З ініціативою створення комерційного інституту в Харкові в 1908 р. виступив професор Харківського університету М. І. Палієнко. Ініціатива отримала підтримку Харківського купецького товариства, З'їзду гірничопромисловців півдня Росії і Харківського біржового комітету. За пропозицією М. Ф. Фон-Дітмара 36-й З'їзд гірничопромисловців півдня Росії подав міністрові С. І. Тімашеву записку з обґрунтуванням необхідності відкриття в Харкові комерційного інституту з гірничо-промисловим відділенням. Проект статуту інституту було схвалено Загальними зборами харківських промисловців і торговців.
Перешкодою створенню інституту була позиція Міністерства торгівлі і промисловості, яке, рахуючись з думкою консервативних кіл Державної ради, не наважилося подавати законодавче представлення про створення чергового не державного вищого навчального закладу не університетського типу, оскільки майже одночасно діяльність розпочали комерційні інститути в Москві і Києві. 25 червня 1911 року І. К. Велитченко, М. І. Палієнко, Л. В. Сирвінт і О. К. Погорелко були прийняті міністром С. І. Тімашевим. Вихід було знайдено в організації навчального закладу нижчого рівня — Вищих комерційних курсів.
У 1911 році Харківське купецьке суспільство обрало спеціальну комісію з організації курсів за участю підприємців і наукових діячів міста (С. М. Жевержеєв, М. Ф. Фон-Дітмар, П. П. Рижов, Г. О. Гольдберг, професор М. І. Палієнко, В. Ф. Левітський та ін.)[1]. Професор М. І. Палієнко склав проект статуту, навчальних програм і 4-х літнього фінансового кошторису інституту[2].
Статут курсів був затверджений міністром 26 травня 1912 року. Урочисте відкриття занять відбулося 10 жовтня 1912 р. Відповідно до Статуту, Вищі комерційні курси Харківського купецького суспільства були віднесені до розряду вищих навчальних закладів, що мали на меті давати комерційну і політико-економічну освіту.
«Учора в будівлі Харківського комерційного училища відбувся відкриття Вищих комерційних курсів, що мають в недалекому майбутньому бути перетвореними на Комерційний інститут»[3].
Будівля
[[Файл:Реорганизация Харьковского института народного хозяйства и создание отраслевых вузов (общая схема).jpg|thumb|300px| Реорганізація Харківського інституту народного господарства і створення галузевих вишів (загальна схема), 1920—2010
З 1912 року навчальних процес відбувався в будівлі комерційного училища у вечорі. У 1914 році по вул. Єпархіальній, 52 (нині корпус ХНТУСГ імені П. Василенка на вул.Алчевських, 44), було закладено нову будівлю, спеціально призначену для курсів. Проект архітектора О. М. Бекетова передбачав низку технічних нововведень і використання найсучасніших на той час інженерних систем і комунікацій: залізобетонних конструкцій, гідроізоляції фундаменту, звукопоглинальних і теплоізолюючих перекриттів, були витримані пожежобезпечні стандарти будівництва і обладнання. Уперше в Росії використовувався метод Ф. Уатсона, що дозволяв пригнічувати відбиті звукові хвилі в аудиторіях і покращував їх акустику. Спеціально створена інженерними фірмами ефективна система опалювання, заснована на нагнітанні в приміщення нагрітого повітря, дозволяла з мінімальними витратами підтримувати взимку комфортну температуру в аудиторіях заввишки 5,35 м і 7,82 м.
Навчальний корпус було витримано у ренесансному стилі «Palladio», він мав характерні для творчості Бекетова просторий хол і широкі мармурові сходи з бронзовими світильниками. У будівлі розташовувалися дві лекційні аудиторії на 400 чоловік кожна і малі аудиторії на 60 місць, приміщення для семінарів, музею і навчальних кабінетів, лабораторій, наукова бібліотека, вестибюль з гардеробом на 1500 чоловік, найбільший в місті актовий зал. Для нового корпусу були поставлені спеціальні меблі і професійне устаткування.
Будівництво було закінчене до осені 1916 року, на рік пізніше передбачених довоєнним контрактом строків[4].
Отримання статусу інституту
29 березня 1916 року за доповіддю міністра Державна Дума схвалила надання курсам статусу Комерційного інституту з правами вищих навчальних закладів. 17 грудня 1916 року міністр затвердив оновлені правила, навчальний план і бюджет інституту.
