Філа (дочка Селевка)

Філа
Народилася295 до н. е.
Антіохія
Померлане раніше 275 до н. е.
Пелла, Пелла[d], Пелла, Центральна Македонія, Македонія та Фракіяd, Греція
Діяльністьсуверен
Титулкоролева[d][1]
Посадакоролева[d]
БатькоСелевк I Нікатор
МатиСтратоніка Сирійська
У шлюбі зАнтигон II Гонат
ДітиДеметрій II Етолійський

Філа (грец. Φίλα; після 300 р. до н. е. – після 246 р.)[2] — цариця (василіса) стародавньої Македонії. Вона була дочкою Селевка I Нікатора, засновника імперії Селевкідів, і Стратоніки Сирійської. У 277 або 276 рр. до н. е.[2] вона стала дружиною свого дядька Антигона II Гоната, царя Македонії, і була матір'ю Деметрія II Етолійського (народився 275 р. до н. е.). Вона була подарована Антигону її братом, пізніше Антіохом I, царем імперії Селевкідів.[3] Вона була передана йому під опіку в 294 або 293 році до нашої ери.[4] Це було зроблено шляхом формальної відмови Антіохії від своїх претензій на Македонію і визнання Антігона царем цієї країни після того, як проти нього виступив союз між Антигоном і Нікомедом I Віфінійським.[3]

Весілля Філи було використано Антігоном, щоб підкреслити, що його правління було поверненням до старої династії Аргеадів і зміцнити його легітимність. Філа не мала офіційної ролі в управлінні країною, але є докази, що вона мала вплив. Незвично для елліністичних правителів, які часто були полігамними, Антігон одружився лише на Філі. Поет Арат написав весільний гімн і епіграму для Філи.[2]

На острові Делос встановлено статую Філи.[2] На острові вона часто відвідувала святилище Аполлона, мабуть, копіюючи звичку своєї матері.[5] На острові Самос у Філи був теменос, священна ділянка під офіційним контролем.[2] Можливо, на острові існував культ Філи.

Примітка

  1. ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
  2. ↑ а б в г д Elizabeth Donnelly Carney, Women and Monarchy in Macedonia, pp. 182—183, University of Oklahoma Press, 2000 ISBN 0806132124.
  3. ↑ а б George Rawlinson, A Manual of Ancient History from the Earliest Times to the Fall of the Western Empire, p. 261, Clarendon, 1869 OCLC 829150424.
  4. ↑ Daniel Ogden, The Legend of Seleucus, p. 170, Cambridge University Press, 2017 ISBN 1107164788.
  5. ↑ Janice J. Gabbert, Antigonus II Gonatas: A Political Biography, p. 76, Routledge, 2002 ISBN 1134978014.