PROFILPELAJAR.COM

Березанський рунічний камінь (Україна, Миколаївська область)

Футарк (ст. фут. ᚠᚢᚦᚨᚱᚲ, мол. фут. ᚠᚢᚦᚬᚱᚴ, лат. fuþark, англ. futhark) — рунічна абетка (алфавіт). Використовувалася у середньовіччі в германських мовах. Назва походить від перших рун-літер абетки: f, u, þ, a, r, k (аналогічно до слов'янської «азбуки», яка походить від назви перших букв: А (азъ), Б (буки) тощо). Поділяється на два типи за принципом старшинства: старший футарк (стара абетка) і молодший футарк (нова абетка).

Порівняльна таблиця

Старший	ᚠ f	ᚢ u	ᚦ þ	ᚨ a	ᚱ r	ᚲ k	ᚷ g	ᚹ w		ᚺ h	ᚾ n	ᛁ i	ᛃ j	ᛇ æ	ᛈ p		ᛉ z	ᛋ s	ᛏ t	ᛒ b	ᛖ e	ᛗ m	ᛚ l	ᛜ ŋ	ᛟ o	ᛞ d
Молодший	ᚠ f/v	ᚢ u/v/w, y, o, ø	ᚦ þ, ð	ᚬ ą, o, æ	ᚱ r	ᚴ k, g	—	—		ᚼ/ᚽ h	ᚾ/ᚿ n	ᛁ i, e	ᛅ/ᛆ a, æ, e	—	—		ᛦ ʀ	ᛊ/ᛌ s	ᛏ/ᛐ t, d	ᛒ b, p	—	ᛘ m	ᛚ l	—	—	—

Класифікація

Старший футарк (англ. Older / Elder Futhark, нім. älteres Futhark, «стара рунічна абетка») — найстаріший з рунічних алфавітів. Використовувався як система письма германцями, носіями північно-західних германських говірок, в часи великого переселення народів. Основні пам'ятки — ювелірні вироби, посуд, зброя, рунічні камені у Скандинавії ІІ — Х ст. Інші назви — старий футарк (англ. Old Futhark), або германський футарк (англ. Germanic Futhark).
Молодший футарк (нім. jüngeres Futhark, «нова рунічна абетка») — рунічний алфавіт, винайдений у Скандинавії наприкінці VIII ст. Викоритсовувався протягом раннього і високого середньовіччя. Повністю витіснив старший футарк, який було дешифровано лише 1865 року норвезьким науковцем Софусом Бугге. На основі молодшого футарку англосакси і фризи створили свою абетку, так званий англосаксонський футорк.

Старший футарк

Л — латина, К — кирилиця, ПГ — реконструйована протогерманська назва

№	Руна	UCS	Л	К	МФА	ПГ	Значення назви
1	f	ᚠ	f	ф	/f/	*fehu	худоба, багатство
2	u	ᚢ	u	у	/u(ː)/	?*ūruz	"aurochs" (or *ûram "water/slag"?)
3	th,þ	ᚦ	þ	т, с	/θ/, /ð/	?*þurisaz	"Thurs" (see Jötunn) or *þunraz ("the god Thunraz")
4	a	ᚨ	a	а	/a(ː)/	*ansuz	бог
5	r	ᚱ	r	р	/r/	*raidō	поїздка, подорож
6	k	ᚲ	k (c)	к	/k/	?*kaunan	"ulcer"? (or *kenaz "torch"?)
7	g	ᚷ	g	г	/ɡ/	*gebō	подарунок
8	w	ᚹ	w	в	/w/	*wunjō	радість
9	h h	ᚺ ᚻ	h	х	/h/	*hagalaz	"hail" (the precipitation)
10	n	ᚾ	n	н	/n/	*naudiz	потреба
11	i	ᛁ	i	і	/i(ː)/	*īsaz	лід
12	j	ᛃ	j	й	/j/	*jēra-	рік, добрий рік; урожай
13	ï,ei	ᛇ	ï (æ)	е	/æː/, /ɛː/	*ī(h)waz	"yew-tree"
14	p	ᛈ	p	п	/p/	?*perþ-	meaning unknown; possibly "pear-tree".
15	z	ᛉ	z	з	/z/	?*algiz	олень; захист^[1]
16	s s	ᛊ ᛋ	s	с	/s/	*sōwilō	сонце
17	t	ᛏ	t	т	/t/	*tīwaz	"the god Tiwaz"
18	b	ᛒ	b	б	/b/	*berkanan	"birch"
19	e	ᛖ	e	е	/e(ː)/	*ehwaz	кінь
20	m	ᛗ	m	м	/m/	*mannaz	чоловік, людина
21	l	ᛚ	l	л	/l/	*laguz	вода, озеро (or possibly *laukaz "leek")
22	/ /	ᛜ ᛝ	ŋ	нг	/ŋ/	*ingwaz	"the god Ingwaz"
23	o	ᛟ	o	о	/o(ː)/	ōþila-/ōþala-	спадок, маєток, майно
24	d	ᛞ	d	д	/d/	*dagaz	день

Молодший футарк

Мови

Футарк використовувався у давньоскандинавській мові (VII — XIII ст.)

Місце в культурі

Футарку присвячена один з розділів книги «Речі Варга» відомого норвезького блек-метал-музиканта Варга Вікернеса.
Футарком названа «стародавня абетка» планети Набу, представлена у фільмі «Зоряні війни: Прихована загроза».

Див. також

Рунічний камінь G 88, Кюльвер

Примітки

↑ Ralph Warren, Victor Elliott, Runes: an introduction, Manchester University Press ND, 1980, 51-53.

Бібліографія

Das Fuþark und seine einzelsprachlichen Weiterentwicklungen. (Reallexikon der Germanischen Altertumskunde – Ergänzungsbände, Band 51). Hrsg. Alfred Bammesberger, Gaby Waxenberg. Berlin/ New York: Walter de Gruyter, 2006.
- Bammesberger, Alfred. Das "futhark" und seine Weiterentwicklung in der anglo-friesischen Überlieferung. S. 171–187.
- Beck, Heinrich. Das "futhark" und Probleme der Verschriftung/Verschriftlichung. S. 61–79.
- Düwel, Klaus; Heizmann, Wilhelm. Das ältere Fuþark – Überlieferung und Wirkungsmöglichkeiten der Runenreihe. S. 3–60.
- Seebold, Elmar. Das "futhark" auf den Brakteaten-Inschriften. S. 157–168.
Düwel, Klaus. Futhark // Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 10. Berlin/New York: Walter de Gruyter, 1998, S. 273–276.
Zentrale Probleme bei der Erforschung der älteren Runen. Akten einer internationalen Tagung an der Norwegischen Akademie der Wissenschaften im Herbst 2004. Osloer Beiträge zur Germanistik, Band 41. Hrsg. John Ole Askedal, Harald Bjorvand, James E. Knirk. Frankfurt am Main, 2010.
- Heizmann, Wilhelm . Zur Entstehung der Runenschrift. S. 9–32.
- Page, Raymond Ian. The Position of Old English Runes in the Runic Tradition. S. 137–150.
- Schulte, Michael. Der Problemkreis der Übergangsinschriften im Lichte neuerer Forschungsbeiträge. S. 163–189.
- Stocklund, Marie. The Danish Inscriptions of the Early Viking Age and the Transition to the Younger Futhark. S. 237–252.
Warren, R.; Elliott, V. Runes: an introduction. Manchester University Press ND, 1980.