11 березня 1919 року в інститут був призначений комісар — студент ХТІ Л. М. Майєр. ХКІ був об'єднаний з юридичними факультетами обох університетів (імператорського і жіночого), навчальні плани були зруйновані введенням нових «обов'язкових» предметів, був фактично ліквідований ценз прийому[5].
Із заняттям Харкова Добровольчою армією нормальне життя інституту було відновлене. Професори і викладачі брали активну участь в Білому русі. В будівлі ХКІ діяли курси права і політики ОСВАГ, проводилися засідання Академічного союзу, в Актовому залі з успіхом проходили антибільшовицькі публічні лекції. У інституті влаштовувалися добродійні концерти і танці на користь лазаретів. У жовтні 1919 року ряд професорів приєдналися до підписантів складеного В. Ф. Левітським «Відозви російських вчених до Європи», де різко засуджувався більшовизм. На початок занять у вересні 1919 р. на 1-й курс було прийнято 850 студентів.
З відступаючою Добровольчою армією місто покинули багато провідних вчених, які або емігрували, або припинили співпрацю в інституті (М. М. Анциферов, О. М. Терпигорєв, Д. М. Іванцов, О. М. Челинцєв, Й. А. Трахтенберг та ін.), в червні 1919 року були жорстоко вбиті чекістами взяті за заручників проф. М. С. Стеллецький і член Опікунської ради купець С. М. Жевержеєв[6].
Наприкінці 1919 — початку 1920 р. радянською владою у інституту були відібрані будівля і бібліотека, навчальна діяльність практично припинилася[7]. У 1920 році ХКІ реорганізований в Харківський інститут народного господарства.
Структура і управління
Факультети
У складі інституту був створений один економічний факультет (відділ), навчання на якому велося по підвідділах (циклах). Діяли навчально-допоміжні і науково-допоміжні підрозділи: кафедри, лабораторії, музеї, семінари, бібліотеки, кабінети.
Масштаби діяльності
На курси приймалися учні обох статей. У 1912 — навесні 1916 року ХВКК діяли як вечірні, заняття проводилися в будівлі Харківського комерційного училища. Лекції по 40 хвилин тривалістю велися з 17.20 до 21.20 годин у вечорі. У суботні і святкові дні лекції читалися також у великому залі З'їзду гірничопромисловців півдня Росії. Осінню 1912 р. на курсах навчалися 250 чоловік; за планом проф. М. І. Палієнка таке ж число мало бути на кожному курсі, а загальний контингент студентів — 1000 чоловік[8]. Навесні 1916 року на курсах навчалося 558 учнів: 241 студентів, 197 студенток, 107 вільних слухачів і 13 вільних слухачок.
Із введенням до ладу нового корпусу, контингент студентів істотно зріс, а інститут перейшов на денний час занять. У 1916—1917 навчальному році в ХКІ навчалися 1226 студентів і студенток і 186 вільних слухачів, у тому числі на першому курсі 854 учнів: 462 студенти, 326 студенток, 48 вільних слухачів і 18 вільних слухачок. Навчання вели 58 викладачів: 15 професорів, 2 приват-доценти, 33 викладачі і 8 асистентів[9]. Діяла 5 % обмежувальна норма для студентів юдейського віросповідання.
Зимою 1917 року при інституті були відкриті банково-страхові курси для офіцерів, які постраждали на війні.
Академічне самоврядування
Для розпорядження засобами і майном навчального закладу, внесення змін до статуту, створювалася Опікунська рада курсів, що складалася з 14 чоловік, які обиралися Харківським купецьким товариством на 4 роки, 3-х представників навчального комітету, директора. Допускалося включення представників міністерства торгівлі і промисловості, міської думи, губернського земства, З'їзду гірськопромисловців півдня Росії. Головою ради у 1912—1919 роках був комерції радник І. К. Велитченко.
Директор курсів обирався на 4 роки спільно Опікунською радою і Навчальним комітетом. Цю посаду обіймали професор В. Ф. Тимофеїв (1912—1919 рр.) та професор М. Н. Соболев (1919—1920 рр.).
Загальне завідування вишем, у тому числі розробка навчального плану, покладалася на Навчальним комітет, який складався з директора, викладачів, а також голови і 3-х членів Опікунської ради.
Велику роль відігравали загальні збори викладачів факультету.
