Вперше в історії чемпіонатів в програмі змагань були представлені три жіночі дисципліни — біг на 1500 метрів, естафетний біг 4×400 метрів та біг на 100 метрів з бар'єрами. Остання дисципліна прийшла на заміну бігу на 80 метрів з бар'єрами, що проводився до цього.
На чемпіонаті було встановлено 5 світових рекордів — Анатолій Бондарчук у метанні молота (74,68 м), Ніколь Дюклос в бігу на 400 метрів (51,77), Ярослава Єглічкова в бігу на 1500 метрів (4.10,77), збірна Великої Британії в жіночій естафеті 4×400 метрів (3.30,82) та Надія Чижова у штовханні ядра (20,43 м).
Колишньому східно-німецькому бігуну Юргену Маю було заборонено виступати на чемпіонаті за свою нову країну ФРН, оскільки тогочасні правила змагань вимагали для можливості виступу атлета (який вже виступав, як у випадку з Маєм, за попередню збірну країни на чемпіонаті) за нову країну, щоб він принаймні три роки проживав в новій країні[1]. Внаслідок цього, на знак протесту, керівництво збірної ФРН прибрало своїх спортсменів із заявок в усіх індивідуальних дисциплінах та ухвалило рішення брати участь у чемпіонаті лише в естафетних змаганнях як символічний жест поваги до країни-господарки змагань[2].
Голландський десятиборець Едвард де Норландер був дискваліфікований за вжиття амфетаміну. Це була перша в історії дискваліфікація спортсмена за вживання допінгу в легкій атлетиці[3].
↑Cashmore, Ellis; Cashmore, Ernest, Sports Culture: An A-Z Guide, Taylor & Francis, 2003, с. 92, процитовано 28 травня 2018
↑ абДля визначення переможця в змаганнях багатоборців використовувалась стара система нарахування очок. Перерахунок з використанням сучасних таблиць переводу результатів наведений в дужках.