Хуанхеїт-(Се)
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений, перейменований (Rn)[d][1]
IMA-номер	IMA1967 s.p.
Абревіатура	Hho-Ce[2]
Хімічна формула	BaCe(CO₃)₂F
Nickel-Strunz 10	5.BD.35
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Хуанхе
Типова місцевість	Баян-Обо[3]
Хуанхеїт-(Се) у Вікісховищі

Хуанхеїт-(Се)^[4] (заст. Хуанхі́т) — мінерал, флуорокарбонат барію і церію острівної будови. Названий за китайською річкою Хуанхе (Є. І. Семенов, Чжай Пей-шань, 1961), поблизу якої вперше був знайдений.

Хімічна формула: BaCe[F|(CO₃)₂].

Склад у % (басейн Хуанхе): BaO — 36,46; TR₂O₃ — 38,40 (Ce — 49,8; La — 22; Nd — 20; Pr — 6,4; Sm — 1; Gd — 0,5; Dy — 0,2; Eu — 0,1); F — 4,00; CO₂ — 20,90; H₂O — 0,93.

Сингонія гексагональна. Форми виділення: пластинчасті кристали, структури неправильної форми. Утворює пластинки розміром 10×5×1 см. Спайність по (0001). Густина 4,51-4,67. Тв. 3,4-4,0. Колір медово-жовтий, жовтувато-зелений. Блиск жирний. Злам нерівний. Рідкісний.

Зустрічається в магнетото-гематитових родовищах. Супутні мінерали: егірин, флюорит, барит, рідкісноземельні мінерали. Знахідки: Баюнь-Обо (Внутрішня Монголія, Китай).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хуанхіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Хуанхіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.