Фінансування
Основними прибутковими статтями бюджету курсів були плата за навчання і збір з промислових посвідчень (самооподаткування) членів Харківського купецького товариства. Вартість навчання в 1912 р. становила 100 рублів на рік.
Навчальний план
Навчання в інституті тривало 4 роки (курси). На перших двох курсах вивчалися загальноосвітні і базові економічні дисципліни[10].
1й курс
2-й курс
Богослов'я
Економічна політика
Політична економія
Статистика
Історія економічних навчань
Економічна географія
Загальна теорія права
Цивільне право
Державне право
Адміністративне право
Комерційна арифметика
Рахівництво
Землезнавство
Вища математика
Російська історія
Теорія імовірності
Загальна історія
Спецкурс політичної економії
Практичні заняття
Політична економія
Статистика
Загальна теорія права
Політична економія
Рахівництво
Цивільне право
Вища математика
З 3-го курсу проводилася спеціалізація по підвідділах зі своїми програмами навчання, що включали спеціальні (профілюючі) дисципліни. У 1912 р. передбачалося створення 3-х підвідділів: економічного, комерційно-фінансового і педагогічного. У 1916 році таких підвідділів, з профільними групами, було 5:
- економічно-комерційний;
- педагогічний (для підготовки викладачів середніх комерційних навчальних закладів);
- банково-страховий — банкова група;
- банково-страховий — страхова група;
- місцевого господарства;
- промисловий — гірничопромислова група.
Наприклад, на підвідділі місцевого господарства і гірничопромисловій групі промислового підвідділу викладалися дисципліни:
Підвідділ місцевого господарства
III курс
IV курс
Оцінна справа
Оцінна справа
Статистика земська і міська
Цивільний процес
Торговельне право
Земське рахівництво у зв'язку з логісмографією
Лад місцевого самоврядування
Земське і міське рахівництво
Спецкурс політекономії
Страхове право
Економія сільського господарства
Економія сільського господарства
Історія і теорія кооперації
Землеустрій
Кооперативний кредит
Практичні заняття з
ладу місцевого самоврядування
споживчої кооперації
торговельного права
сільськогосподарської кооперації
спецкурсу політекономії
оцінній справі
місцевих фінансів
місцевих фінансів
оцінної справи
Промисловий підвідділ гірничопромислова група
III курс
IV курс
Прикладна механіка
Організація торговельних і промислових підприємств
Цивільний і торговельний процес
Комерційна кореспонденція
Торговельне право
Товарознавство
Робітниче законодавство
Промислове рахівництво
Хімія
Транспортна справа
Спецкурс політекономії
Гірниче право
Читання креслень
Страхове право
Товарознавство
Вексельне право
Конкурсний процес
Гірнича справа
Практичні заняття з
ладу місцевого самоврядування
рахівництва
торгового права
товарознавства
спецкурсу політекономії
організації торговельних і промислових підприємств
місцевих фінансів
оцінної справи
Крім того, викладалися обов'язкові для усіх учнів німецька, французька і англійська мови. Навчання орієнтувалося на потреби і особливості господарства регіону півдня Росії. Особливістю ХКІ порівняно з іншими комерційними інститутами Імперії була висока доля практичних і спеціальних семінарських занять.
У навчальному процесі велику роль відігравали навчально-допоміжні установи: лабораторії, музей, так звані кабінети. Кабінет організації торговельних і промислових підприємств включав зразкове комерційне бюро, музей організації торгово-промислових підприємств, приватногосподарський архів. Кабінет був забезпечений сучасним конторським устаткуванням, машинорахівними пристроями, картотеками, наочними схемами організації управління, систем заробітної плати, статистичних таблиць й інш. Оснащення кабінету дозволяло моделювати в навчальних цілях комерційну діяльність реального підприємства з його основними підрозділами[11].
Професори і викладачі
Викладачі обиралися Навчальним комітетом. До роботи в інституті було притягнуто професорів Харківського університету і Технологічного інституту, а також кваліфікованих фахівців в конкретних областях знання. У інституті викладали О. М. Анциферов (статистика), С. Н. Бернштейн (вища математика і теорія імовірності), В. М. Гордон (торговельне право), В. Х. Даватц (вища математика), В. Ф. Левітський (історія економічних навчань), М. М. Соболєв (економічна політика), М. С. Стеллецький (моральне богослов'я), О. М. Терпигорєв (гірська справа), И. А. Трахтенберг (спецкурс політекономії), П. І. Фомін (політична економія), О. М. Челинцев (землеустрій) та ін.
