PROFILPELAJAR.COM

Харчові волокна (також: дієтичні волокна, рослинна клітковина;^[1] дієтичні, рослинні, грубі, баластні речовини) — це комплекс біополімерів, який формує стінки рослинних клітин.^[1] До харчових волокон відносяться речовини різної хімічної природи.^[1] Харчові волокна — залишки рослинних клітин, їстівних частини рослин і грибів або аналогічні вуглеводи, які здатні протистояти гідролізу, здійснюваному травними ферментами людини, тобто стійкі до процесу травлення й адсорбції в тонкому кишечнику людини, і які повністю або частково ферментуються мікрофлорою в товстому кишечнику.^[2]

За хімічним складом рослинна клітковина — це неоднорідна група речовин, зокрема полісахариди (целюлоза, геміцелюлоза, камедь, пектин, протопектин, слиз, стійкі види крохмалю, хітин), лігнін та кутин, агароїди, каррагінати і альгінати.^[3]^[2]^[1] Вміст у продуктах харчування коливається від 45 — 55 % (висівки) до 0 %.

Пшеничні висівки мають високий вміст харчових волокон.

Джерелом харчових волокон є різні злакові культури, фрукти, овочі та інші рослинні джерела. Термін «волокно» в понятті «харчові волокна» є чимось неправильним, тому що багато видів так званих харчових волокон насправді не волокнисті. Інколи, науковцями вказується, що клітковина, пектинові речовини і ін. належать до класу харчових волокон.^[4] «Речовини клітковини»^[5] — нетоксичні елементи рослин, об'єднані під загальною не надто визначеною назвою.^[5]

З ботанічного погляду рослинна клітковина — це залишки рослинних стінок, а з продовольчого — «харчові волокна», або «дієтичні (дієта) волокна».

За даними наукової літератури 1988 років, харчові волокна (дієтичні, рослинні, грубі волокна, баластні речовини) — це комплекс, який складається з полісахаридів (целюлози, геміцелюлоз, пектинових речовин), а також лігніну і зв'язаних з ним білкових речовин, які формують стінки клітин рослин.^[6] Їх особливістю є погана перетравлюваність в початкових відділах травного тракту людини і руйнування в товстому відділі кишечника.^[7]

Більшість населення земної кулі з'їдає не більше 25 г харчових волокон на добу, з яких 10 г з хлібом та іншими продуктами із злаків, близько 7 г — з картоплею, 6 г — з іншими овочами і лише 2 г — з фруктами і ягодами.^[1]

Функції та значення для людини

Харчові волокна поділяються на дві групи: розчинні і нерозчинні.^[2] Розчинні і нерозчинні харчові волокна впливають на функції травного тракту різними шляхами. Оскільки в шлунково-кишковому тракті майже відсутні ферменти, що розщеплюють волокна, останні доходять до товстого кишечника в майже незміненому вигляді. Бактерії, що містяться тут, мають у своєму складі ферменти, здатні метаболізувати деякі волокна і, в першу чергу, розчинні. За рахунок ферментації бактерії одержують енергію для розмноження і побудови нових клітин.

До розчинних харчових волокон належать полісахариди рослин — фруктів, овочів, плодів, кореневищ (інулін, пектин, фруктани), бобові та молочні продукти (галакто-олігосахариди), морських водоростей (агароїди, карагінати і альгінати); грибів (бета-глюкани), або мікробного походження (камеді).^[2]

Клітковина забезпечує достатній об'єм калових мас та впливає на швидкість їх проходження через травний тракт (регулює перистальтику), понижує рівень холестерину у крові, зв'язує жовчні кислоти, при порушенні вуглеводного обміну трохи знижує рівень цукру у крові (бо уповільнює гідроліз вуглеводів), нормалізує склад мікрофлори травної системи, проявляє пребіотичну дію (сприяють бактеріальному синтезу вітамінів В2, В₆, РР), волокна є джерелом енергії — 50 % харчових волокон під дією бактерій розпадається до жирних кислот, діоксиду вуглецю, водню й метану. Дієти з підвищеним вмістом клітковини призначають як один з компонентів для профілактики та лікування цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу, захворювань печінки та жовчного міхура, дисбактеріозу. Крім того клітковина сприяє виведенню з організму токсинів, важких металів та радіонуклідів. Вона є необхідним компонентом їжі, разом з білками, жирами та вуглеводами. Негативним моментом є те, що клітковина може зв'язувати та виводити з організму жиророзчинні вітаміни та важливі мікроелементи такі як кальцій, магній, залізо, цинк, мідь. Установлено фізіологічну добову потребу організму дорослої людини в харчових волокнах (25 до 38 г).^[2] Тому в раціоні людини ці елементи повинні бути присутні у необхідних кількостях. Щоденно людина повинна споживати 15 — 25 г клітковини, основними джерелами якої є фрукти та овочі. Рекомендований рівень споживання харчових волокон становить майже 20–25 г на добу.^[8]^[1]

