Циліндри́чна пове́рхня — поверхня другого порядку, яка утворюється рухом прямої лінії (твірної), що рухається, залишаючись паралельною заданому напряму і ковзає по заданій кривій (напрямній)^[1].

Напрямною циліндричної поверхні може бути коло, еліпс чи інша замкнена крива (відповідну назву одержує обмежуваний цією поверхнею циліндр), гіпербола, парабола тощо. В аналітичній геометрії циліндричну поверхню часто називають циліндром.

В декартових координатах може бути виражена рівняннями:

${\displaystyle {\frac {x^{2}}{a^{2}}}+{\frac {y^{2}}{b^{2}}}=1}$ — еліптичний циліндр;

${\displaystyle {\frac {x^{2}}{a^{2}}}-{\frac {y^{2}}{b^{2}}}=1}$ — гіперболічний циліндр;

${\displaystyle x^{2}=2py\,}$ — параболічний циліндр.

У частковому випадку, поверхня прямого кругового циліндра з віссю OZ виражається рівнянням:

${\displaystyle \ {x^{2}}+\ {y^{2}}=R^{2}}$,

де R — радіус напрямного кола.

• Тіло, обмежене циліндричною поверхнею, називають безкінечним циліндром.
• Циліндр — геометричне тіло, обмежене замкнутою циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами, що перетинають її.

• Циліндричні поверхні є частковим випадком лінійчатих поверхонь.

• Корн Г. А., Корн Т. М. Справочник по математике для научных работников и инженеров. — 4-е. — М.: Наука, 1978. — 277 с.

• Циліндрична поверхня // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 209. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Круглі тіла — циліндрична поверхня, циліндр на сайті «Про 3D простір і не тільки…»
• Циліндричні поверхні // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 155. — 594 с.

Це незавершена стаття з геометрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.