Наука в ХКІ
Процес формування наукових шкіл було перервано подіями Громадянської війни і насильницькою реорганізацією, у зв'язку з чим наукові результати, досягнуті ученими подекуди були реалізовані в інших вищих навчальних закладах. Для низки викладачів, передусім юристів, основним місцем діяльності був університет.
У 1912—1919 роках в ХКІ працювали перспективні вчені-дослідники, які, разом з комерційним інститутом співробітничали і в інших вишах, професійних громадських об'єднаннях, місцевому самоврядуванні. Найперспективнішими були такі дослідницькі напрями як: статистика і економіка сільськогосподарської кооперації — О. М. Анциферов, Д. І. Іванцов, І. В. Ємельянов, Г. Ф. Обдула; економіка і економічна історія промисловості, математичні методи дослідження кон'юнктурної динаміки — П. І. Фомін; грошовий обіг і фінансові ринки — І. А. Трахтенберг; економіка сільського господарства — О. М. Челинцев; організація і економіка підприємств — Г. І. Меєрович та ін.
Кабінет економічного вивчення Росії
У ХКІ був створений один з перших економічних дослідницьких центрів в Імперії — Кабінет економічного вивчення Росії. Створений у 1914 році за рапортом проф. П. І. Фоміна, кабінет мав статус науково-допоміжної установи і незалежне фінансування. Кабінет мав 4-х штатних співробітників, які виконували технічні і допоміжний роботи. До дослідницької роботи притягувалися дійсні співробітники і співробітники-змагателі з числа студентів і випускників інституту. Керував кабінетом професор П. І. Фомін. При кабінеті стали проводилися Збори економічного відділення інституту.
Метою кабінету був збір, систематизація і аналіз статистико-економічних показників, що характеризують динаміку народного господарства країни. Програма досліджень розширювалася й до 1917 року включала 27 розділів, охоплюючи ряд фінансових і кон'юнктурних індексів, динаміку виробництва ключових галузей промисловості і секторів народного господарства, торгівлю, бюджетні і демографічні показники. З березня 1915 року публікувалися Бюлетені кабінету на російській і французькій мовах. Створювався архів статистико-економічної інформації про гірничу і гірничозаводську промисловість півдня Росії.
Кабінет проводив роботи на замовлення підприємств і організацій: щомісячні огляди стану гірничої і гірничозаводської промисловості півдня Росії для Харківської контори Держбанку, вивчення торговельних стосунків півдня Росії і Південної Америки для Катеринославського товариства фабрикантів, анкетне дослідження руху цін на продовольчі товари і робочі руки і інше. За пропозицією Харківської комісії зі встановлення реквізиційних цін на мінеральне паливо були розроблені і передані Міністрові торгівлі і промисловості пропозиції щодо реорганізації російської промислової статистики. Були розпочаті роботи з анкетного обстеження проблеми зносу основних фондів промисловості в роки війни.
Редакційною комісією Бюлетенів (В. Ф. Тимофіїв, П. І. Фомін, М. М. Соболєв, О. М. Анциферов) було вироблено проект великої дослідницької програми економічного вивчення Росії. З цією метою, у 1918 році передбачалося скликати в Харкові всеросійський з'їзд за участю зацікавлених організацій, учених, фахівців[12][13].
Відомі випускники
Саймон Кузнець — американський економіст, Нобелівський лауреат з економіки 1971 р., навчався в ХКІ у 1918—1921 роках, склавши іспити за 1-й і 2-й курси. Магістерська дисертація С. Кузнеця «Dr. Schumpeter's system of economics, presented and analyzed» («Система економіки д-ра Шумпетера: розглянута й аналізована»), захищена в Колумбійському університеті в 1924 р., була написана в Харкові[14].
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 23—24. [1]
↑Харківські губернські відомості. — № 610. — 30 січня 1911 р.
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 42—43. [2]
↑Кравец Т. П. Харьковская высшая школа под управленим большевиков // Новая Россия. — № 31. — 23 июня 1919 г. (рос.)
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 44—45. [3]
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 47—48. [4]
↑Харьковские губернские ведомости. — № 634. — 2 марта 1911 г. (рос.)