Харчові волокна у надмірних кількостях можуть призвести до зниження засвоювання їжі — і, отже, меншого всмоктування поживних речовин, що у свою чергу може призвести до втрати ваги. Добова потреба 25-38 грам, іноді більше.

Також, харчові волокна мають радіопротекторну дію, оскільки розщеплюючись може зв'язувати радіонукліди і двовалентні метали.

В організмі тварин

Відіграє роль поживної речовини і баластної, що подразнює рецептори травного каналу, забезпечуючи цим нормальну перистальтику.^[3]

Оскільки у травному каналі тварини не виділяються ферменти, які б розщеплювали клітковину, то розщеплення її до простих цукрів здійснюється ферментами, що синтезують мікроорганізми, які населяють травний канал (передшлунки жуйних, товста кишка тварин усіх видів).^[3]

Багаті на клітковину грубі корми — солома (40 — 45 %), полова (35 — 40), сіно (20 — 30 %), із зернових високий уміст клітковини мають овес (10 %), висівки (11 — 15 %); у решті зернових її 2 — 6 %.^[3]

Надмірний вміст клітковини в раціонах поросят пригнічує засвоєння інших поживних речовин.^[9]^[10]

Сира клітковина

Сира клітковина — це залишок після кип'ятіння наважки корму в слабких розчинах кислоти і лугу з подальшим промиванням гарячою водою, спиртом та органічним розчинником (ацетон, ефір).^[3] В раціоні високомолочних корів за добових надоїв молока 20 кг сира клітковина в 1 кг сухої речовини раціонів повинна бути не більше 24 %, а при 40 кг — не нижче 17 %.^[11]^[12]

В 1 кг кормових буряків міститься 120 г сухих речовин, із яких на легкоферментовані вуглеводи припадає 72 %, сиру клітковину (перетравність 47-50 %) — 7,5 % і сирий протеїн — 10,8 %. Вони активізують мікробіологічні процеси у передшлунках, у результаті чого кормова база збагачується на біологічно цінний білок мікробіологічного походження та вітаміни групи В, стимулюють виділення травних соків, що сприяє підвищенню перетравності кормів.

В кулінарії

Клітковина, яка входить до складу нижчих сортів борошна, погіршує його засвоюваність.^[13] При замішуванні тіста клітковина поглинає воду, збільшуючи водопоглинаючу здатність борошна.^[13] У виробництві продуктів харчування з харчових волокон також виготовляють нейтральні харчові наповнювачі — наприклад, камецель, харчові наповнювачі з комерційною назвою продукту «Цитри-Фай»; порошок бульб топінамбуру і ін..

Картопляна клітковина використовується в технології м'ясних продуктів з метою збільшення виходу готової продукції, оптимізації витрат на високовартісні компоненти, а також як жиро- і вологозв'язувальний агент, як стабілізатор м'ясної емульсії та структуроутворювач.^[14] Вона виступає в ролі стабілізатора структури в молочних продуктах з низьким вмістом жиру, як фруктовий наповнювач під час виготовлення емульсійних соусів і джемів, може використовуватись у виробництві хлібобулочних виробів при заміні 2-3 % борошна збільшує пишність готового продукту і сповільнює черствіння.^[14]

Рослинні харчові волокна отримують термомеханічним способом із структуроутворюючих частин вівса, а також із вичавок яблук, виноградних вичавок; харчові волокна з буряку отримують із жому; отримують харчові волокна трав.^[1] Традиційним джерелом дієтичних волокон є висівки.

