Черкаський Бишки́н — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 625 осіб. Орган місцевого самоврядування — Слобожанська селищна громада.
Географія
Село Черкаський Бишкин лежить на лівому березі річки Сіверський Донець, на протилежному березі річки розташоване село Нижній Бишкин. Русло річки звивисте, утворює багато лиманів, стариць і заболочених озер, зокрема озеро Біле. До села примикає великий лісовий масив (сосна). На північний схід від села у лісі на відстані 1 км від села велике озеро озеро Борове.
Походження назви
Найменування села виникло завдяки його розташуванню на Бишкинському перевозі, через річку Сіверський Дінець. В 1571 році, згадується наявність на ньому путивльської, та рильської сторожі.
Уточнення «черкаський», вказує на заселення його саме козацькими родинами.
Історія
1663 — дата заснування села осадчим Яківом Чернігівцем.[1]. Який пізніше став полковником Балаклійського козацького полку.
Приблизно у 1665 році, в Бишкині збудовано перший храм.
1679 році село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.
У 1680 році, Бишкинським сотником був Федір Савощенко[2].
У 1688 році, чергова татарська навала завдала лиха бишкинським мешканцям. 11 червня, та 17 серпня захоплено в полон, а також знищено декілька мешканців Черкаського Бишкину.
У 1697 році, Бишкинським сотником був Семен Онісьйович[3].
У 1698 році, Бишкинським сотником був Дацко Бут.
У 1732 році, Бишкинським сотником поставлений був Роман Петрович Любицький, замість колишнього сотника Семена Степановича.
У 1742 році, Бишкинським сотником був Василь Вербецький, отаманом Олександр Любицький. Вони фігурують у справі з посвяченням нового священика Михайла Андрійовича Шапошникова (сина лиманського отамана).
За переписом у 1732 році було:
- сотник, з чотирма своїми синами;
- 270 козаків, та підпоміжників;
1751 року, побудовано Свято — Троїцький храм, з престолом на честь Успіння Богородиці.
1803 — на місці старого Свято — Троїцького храму, за кошт прихожан, був побудований новий дерев'яний храм[4], в стилі українського бароко, місцевої архітектурної «лиманської школи»[5].
У Черкаському Бишкині проводилися три ярмарки: 17 березня, 26 вересня, та у Рахманський Великдень;
Парафіян у Лимані було:
- 1770 рік — 660 чоловік, 630 жінок;
- 1790 рік — 752 чоловік, 725 жінок;
- 1810 рік — 872 чоловік, 968 жінок;
- 1830 рік — 909 чоловік, 911 жінок;
- 1850 рік — 802 чоловік, 869 жінок.
У 1930-х роках радянськими окупантами храми Святої Трійці та Святого Михайла знищені.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 89 жителів села[6].
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- Фермерське господарство
Примітки
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] Опис села Черкаський Бишкин, Зміївського повіту.
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] (Лист Харківського полковника Костянтина Донець-Захаржевського, Чугуївському воєводі 1680 року)
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] (Лист Ізюмського полковника Шидловського, Бишкинському сотнику 26 червня 1697 року)
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Саяний М. І. Зміївщина слобожанщини перлина — Зміїв, 2009, стор. 240.
- ↑ Черкаський Бишкин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела