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 43. [5]
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 28—31. [6]
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка.- Х. : ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 41. [7]
↑Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 39—40. [8]
↑Лортикян Э. Л. Украинские эккономисты первуй трети ХХ века: очерки истории экономической науки и экономического образования. — Х.: Харьков, 1995. — С. 53—56. (рос.)
Pameran tersebut diadakan di belakang Rijksmuseum, sekarang lapangan Museumplein Paviliun kolonial Belanda, dengan patung Jan Pieterszoon Coen Internationale Koloniale en Uitvoerhandel Tentoonstelling atau Exposition Universelle Coloniale et d'Exportation Générale (Pameran Kolonial dan Ekspor Internasional) adalah sebuah pameran kolonial (sejenis Pameran Dunia) yang diadakan di Amsterdam dari 1 Mei sampai 1 Oktober 1883. Acara tersebut dihadiri setidaknya sejuta pengunjung dan menjadi pamer...
First-century Christian sect For other uses of Nazarene, see Nazarene (disambiguation). Part of a series onJewish Christianity Figures Jesus in Christianity John the Baptist Simon Peter Twelve Apostles James the Just Simeon of Jerusalem Jude Paul Ancient groups Ebionites Elcesaites Nazarenes Recent groups Hebrew Christian movement Messianic Judaism Hebrew Roots Pejoratives Judaizers Legalists Adversity Split of Christianity and Judaism Paul and Judaism Marcionism Christian anti-semitism Const...
Kapitra AmperaLahir20 Mei 1966 (umur 57)Padang, Sumatera BaratKebangsaanIndonesiaAlmamaterUniversitas Muhammadiyah JakartaUniversitas Islam IndonesiaPekerjaanPengacara, politikusPartai politikPDI-PSuami/istriYosandra Podang Handini, S.E.Anakdr. Salshabila La Rose PuspitaReandy Summa Justitio, S.H.Muhammad Zaqrulla Pasya S.S Dr. Muhammad Kapitra Ampera, S.H., M.H. (lahir 20 Mei 1966) adalah pengacara dan politikus Indonesia yang menjabat Komisaris Independen PT Perusahaan Perdagangan Ind...
Les Celtes en Europe, dans le passé et aujourd'hui : Noyau territorial Hallstatt, au VIe siècle av. J.-C. Expansion celtique maximale, en 275 av. J.-C. Domaine lusitanien de l'Ibérie où la présence celtique est incertaine Zones où les langues celtiques restent largement parlées aujourd'hui La mythologie celtique est constitutive de la religion des Celtes de la Protohistoire/Antiquité. Nos connaissances sont lacunaires La problématique des sources Sur le chaudron de Gun...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Agustus 2020. Lea PadovaniPadovani dengan Alberto Sordi dalam Il seduttore (1954)Lahir(1920-07-28)28 Juli 1920Montalto di Castro, ItaliaMeninggal23 Juni 1991(1991-06-23) (umur 70)Roma, ItaliaPekerjaanAktrisTahun aktif1945-1990 Lea Padovani (28 Juli 1920...
Erasmus DarwinErasmus Darwin sekitar 1792-3. Lukisan cat minyak asli oleh Joseph Wright di Museum dan Galeri Seni DerbyLahir(1731-12-12)12 Desember 1731Elston Hall, Elston, Nottinghamshire deat Newark-on-TrentMeninggal18 April 1802(1802-04-18) (umur 70)Breadsall, DerbyMakamGereja All Saints, BreadsallTempat tinggalLichfield Erasmus Darwin (12 Desember 1731 – 18 April 1802) adalah seorang dokter Inggris yang menolak tawaran George III untuk menjadi dokter Kerajaan. Salah ...
American politician For other people with the same name, see John Hemphill (disambiguation). This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: John J. Hemphill – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (April 2011) John James HemphillMember of the U.S. House of Representativesfrom Sou...
JKT48 Summer Tour 2023Tur Konser oleh JKT48Lokasi Indonesia (khususnya di Pulau Jawa)Mulai9 Juli 2023 (2023-07-09) (di Bandung)Berakhir15 Juli 2023 (2023-07-15) (di Surabaya)Putaran6Penampilan Bandung (Pertama) Yogyakarta (melalui Sleman) Semarang Malang Raya (melalui Kota Batu) Solo Raya (melalui Sukoharjo) Surabaya (Terakhir) Situs webSitus Web Khusus JKT48 Summer Tour 2023Kronologi konser JKT48 JKT48 10th Anniversary Tour (2022) JKT48 Summer Tour 2023 (2023) TBA TBA JKT48 Su...