В харчовій індустрії целюлоза часто використовується як емульгатор і як харчова добавка, яка перешкоджає злежуванню і утворенню грудок серед нерозчинних харчових волокон під час виробництва продуктів харчування.^[2]

Функціональні властивості

Харчові волокна характеризуються наступними функціональними властивостями:

висока зв'язуюча й водоутримуюча здатність — 1:3—1:7;
ефективний загусник;
знижує міграцію вологи із начинки в продукт;
добрий стабілізатор;
надає сипкість сумішам;
збагачує продукти додатковими речовинами;
знижує енергетичну цінність.
можуть бути нерозчинні у воді й жирі, термостабільні, володіють адгезією, нейтральністю смаку й запаху.

Вміст харчових волокон в сировинних продуктах та їжі

**Вміст харчових волокон в їжі**^[15]
Назва харчового продукту	Вміст волокон, г/100 г їжі
Листя чаю	55,8
Кориця в палочках	53,1
Шипшина порошок, сухий	43,0
Насіння коріандру	41,9
Пшеничні висівки	40,2
Насіння фенхелю	39,8
Порошок каррі	33,2
Перець, чорний	26,5
Перець, чорний	26,2
Бурий порох	24,0
Рисові висівки	21,0
Мускатний горіх, без вибірки	20,8
Кава в зернах, смажена, мелена	19,8
Дріжджі	19,7
Кава, розчинна, порошок	19,1
Біла квасоля, суха	18,4
Лляне, сировина	18,0
Насіння кунжуту, ціле, висушене	18,0
Коричневі боби, сухі	17,8
Соєві боби, сухі	16,6
Персик, сушений	14,3
Кокоси, сирі	14,0
Кокоси сушені	12,6
Зародки пшениці, сирі	12,3
Помідори, сушені	12,3
Нут, висушені, сирі	12,2
Насіння кунжуту	12,1
Кріп, сушений	11,9
Непросіяне пшеничне борошно	11,6
Вівсяні висівки	11,5
Вівсянка, збагачена	11,2
Зерна пшениці, цілісні / товчені	11,0
Лимонна цедра, сира	10,6
Соєве борошно	10,4
Листя коріандру, сушені	10,4
Вівсянка, що не збагачена	10,3
Фісташки, сушені	10,3
Фісташки, сухі смажені	10,3
Хліб з грубого житнього борошна	10,0
Насіння маку	10,0
Часник, сушений, порошковий	9,9
Макарони, спагеті, цілі, сирі	9,6
Пекан, сушені ядра	9,6
Пекан, смажені в олії ядра	9,5
Ячмінь крупи, сирі	9,5
Пекан, сухого смаження	9,4
Рис, сушений	9,3
Абрикоси, висушені	9,3
Мигдаль, сировина	9,2
Мюслі без додавання цукру.	8,8
Мюслі з додаванням цукру.	8,8
Сочевиця, сушені, прибл.	8,7
Яблуко, сушене	8,7
Мюслі	8,6
Житній хліб, темний	8,6
Просо, цільне зерно	8,5
Фундук, сушені ядра	8,2
Житній хліб, цільне зерно	8,1
Pop Corn (мікрохвильова піч)	8,1
Pop Corn, традиційний	8,1
Pop Corn (з маслом і сіллю)	8,1
Мармелад	7,9
Насіння люцерни	7,9
Арахіс (земляний горіх, смажені, солоні)	7,7
Арахіс, сушені ядра	7,7
Арахісове масло	7,6
Ячмінь	7,6
Чорнослив, сирі	7,6
Мармелад, інжир	7,5
Хрін, сировина	7,5
Жовтий горох (горох), сирі	7,4
Какао, миттєве, з сухим молоком	7,1
Бузина, сировина	7,0
Кондитерські вироби, торти	6,8
Каштан, сирі	6,8
Кондитерські вироби, середні значення.	6,8
Зелений горошок, консервований	6,6
Запечена квасоля в томатному соусі, консерви	6,6
Просіяне житнє борошно	6,3
Пекарські дріжджі, пресовані, сирі	6,2
Червона сочевиця, сушені, сировина	6,2
Шипшина, сировина	6,1
Хурма (Шарон), сирі	5,9
Зелений горошок, сирий	5,9
Какао, миттєвий, без молока, порошок	5,9
Чорна смородина, сирий	5,8
Волоський горіх	5,6
