелігенції, яка проводила форсовану модернізацію національної культури і долала наслідки комуністичного впливу. Серед цих жертв був і Шабдар Осип, який 1937 року був викрадений членами НКВС та обвинувачений у націоналізмі і троцькізмі. Після катувань був убитий. Довгий час радянська влада приховувала вбивство письменника Шабдара, а спецслужби поширили неправдиву чутку про його смерть аж 1943 року в одному з концтаборів ГУЛАГу.

Після Другої світової війни влада частково визнала провину за вбивство письменника, йому було встановлено пам'ятник у селищі Сернур. Московські видавництва замовили низку перекладів творів Шабдара російською мовою, зокрема й найкращого прозового твору «Доля жіноча».

Переклади російською мовою

Соловьиный родник. Антология марийской поэзии, Йошкар-Ола, 1970;
Доля женская. Гибель мира, Йошкар-Ола, 1959;
Кориш. Повесть, М., 1959.

Дослідження творчості Шабдара

Більшість шабдарознавчих статей написана у післявоєнний час самими марійськими літературознавцями. Однак справжній скандал спричинила поява окремого дослідження про Шабдара у Швеції. Його автор — естонський філолог Ю. Мяґісте, який видав свою працю «Один із засновників марійської літератури Шабдар Осип» у Ґетеборзі в 1970 році.

Джерела

Энциклопедия Республики Марий Эл / отв. ред. Н. И. Сараева.- Йошкар-Ола, 2009.- С.819 (рос.);
Осып Шабдар. Мурпого. Йошкар-Ола, 1988 (мар.);
Черных С. Я., Иосиф Шабдар. Очерк жизни и творчества, Йошкар-Ола, 1958.