Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
48°59′29″ пн. ш. 25°55′14″ сх. д. / 48.991388888889° пн. ш. 25.920555555556° сх. д. / 48.991388888889; 25.920555555556
Статус	діюча
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	с. Шманьківці, Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область
Конфесія	ПЦУ
Єпархія	Тернопільська єпархія
Тип будівлі	церква
Архітектор	Йосип Стець
Матеріал	цегла, бляха
Побудовано на кошти	громади
Будівництво	1895
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Україна) Показати на мапі Україна Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Тернопільська область) Показати на мапі Тернопільська область
Церква святих безсрібників Косми і Даміана у Вікісховищі

Церква святих безсрібників Косми і Даміана в Шманьківцях — чинна мурована парафіяльна церква в Шманьківцях Заводської селищної громади Чортківського району Тернопільської области. Парафія належить до Чортківського благочиння Тернопільської єпархії Православної Церкви України.

• 1708^[1] — вперше згадується церква святих безсрібників Косми і Даміана^[2].
• 1725, 1733, 1760 і 1775 — парафія і храм належали до Чортківського деканату Львівської єпархії.^[3][4]
• 1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ.^[5]
• 19 листопада 1758 — візитацію парафії здійснив о. Антоній Онуфрієвич.^[6]
• 1784 — розпочато ведення метричних книг та нового будівництво дерев'яного храму^[7].
• 1785 — збудовано та освячено дерев'яну церкву^[7][8].
• 1832—1842 — парафія і храм належали до Чортківського деканату^[9].
• 1840 — збудовано дерев'яний будинок для священника^[10].
• 1842—1885 — парафія і храм належали до Скальського деканату^[9].
• 1895 — збудовано та освячено нову кам'яну греко-католицьку церкву, офірами парафіян сіл Шманьківці і Шманьківчики. Архітектор — Йосип Стець^[11].
• 1869 — парафіяни села та Микола Карпінський (фундатор) збудували^[7] капличку св. Миколая, яку вперше поновили в 1926 році. У радянські часи фігуру святого Миколая перенесли на подвір'я храму. У 1989 році капличку відновили^[12].
• 1879 — засновано першу школу, в якій навчалися діти греко-католиків^[7].
• 1898 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 50-річчя скасування панщини в Галичині^[12].
• 1905 — збудовано дім для читальні «Просвіта» під керівництвом о. Івана Гордієвського^[13].
• 1934 — коштами парафіян у селі було виготовлено та встановлено дзвін у дзвіниці (за душпастирства о. Порфирія Гордієвського)^[14].
• 1938 — у громаді 289 католиків латинського обряду і 40 євреїв^[7].
• травень-вересень 1939 — стараннями о. Порфирія Гордієвського на пам'ять про 950-ліття хрещення Руси-України храм розписали (художник М. Чуйко)^[12].
• 1959 — на пожертвування парафіян і стараннями душпастиря Миколая Стецика з нагоди 25-ліття його священства провели реконструкцію храму (художники Марко Николишин, Зіновій Тимошик, штукатур Іван Бабій)^[12].
• 1988 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 1000-ліття хрещення Русі-України^[12].
• 1991 — парафіяни збудували капличку з нагоди проголошення Незалежності України^[12].
• 10 березня 1993 — зареєстровано статус православної громади^[12].
• 1995 — церква відзначила своє 100-річчя. Було відправлено Архієрейську Службу Божу, освячено нові хоругви і фелони^[12].
• 1998 — поновили верх і перекрили його новою бляхою^[12].
• 2013 — церкву та дзвіницю заново поштукатурили^[12].
• 19 травня 2017 — змінилася назва парафії на «Церква святих безсрібників Косми і Даміана»^[15]. Того ж року поновлено металеву огорожу, встановлено браму, чотири хвіртки, а також меморіальну таблицю, на якій вказано рік побудови храму та слова вдячности тим людям, які збудували його. Поновлено хрест у честь 1000-ліття хрещення Русі-України. Два жителі села пожертвували: престол та дзвін для дзвіниці^[12].
• 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ^[16].
• 26 травня 2019 — відбулася святкова молитва з нагоди 150-річчя каплички святого Миколая^[17].
• 2020 — у будівлі дзвіниці знайдено хрест, котрий колись слугував для дерев'яного храму^[18].
• 2021 — оновлено три образи на фасаді церкви; розпочато розпис стін храму^{[джерело?]}.