Печиво з борошна грубого помелу	5,5
Місо, соєва паста	5,4
Артишок, сировина	5,4
Бразильський горіх	5,3
Тан, комбу, сушені (ламінарія)	5,3
Авокадо, сирі	5,2
Паростки квасолі, адзукі, сировина	5,2
Тамаринд, сировина	5,1
Лисичка, сировина	5,0
Морських водоростей агар,	5,0
Кров'яна ковбаса	5,0
Гуава, загальні, сировина	4,9
Волоські горіхи	4,7
Зелений горошок, заморожена	4,7
Сира журавлина	4,6
Горіхова паста, Nutella	4,5
Брюссельська капуста, заморожена	4,5
Пастернак, сирі	4,5
Малина, заморожена	4,4
Малина, сировина	4,4
Кумкват, Золотий апельсин, карликовий апельсин, сирі	4,4
Петрушка, сировина	4,3
Крекер Вершковий сир	4,3
Оливки, чорні, з кісточками, в розсолі	4,3
Ожина, сировина	4,3
Фізаліс, сировина	4,3
Ям, сировина	4,1
Томатні пасти, концентровані	4,1
Брюссельська капуста, взимку (з січня по квітень), сира	4,1
Брюссельська капуста, алк., Сировина	4,1
Петрушка, сировина	4,1
Брюссельська капуста, осінь (жовтень-грудень), сира	4,1
Білий хліб	4,0
Гречка, цілі зерна, сирі	4,0
Закваска Хлібна	3,9
Корінь селери, сировина	3,9
Листя селери, сировина	3,9
Ревінь, заморожений	3,8
Оливки, чорні, солоні, у маслі	3,8
Ревінь, сировина	3,8
Брусниця, сировина	3,7
Кедрові горіхи, сушені	3,7
Пшениця	3,7
Каніфоль без кісточок	3,6
Томатна паста	3,6
Картопляні чипси, грубі	3,6
Кактус інжир, сировина	3,6
Кале, заморожені	3,4
Цибуля, обсмажена	3,4
Картопляні чипси (картопля фрі)	3,4
Картопляні чипси (картопля-фрі), з пониженим вмістом жиру	3,4
Кале, консерви	3,4
Броколі, приготована	3,3
Горіхи кеш'ю, смажені в олії	3,3
Зелена квасоля, заморожена	3,2
Кукурудзяний крохмаль	3,2
Макарони, спагеті, сиром	3,2
Гірчиця, коричнева, готова	3,2
Броколі, сиром	3,2
Агрус, сировина	3,2
Груша, сировина	3,2
Піца Napolitana, заморожена	3,1
Кукурудзяні пластівці, алк.	3,1
Пельмені, алк.	3,1
Піца, заморожене м'ясо, ок.	3,1
Сухарі	3,1
Салат-латук, цикорій, широколистяні (Escarole), сировина	3,1
Савойська капуста, сирий	3,1
Морква, імпортної сировини	3,0
Соки	3,0
Картопляні чипси, смажені	3,0
Броколі, заморожена	3,0
Горіхи кеш'ю, сухі смажені	3,0
Сухар	3,0
Дріжджовий екстракт, Marmite	3,0
Зелені боби, сира	3,0
Рис, сирі зерна	2,9
Морква, алк., Сировина	2,9
Кольрабі (бруква), сировина	2,9
Пшениця Rolls, італійська, промислової продукції	2,9
Чорниця, сировина	2,8
Пшениця Rolls, добре, промислової продукції	2,8
Коріандр листя, свіжі	2,8
Крупа пшенична, крупа манна	2,7
Батату, сировина	2,7
Цвітна капуста, імпортної сировини	2,7
Ківі, сировина	2,7
Ожина, заморожені ягоди, підсолоджені	2,7
Насіння соняшнику, лущене, сушене	2,7
Червона капуста, консервована, без додавання цукру	2,6
Топінамбур, сировина	2,6
Зелена цибуля, сира	2,6
Цукровий горох (манжту), сировина	2,5
Круасан	2,5
Кукурудзяні зерна, консерви	2,5
Брусниця, маринована	2,5
Баклажани, сировина	2,4
Оливки, зелені, мариновані, консервовані	2,4
Жувальна гумка з цукром.	2,4
Зелена квасоля, консервована	2,4
Гриби консервовані	2,4
Рис, коричневий, сировина	2,4
Груші, консервовані	2,4
Жувальна гумка без цукру	2,4
Гречана крупа, сировина	2,3
Буряк, консервований, без додавання цукру	2,3
Буряк, сировина	2,3
