«Черевички Божої матері» — роман української письменниціМарії Матіос, який вперше вийшов друком у 2013 р. Розповідає про долю дванадцятирічної Іванки Борсук, милої, невинної дівчинки, яка у жорстокий спосіб пізнає, що таке в цьому житті добро, а що — зло. Події розгортаються на тлі бурхливих та надзвичайно трагічних подій XX ст., у селі Черемошне, що на Буковині.
Короткий зміст
У романі буковинської письменниці Марії Матіос про події 30-40-х років XX століття йдеться про дівчинку Іванку з родини Борсуків.
Одного разу повертаючись від свого прадіда, у лісі вона знаходить рожеву квітку, вважаючи, що та має чудо-силу. Щоб жодна зла сила не побачила цієї рослини, Іванка приховує квітку в долонці, яку розрізала грибним ножем. Через деякий час долонька дівчинки загноїлася, батьки були вимушені піти до мольфарки, а згодом до чарівника Івана Притуляка, проте нічого не допомагало. Лише після того, як у Іванки почалася гарячка, батьки звернулися за допомогою до лікаря Маєра, який врятував дитину.
Коли дівчинка вкотре поверталася з молоком від свого прадіда через ліс, їй здалося, що хтось стежить за нею. Як виявилося згодом, у лісах на галицькому і буковинському боці окопувалися москалі. З того часу Іванка почала загикуватися, а подекуди її змагала падуча (як казали в народі ― чорна хвороба). Батьки вирішили звернутися до їхньої сусідки, москалиці Северини. Цілителька лікувала дівчинку непочатою водою, кропивою, нашіптувала різні замовляння ― і хвороба відпустила Іванку. Проте ненадовго. Після того як Петро-контрабандист зустрів її в лісі, коли та поверталася від прадіда, хвороба повернулася.
Одного червневого вечора Іванка стає свідком подій, пов'язаних із відправленням її односельчан-євреїв на заслання. Вже через тиждень до села дійшла вістка, що "німець напав на поляка" ― почалася війна. У село ввійшли німці, вони, як і красні комісари, заарештували євреїв, які ще залишилися. Приводом до арешту стало те, що нібито хтось поранив німецького офіцера. Перед розстрілом, Іванка побігла шукати в лісі маленького Елі Шерфа, якому вдалося уникнути долі своєї єврейської родини.
Головні герої
Іванка Борсук — боже створіння, ніжне і лагідне, хворе, а від того ще більше не од світу сього. Дівчинка живе серед своїх фантазій та фантазій своїх дідів-бабів-москалиць, у яких все зрозуміло: тут — добро, тут — зло. Життя їй покаже, що ставний та гарний «красний комісар», у якого майже закохалась Іванка, може бути жорстоким катом. А свої дядьки-односельці — катами не меншими, а то й жорстокішими.
Дід Іван — прадід Іванки, живе неподалік Дідькової Ями.
Москалиця Северина — сусідка сім'ї Борсук, знахарка. Народилася від солдата-русака та погвалтованої ним сільської дівчини Катринки.
Відгуки
"Повість є важливою для усвідомлення національного й культурного різноманіття народів, що традиційно проживають в Україні, поглиблення розуміння між ними, виховання міжкультурної толерантності, прищеплення загальнолюдських моральних цінностей"[1] (Горбач Н.В., Міщенко С.Ю.)
"Книга М. Матіос пронизана гуманістичною думкою про збереження життя, наповнена молитвою, біблійними асоціаціями, життєвою правдою та філософськими наративами. Минуле, теперішнє і майбутнє цілісно сплітається в єдиний життєвий ланцюг, де люди намагаються осягнути незбагненність буття"[2](Солодка Л.О.)
"Авторка наголошує, що війна лишає сліди не тільки на тілі поранених і вбитих, але й на серцях живих"[1] (Горбач Н.В., Міщенко С.Ю.)
Літературне значення
Провідною темою книги "Черевички Божої Матері" Марії Матіос є трагедія голокосту й геноциду, які розгортаються на західних землях України у 20 столітті.[3]
Матіос М. Черевички Божої матері. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022. 224 с.
Горбач Н., Міщенко С. Семантика символу черевичків у повісті М. Матіос «Черевички Божої матері» // Молодий вчений. 2021. №11 (99). С. 215–218.
Солодка Л. Мілітарна проблематика у художньому полотні М. Матіос «Черевички Божої матері» // Закарпатські філологічні студії. 2023. Т. 3, № 27. С. 176–180.