У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гарсія.
Хосе́ Гарсія (Жозе́ Гарсія (фр. вимова: [ʒɔze ɡaʁˈsja]); 17 березня 1966, Париж, Франція) — іспансько-французький актор кіно та телебачення. Дворазовий номінант на французьку національну кінопремію «Сезар».
Біографія
Хосе (Жосе) Гарсія народився 17 березня 1966 року в Парижі в сім'ї іспанських емігрантів. З дитинства захоплювався цирком. Отримавши диплом бухгалтера та відслуживши в армії, у віці 20 років поступив на акторські Курси Флоран у Парижі, де навчався у класі Франсіса Юстера. Завершив своє навчання в цирковому училищі Анні Фрателліні[fr] (де зустрів свою майбутню дружину Ізабель Доваль) та в паризькому відділенні акторської студії Лі Штрасберга[2].
Кар'єра в кіно
У кіно Хосе Гарсія дебютував у 1989 році, зігравши невелику роль у фільмі Колін Серро «Ромуальд і Джульєтта». В наступні роки він часто знімався в ролях другого плану («Еліза», «Бомарше» та ін.), поки його не взяли на розігрів публіки в телевізійному ток-шоу «Більше ніде» (фр. Nulle part ailleurs) на «Canal+», яке вели Філіп Жільдас та Антуан де Кон. З Антуаном де Коном Гарсія став впродовж 7 років партнером по комічних скетчах з клоунами, переодяганнями і плутанинами[2].
Справжній успіх прийшов до актора завдяки фільму Тома Жилю «Рецепт від бідності» — карикатурної комедії про групу єврейських приятелів з паризького кварталу Сантьє з Рішаром Анконіною, Бруно Соло та Елі Каку. За роль Сержа Бенаму Хосе Гарсія був номінований на премію «Сезар» у категорії «Найперспективніший актор».
У 1999 році Хосе Гарсія вийшов за рамки комедійного амплуа, знявшись в екранізації відомого роману Мішеля Уельбека «Розширення простору боротьби». 2000 року він з'явився у комедії «Світські леви», де створив колоритний образ світського персонажа і завзятого кокаїніста Да Сільви, а в 2004 взяв участь у продовженні цього фільму.
У 2001 році Гарсія був нагороджений престижною Премією імені Жана Габена і був визнаний одним з найяскравіших комедійних акторів свого покоління. 2002 року він отримав Премію «Prisencoli Nensinainciusol» Адріано Челентано за фільм «Хороша людина».
У 2003 році Хосе Гарсія зіграв у комедії «Сміх і покарання», заснованою на біографічних фактах та поставленою його дружиною Ізабель Доваль (з якою у нього дві доньки — Лорен і Тельма)[3]. Наступного року Гарсія зіграв роль безробітного, який стає серійним вбивцею, в соціальному трилері «Гільйотина», за що вдруге був номінований на «Сезара».
У 2005 році Хосе Гарсія зіграв одну з головних ролей в комедії Крістіана Венсана «Чотири зірки», а також озвучив Лева в мультиплікаційному фільмі «Мадагаскар». 2007 року актор знявся в «міфологічній комедії» Жана-Жака Арно «Мільйон років до нашої ери — 2» де зіграв роль напівлюдини-напівпоросяти, а у 2008 році виконав роль другого плану в псевдоісторичній комедії «Астерікс на Олімпійських іграх». У кримінальній комедії 2009 року «Сутенер» Гарсія зіграв відразу дві головні ролі.
У 2016 році на екрани вийшов фільм Ніколя Бенаму «Не гальмуй», де Хосе Гарсія зіграв головну роль Тома, глави сімейства, яке вирушає в автомобільну подорож, що несподівано стає перегонами на виживання. Партнерами актора по знімальному майданчику виступили Андре Дюссольє та Каролін Віньо.