Морква, заморожена	2,3
Картопля, консерви	2,3
Цвітна капуста, алк., Сировина	2,2
Цибуля-порей, сировина	2,2
Кукурудза, зерно, заморожене	2,2
Помідори, імпортної сировини	2,1
Часник, сировина	2,1
Салат-латук, ромен, римський, сировина	2,1
Папая, Мамая, сировина	2,1
Кріп, сировина	2,1
Полуниця, заморожена, підсолоджена	2,1
Червона капуста, консервована	2,1
Корінь імбиру, сировина	2,0
Ріпа, сировина	2,0
Шпинат, нарізані заморожені	2,0
Червона капуста, сирий	2,0
Буряк, консервована	2,0
Просо пластівці	2,0
Макарони, спагеті, приготовані	2,0
Фенхель, селера, сирі	2,0
Полуниця, заморожена, зацукрована	1,9
Капуста, сировина	1,9
Айва, сировина	1,9
Шпинат, сировина	1,9
Ріпчаста цибуля, сира	1,9
Гречане борошно	1,9
Листя кульбаби, сировина	1,9
Люцерна, сировина	1,9
Манго, сировина	1,9
Бобові паростки, маш, сировина	1,8
Спаржа, біла, сировина	1,8
Спаржа, зелена, сира	1,8
Цибуля, нарізана, заморожена	1,8
Маніока, сировина	1,8
Нектарин, сировина	1,7
Овочевий сік, пастеризований	1,7
Гриби, сировина	1,7
Персик, сировина	1,7
Селера, сировина	1,6
Слива, сировина	1,6
Листя буряка, мангольд, сировина	1,6
Кресс-салат, свіжі	1,6
Абрикоси, сировина	1,6
Банан, сировина	1,6
Спаржа, консервована	1,5
Чорниця, заморожена, підсолоджена	1,5
Полуниця, сировина	1,5
Абрикоси, консервовані в сиропі	1,5
Воскова квасоля, консервована	1,5
Морква, консервована	1,5
Збиті вершки торт	1,5
Картопля, стара (з лютого по червень), сировина	1,4
Ананас, сировина	1,4
Ананас, консервований	1,4
Грейпфрут, сировина	1,4
Виноград, сировина	1,4
Картопля, восени (жовтень-січень), сировина	1,4
Редька, сировина	1,3
Лічі, китайська слива, сировина	1,3
Картопля, нова (з травня по вересень), сировина	1,3
Вишня, сировина	1,3
Бобові паростки, сировина	1,2
Перець, перець чилі, консерви	1,2
Персик, консерви	1,2
Мандарин, сировина	1,2
Лимон, сировина	1,2
Солодкий перець, консервований	1,2
Китайська капуста, сировина	1,2
Крес-салату, сирі	1,2
Малинове варення	1,2
Огірки, мариновані, без додавання цукру	1,2
Огірки, мариновані	1,2
Салат-латук сировина	1,1
Гарбуз, сировина	1,1
Кабачки, цукіні	1,1
Камбала, філе в паніровці, смажене	1,0
Чорна смородина, маринована	1,0
Карамель	1,0
Бісквітний торт, шоколадний торт	1,0
Джеми	1,0
Цвітна капуста, заморожена	1,0
Полуниця, маринована	1,0
Камбала, філе в паніровці, заморожене	1,0
Гарбуз, консервований	0,9
Темний шоколад	0,9
Помідор, очищений	0,9
Полуниця в сиропі, консервована	0,9
Рис, пропарений, сировина	0,9
Морквяний сік, консервований	0,8
Соєвий соус	0,8
Соус, шашлик	0,8
Рисове борошно	0,8
Пагони бамбука, сировина	0,7
Рис, полірований, сировина	0,7
Редька, сировина	0,7
Огірки, сировина	0,7
Томатний сік, консервований	0,6
Мандарин, консервований	0,6
Гранат, сировина	0,6
Черрі, маринований	0,6
Тріска, філе в паніровці, сировина	0,5
Полуниця	0,5
Йогурт з мюслі	0,5
Йогурт з Персиком Мельба	0,5
Корнішони, мариновані, без додавання цукру	0,5
Йогурт з грушею і бананом	0,5
Пагони бамбука, консерви, несолоні	0,5
Пагони бамбука, консерви, солоні	0,5
Кавун, сировина	0,5
Корнішони, мариновані	0,5
Йогурт з апельсиновим соком	0,5