Діють братство, сестринство, церковний комітет та церковний хор.

Поблизу церкви зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Шашкевича».

Кількість вірян^[9][7]

Шманьківці

• 1832 — 718, 1844 — 497, 1854 — 532, 1864 — 591, 1874 — 626, 1884 — 658, 1886 — 659, 1896 — 719, 1906 — 792, 1914 — 844, 1927 — 863, 1938 — 889.

Шманьківчики

• 1832 — у метриці, 1844 — 254, 1854 — 293, 1864 — 327, 1874 — 357, 1884 — 375, 1886 — 376, 1896 — 415, 1906 — 435, 1914 — 483, 1927 — 490, 1938 — 497.

Струсівка (Стросовка)

• 1832 — у метриці, 1844 — 166, 1854 — 216, 1864 — 230, 1874 — 251, 1884 — 263, 1886 — 260, 1896 — 295, 1906 — 350, 1914 — 378, 1927 — 380, 1938 — 390.

Ім'я	Роки	Віросповідання	Коротка довідка	Світлини
о. Гавриїл Романович	1732—1733[19]	греко-католик
о. Семен Студинський	1831	греко-католик	1778—1831[20]
о. Юрій Сироїчковський	1831—1838[21]	греко-католик	1805—1861, рукоположений 1831
о. Михайло Грабович	1838—1867[22]	греко-католик	1803—1867, рукоположений 1833, одружений
о. Микола Чарнецький	1867—1882[23][24]	греко-католик	Народився 2 січня 1830 року. Рукоположений 1854 року. Одружений, з дружиною Владиславою виховували 13 дітей, серед яких Степан Чарнецький був наймолодшим. Священник у населених пунктах: Копичинці в околиці Гусятина (1854—1855), Угринь в околиці Чорткова (1855—1867), Шманьківці в околиці Чорткова (1867—1882). Помер 25 травня 1882 року від епідемії тифу. Похований у селі Шманьківці[25].
о. Іван Могильницький[26]	1882—1883	греко-католик	1845—1920, рукоположений 1870[27]
о. Іван Гордієвський[28][29]	1883—1909	греко-католик	1855—1927, рукоположений 1879, одружений[30], член Ради повітової[31]
о. Порфирій Гордієвський[29]	1909—1938	греко-католик	1857—1940, рукоположений 1889, одружений[32]
о. Володимир Харук	1937—1938	греко-католик	1911[33]—1979[34], рукоположений 1937, неодружений[35]
о. Йосип Дрібнюк	1938—1945	греко-католик	нар. 1911, рукоположений 1937, неодружений
о. Микола Стецик	1945—1980	греко-католик, РПЦ	1910—1984
о. Іван Гнідець	1980—2001	РПЦ, православний	1948—2001, одружений
о. Володимир Лижечко	від 13 лютого 2001	православний	Народився 29 січня 1973. Закінчив Львівську духовну семінарію і академію. Рукоположений у сан священика в 1994 році. Служив у храмі с. Юськівці Кременецького району (1994—2001)[36]. Благословення на служіння в Шманьківцях отримав від єпископа Тернопільського і Кременецького Іова. Дружина Ольга, сини Андрій та Іван.

• Церква святих Косми і Дам'яна УГКЦ.

Зовнішні відеофайли
	«Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
	Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
	Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.

• с. Шманьківці. Храм св. вмч. і безсрр Косми і Даміана // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 383. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
• Smankivci // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 744—745. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
• Smankivci // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 212. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
• Szmańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 6. (пол.) — S. 6—7. (пол.)

• Церква в ЄДР.
• Іноземцева, Ю. Пісня, що єднає серця! Історія створення «Червоної калини» та як гімн незламності переспівали тернополяни // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 1 травня.
• Терлюк, І. Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький — родом з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2022. — 18 квітня.