Фільмографія (вибіркова)
Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
1989 |
ф |
Ромуальд і Жульєтта |
Romuald et Juliette |
ліфтер
|
1995 |
ф |
Еліза |
Élisa |
пасажир таксі
|
1996 |
ф |
Бомарше |
Beaumarchais, l'insolent |
Фігаро
|
1996 |
ф |
Серце мішені |
Coeur de cible |
Редіф
|
1996 |
ф |
Хамелеон |
Caméléone |
малий поліцейський
|
1997 |
ф |
Поганий жанр |
Mauvais genre |
Le maquettiste
|
1997 |
ф |
Як убити жінку |
Tout doit disparaître |
Колле, детектив
|
1997 |
ф |
Демони Ісуса |
Les démons de Jésus |
Бруно Піачентіні
|
1997 |
ф |
Рецепт від бідності |
La Vérité si je mens |
|
1997 |
ф |
Розширення простору боротьби |
Extension du domaine de la lutte |
|
1998 |
ф |
Смерть китайця |
La mort du chinois |
мішель Пассепонт
|
1999 |
ф |
Як рибка без води |
Comme un poisson hors de l'ea |
|
2000 |
ф |
Світські леви |
Jet Set |
Меллор да Сільва
|
2001 |
ф |
Велосипедист |
Le Vélo de Ghislain Lambert |
Клод Ламбер
|
2001 |
ф |
Жало світанку |
Les Morsures de l'aube |
Каніво
|
2001 |
ф |
Що не день, то неприємності |
Trouble Every Day |
Шоарт
|
2001 |
ф |
Це правда, якщо я брешу |
La Vérité si je mens! 2 |
Серж Бенаму
|
2002 |
ф |
Бланш |
Blanche |
король Людовик XIV
|
2002 |
ф |
Непримиренні |
Quelqu'un de bien |
Поль
|
2002 |
ф |
Повний привід |
Dead Weight
|
2003 |
ф |
Сміх і покарання |
Rire et châtiment |
Венсан Ромеро
|
2003 |
ф |
Тільки після Вас! |
Après vous... |
Луїс
|
2003 |
ф |
Утопія |
Utopía |
командир
|
2004 |
ф |
Піпл |
People: Jet Set 2 |
Джон-Джон
|
2004 |
ф |
Роль її життя |
Le Rôle de sa vie |
|
2004 |
ф |
Сьомий день |
El Séptimo día |
Хосе
|
2005 |
ф |
Гільйотина |
Le Couperet |
Бруно Давер
|
2005 |
ф |
Чорний ящик |
La Boîte noire |
Артір Зелігман
|
2006 |
ф |
Антитерор |
GAL |
Мануель Малло
|
2006 |
мф |
Артур і Мініпути |
Arthur et les Minimoys |
Давідо, озвучування
|
2006 |
ф |
Чотири зірки |
Quatre étoiles |
Стефан
|
2007 |
ф |
Мільйон років до нашої ери 2 |
Sa majesté Minor |
Мінор
|
2007 |
ф |
Насіння смерті |
Pars vite et reviens tard |
комісар Жан-Батист Адамсберг
|
2008 |
ф |
Астерікс на Олімпійських іграх |
Asterix aux jeux olympiques |
Всімкапутус
|
2008 |
ф |
Людина і його собака |
Un homme et son chien |
епізод
|
2009 |
ф |
Сутенер |
Le mac |
Ас / Шапелль
|
2012 |
ф |
Команда мрії |
Les seigneurs |
|
2013 |
ф |
Хай живе Франція! |
Vive la France |
Музафар
|
2013 |
ф |
Ілюзія обману |
Insaisissables |
епізод
|
2013 |
ф |
Фонзі |
Fonzy |
Фонзі
|
2016 |
ф |
Гірські лижі |
Tout schuss |
Макс Салінжер
|
2016 |
ф |
Не гальмуй |
À fond |
Том
|
2016 |
ф |
День взяття Бастилії |
Bastille Day |
Віктор Гамьє
|
2023 |
ф |
Астерікс і Обелікс: Шовковий шлях |
Astérix et Obélix : L'Empire du Milieu |
Байопікс
|
Визнання
Примітки
Посилання
| |
---|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|