Кукурудзяний крохмаль	0,5
Соус, барбекю	0,5
Крем йогурт з фруктами, 9 % жирності	0,5
Молоко	0,5
Казеїнат натрію	0,5
Нуга	0,4
Паштет	0,4
Молочний шоколад	0,4
Томатний суп готовий до вживання	0,4
Паштет, зі зниженим вмістом жиру	0,3
Ковбаса, сервелат	0,3
Курка, м'ясо та шкури в паніровці, смажені	0,3
Ковбаси, копченості	0,3
Картопляне борошно	0,3
Соєвий напій, комерційно підготовлений	0,2
Куряча ковбаса	0,2
Ковбаса, смажена	0,2
Ковбаса (баварські сосиски), приготовані	0,2
Паштет з печінки	0,2
Апельсиновий сік, консервований	0,2
Скумбрія в томатному соусі, консерви	0,2
Оселедець в паніровці, смажені, мариновані	0,2
Ковбаса, хот-дог	0,2
Виноградний сік	0,1
Ананасовий сік, консервований	0,1
Ліверна ковбаса	0,1
Свинина, м'ясо., Жири, сировина	0,0
Лосось, копчений, нарізаний	0,0
Лосось, консерви	0,0
Смородина сік	0,0
Свинина, м'ясо., Прибл. 20 % жиру, сировина	0,0
Куряче, м'ясо, сире	0,0
Курячі шлунки, сирі	0,0
Свинячий жир	0
Копчене філе свинини	0,0
Свинина, фарш, ок. 6 % жиру, сирий	0
Кроляче м'ясо, сире	0,0
Кава, напої	0,0
Лосось, сировина	0,0
Печінка свиняча, сира	0,0
Сіль, морська сіль (не йодована)	0,0
Кукурудзяна олія	0,0
Камбала, сировина	0,0
Вершкове масло, солоне	0,0
Масло вершкове, несолоне	0,0
Бекон, нарізаний кубиками, сировина	0
Соєва олія	0,0
Соняшникова олія	0,0
Печінка яловича, сировина	0,0
Чай, готовий до вживання	0,0
Знежирений йогурт з соком	0,0
Свинина, sautéskiver зі свинячого філе, сире	0
Телятина, жири, сировина	0,0
Телятина м'ясо, сировина	0,0
Знежирене молоко, органічне	0,0
Яйце, жовток, сировина	0,0
Яйця, цілі, сирі	0,0
Полуничний сік	0,0
Пиво темне	0,0
Пиво світле пиво	0,0
Устриці, сировина	0,0
Вугор, сировина	0,0
Вугор, копчений	0,0
Тунець, сировина	0,0
Краби, варені	0,0
Вишневий сік	0,0
Вишневий сік	0,0
Малиновий сік	0,0
Тріска, філе, сире	0,0
Тріски, печінка, сира	0,0
Тріски печінка, консерви	0,0
Масло печінки тріски	0,0
Ікра тріски, сировина	0,0
Тріски ікра, консерви	0,0
Тунець у воді, консервований	0,0
Тунець в томатному соусі, консерви	0,0
Віскі	0,0
Язик теляти, сировина	0,0
Язик яловичий, сировина	0,0
Язик свиней, сировина	0,0
Олія виноградних кісточок	0,0
Тунець в маслі, консерви	0,0
Скумбрія, копчена	0,0
Конина, сировина	0,0
Нирки свиней, сировина	0,0
Мідії консервовані	0,0
Мідії, сировина	0,0
Майонез	0,0
Скумбрія, сировина	0,0
Серце, телятина, сировина	0,0
Серце, курка (курча), сировина	0,0
Сколотин з додаванням лимонного соку	0,0
Китове м'ясо, сире	0,0
Сом, сировина	0,0
Палтус, сирий	0,0
Мідії, варені	0,0
Щука, сировина	0,0
Желатин	0,0
Палтус, сирий	0,0
Грейпфрутовий сік, консервований	0,0
Креветки, заморожені	0,0
Креветки, консервовані	0,0
Сир твердий, всі види	0,0
Оцет	0,0
Сметана	0,0
Знежирене молоко	0,0
Ацидофілін культурний	0,0
Цукор, гранульований цукор (сахароза)	0,0
Лимонний сік, свіжовичавлений	0,0
Камбала, сировина	0,0
Маслянка	0,0
Серце свиней, сировина	0,0
Мед	0,0
Червоне вино	0,0
Вершки	0,0
Біле вино	0,0
Сардини в олії, консерви	0,0
Сардини в томатному соусі, консерви	0,0
Оселедець, маринований	0,0
Оселедець, копчений	0,0
Оселедець, сировина	0,0

