1944 року подружжя Цісиків потрапило до табору переміщених осіб у німецькому місті Байройт. Володимир разом з братом-віолончелістом Зеноном Цісиком та земляком Анатолієм Мірошником створив музичне тріо, яке давало концерти та виступало перед пораненими союзних військ у шпиталях[3].
За рік у них народилась перша донька Марія.
1949 року родина Цісиків виїхала до США, де Володимир 1952 року став співорганізатором і викладачем в Українському музичному інституті у Нью-Йорку[4][5]. Там таки був керівником струнного оркестру. Записи скрипкового акомпанування Володимира Цісика видавались на платівках українських пісень[6].
7 лютого 1971 року під час виконання кінцівки першої частини концерту в Українському музичному інституті у Нью-Йорку скрипалеві стало зле. Дорогою до шпиталю він помер на 57-му році життя. 10 лютого відбулася панахида. 11 лютого, після служби Божої в церкві св. Юра, тіло Володимира Цісика було перевезене до родинного гробу у Філадельфії, штат Пенсільванія[8].
Цісик Володимир // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Том 10. — С. 3675-3690. Архівовано з джерела 5 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.