Skillnader i BNP per capita beroende på om man väljer marknadsväxelkurser eller köpkraftsjusterade valutakurser. Köpkraftsparitet eller köpkraftsjustering (engelska: purchasing power parity, PPP) är ett mått som används inom ekonomi för att kunna jämföra prisnivån på varor och tjänster mellan olika länder. Köpkraftsparitet används för att räkna ut vilken växelkurs som krävs för att länder med olika valutor ska ha samma köpkraft. Genom att köpkraftsjustera tar man all...
Untuk film, lihat Ada Apa dengan Cinta? Ada Apa dengan Cinta?Genre Drama Remaja BerdasarkanAda Apa dengan Cinta?Skenario Jujur Prananto Rako Prijanto Sesa Nasution Cerita Jujur Prananto Rako Prijanto Sesa Nasution SutradaraIndrayanto KurniawanPemeran Ririn Dwi Aryanti Revaldo Andrew White Nadia Saphira Estika Olivia Zalianty Syarmi Amanda Jeanne Weenas Sandy Tumiwa Dwi Andika Penggubah lagu tema Anto Hoed Melly Goeslaw Lagu pembukaKu Bahagia oleh Melly GoeslawLagu penutupAda Apa dengan Cinta...
Prophet in the Book of Numbers This article is about the prophet. For other uses, see Balaam (disambiguation). For Balaam Inscription, see Deir Alla Inscription. Balaam and the angel, painting from Gustav Jaeger, 1836 Balaam (/ˈbeɪlæm/;[1] Hebrew: בִּלְעָם, Standard Bīlʿam Tiberian Bīlʿām), son of Beor,[2] was a biblical character, a non-Israelite prophet and diviner who lived in Pethor which has never been located and is thought to be between the region of Ira...
This article is about the video game series. For the first game in the series, see Mega Man Zero (video game). For the character, see Zero (Mega Man). Video game seriesMega Man ZeroGenre(s)Action, platform, role-playing, hack and slash, run 'n gunDeveloper(s)Inti CreatesPublisher(s)CapcomPlatform(s) Game Boy Advance Nintendo DS Wii U PlayStation 4 Xbox One Nintendo Switch PC First releaseMega Man ZeroApril 26, 2002Latest releaseMega Man Zero/ZX Legacy CollectionFebruary 25, 2020Parent seriesM...
Tim Duncan of the San Antonio Spurs, the team with the best all-time regular season win–loss record percentage in the NBA. The National Basketball Association (NBA) was founded in 1946 and began operations as the Basketball Association of America (BAA). Following the BAA's merger with the National Basketball League (NBL), the BAA rebranded as the NBA. The 1949–50 NBA season marked the first season following the merger. The NBA has kept a record of its win–loss statistics since its ince...
غونزاليس كاتان شهر الاسم الرسمي González Catán الإحداثيات 34°46′S 58°37′W / 34.767°S 58.617°W / -34.767; -58.617 تقسيم إداري بلد الأرجنتين محافظات الأرجنتين بوينس آيرس (محافظة) Partido La Matanza Partido خصائص جغرافية المساحة 51.360 كيلومتر مربع[1] ارتفاع 19 عدد السكان (2001 إحص�...
واقعة 31 مارس دخول جيش سالونيك للأستانة معلومات عامة التاريخ 13 أبريل 1909 البلد الدولة العثمانية سبب مباشر تزايد الاستقطاب والتوتر في المجتمع وداخل الجيش بعد إعلان المشروطية الثانية؛ عدم الرضا عن ممارسات جمعية الاتحاد والترقي التي حكمت البلاد من وراء الكواليس. استفزاز ض...
SigaluhKecamatanLokasi Kecamatan SigaluhPeta lokasi Kecamatan SigaluhNegara IndonesiaProvinsiJawa TengahKabupatenBanjarnegaraPemerintahan • Camat-Populasi • Total28,094 jiwa (2.010)[1] jiwaKode Kemendagri33.04.07 Kode BPS3304070 Luas39,56 km²Desa/kelurahan- Sigaluh (bahasa Jawa: ꦱꦶꦒꦭꦸꦃ) adalah sebuah kecamatan di Kabupaten Banjarnegara, Provinsi Jawa Tengah, Indonesia. Desa/kelurahan Pada tahun 2019, wilayah Kecamatan Sigaluh telah terbagi...