Вуглеводи льону складаються на 2/3 із розчинних харчових волокон типу лігніну.^[16] Інша частина — віскоза або розчинні волокна, які утворюють сталі колоїди — слиз.

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Давидова В. Р., Вихованець Т. А. Можливість виробництва затяжного печива з додаванням натурального підсолоджувача і харчових волокон^{[недоступне посилання]} // Обладнання та технології харчових виробництв. Збірник наукових праць. — 2010, Вип.26^{[недоступне посилання]}
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О. Т. Бусенко, В. Д. Столюк, О. Й. Могильний та ін.; За ред. О. Т. Бусенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 496 с.: іл. ISBN 966-8081-34-Х
↑ Лебединець В. Т., Донцова І. В., Гірняк Л. І. Використання фруктово-овочевої сировини у виробництві бісквітних тістечок. // Обладнання та технології харчових виробництв. Збірник наукових праць. — 2012, Вип. 29, 1 т.^{[недоступне посилання]}
↑ ^а ^б Растительный белок/Пер. с фр. В. Г. Долгополова; Под ред. Т. П. Микулович. — М.: Агропромиздат, 1991. — 684 с.: ил. ISBN 5-10-001276-5 (СССР) ISBN 2-85206-239-9 (Франция) (с.:31-32)
↑ Пищевые волокна / М. С. Дудкин, Н. К. Черно, И. С. Казанская и др. — К.: Урожай, 1988—152 с. ISBN 5-337-00038-1 (c.: 3)
↑
Пищевые волокна / М. С. Дудкин, Н. К. Черно, И. С. Казанская и др. — К.: Урожай, 1988—152 с. ISBN 5-337-00038-1 (с.: 3)
- Вайнштейн С. Г., Масик А. М. Пищевые волокна и усвояемость нутриентов // Вопр. питания. — 1984. — № 3. — С.6-12
↑ Біфідогенні властивості цикорію^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки». — 2008—2009
↑ Кошелева Г. Получение здорового молодняка // Свиноводство. — 2004. — № 3. — с.15-16.
↑ Медведєв В. О., Ткачук М. М. Вирощування поросят. — К.: Урожай, 1990. — 112 с
↑ Ібатулін І. І., Мельничук Д. О., Богданов Г. О. та ін. // Годівля сільськогосподарських тварин. — Вінниця: Нова Книга. — 2007. — 612 с.
↑ Калашников А. П., Клейменов Н. И. // Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. — М.: Агропромиздат. — 1985. — 350 с.
↑ ^а ^б Доцяк В. С. Українська кухня: навчальне видання — Львів: Оріяна-Нова, 1998 ISBN 5-8326-0062-2
↑ ^а ^б Димитрієвич Л. Р., Степанова Т. М. Характеристика клітковини картопляної та її використання в різних видах харчових систем [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво», випуск 10 (20), 2012. 139
↑ (дан.) Данський Національний інститут харчування: вміст харчових волокон у продуктах харчування [Архівовано 22 червня 2009 у Wayback Machine.]
↑ Theander O., Westerlund E., Aman P. // Cereal Foods World. — 1993. — V. 38. — P. 135—141