Франческо Піранезі

Франческо Піранезі
Francesco Piranesi
Народження1761[1][2] або 1758[3][4][2]
Рим, Папська держава[2]
Смерть27 січня 1810(1810-01-27)[4][5][…] або 23 січня 1810(1810-01-23)[2]
 Париж, Франція[7][2]
Країна Папська держава
Діяльністьархітектор, майстер офорту, гравер, дипломат, графік
ВчительДжованні Вольпато
БатькоДжованні Баттіста Піранезі
Брати, сестриPietro Piranesid і Laura Piranesid
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей образотворчого мистецтва[8], Dumbarton Oaksd, Державний музей мистецтв[9] і Print Collectiond[10]
CMNS: Франческо Піранезі у Вікісховищі

Франче́ско Піране́зі (італ. Francesco Piranesi) (Рим, 1758/59 — 1810, Париж) — італійський гравер, художник і архітектор. Син відомого Джованні Баттіста Піранезі, він продовжив серію його гравюр, які зображували пам'ятники та давні храми[11]. Протягом тривалого часу він працював у Франції, де жив під час Французької революції.

Біографія

Франческо Піранезі народився у Римі як старший син Джованні Баттіста Піранезі та його дружини Анджели Паскуїні, — другий з п'ятеро дітей у сім'ї. Він навчався мистецтву гравюри у свого батька, а також у своєї старшої сестри Лаури (1754—1789), яка також була визнаним гравером. Франческо почав допомагати батькові та гравірувати власні твори у 1775 році. Отримавши відмінну художню освіту — він вивчав техніку гравюри у Джованні Вольпато та Доменіко Кунего, пейзажний живопис у німецького художника Хаккерта та його брата Георга, а також архітектуру у П'єра-Адріена Парі[12].

Франческо супроводжував свого батька у двох його поїздках до давньоримських руїн у Пестум, Помпеї та Геркуланум, у 1770 та 1778 роках. Франческо входив до числа граверів, які співпрацювали з Бенедетто Морі та архітектором Августо Роса, вважавшимся винахідником феллопластики, мистецтва створення масштабних моделей давніх пам'ятників з пробки. Батько Франческо створив серію підготовчих малюнків про Пестум, які були завершені сином. Трудно з точністю визначити початок діяльності Франческо як гравера, оскільки, поки був жив його батько, він підписував своїм іменем майже всі гравюри, які виходили з його майстерні, навіть якщо вони були виконані помічниками[13]. У другій половині 1770-х років Франческо займався вивченням та обмерами інтер'єрів Пантеону, для якого він зробив безліч малюнків, пізніше відбитих у гравюрах та опублікованих у другому томі «Raccolta dei Tempj antichi», який вийшов у 1790 році[14].

Після смерті батька, незабаром після другої поїздки, Франческо разом зі своїм братом П'єтро та сестрою Лаурою успадкував його видавничий будинок і був відповідальний за друк більшості наступних видань батьківських гравюр[14].

Франческо співпрацював з французьким художником Луї-Жан Деспре, створивши серію розмальованих гравюр видів Неаполя, Помпеї та Рима, які були надруковані у 1783 році та продавалися у магазині Піранезі у Римі. Хоча реклама 1783 року обіцяла 48 видів, серія не була завершена до того моменту, поки Деспре не залишив Рим, щоб вступити на службу до короля Густава III у Швеції.

У наступні роки Піранезі переважно створював гравюри давніх статуй. У 1786 році, венеціанець Андреа Меммо замовив у Франческо гравюру, яка відтворювала проект Прато-делла-Валле у Падуї.

Шведський шпигун

На фронтисписі серії, присвяченій театру Геркуланума, є перше присвячення шведському королю Густаву III: «щедрому покровителю витончених мистецтв». Відомо, що ще за рік до цього Францческо почав листування з головою шведської канцелярії бароном Фреденгеймом, оголосивши про намір стати спеціальним агентом шведського короля в Італії з питань образотворчого мистецтва[15].

У вересні 1784 року Франческо вдалося продати більшу частину колекції старовинностей свого батька шведському королю; ці роботи стали першим ядром Музею старовин Густава III.

Після вбивства Густава III в 1792 році Піранезі був найнятий бароном Рёттергольмом, головою регентської ради, що управляла Швецією під час правління Густава IV Адольфа. Рёттергольм доручив Піранезі шпигунити за улюбленцем покійного короля, Густавом Моріцем Армфельтом, який був одним з тих, кого король призначив до регентської ради за завещанням, але якого Рёттергольм позбавив влади. Піранезі зміг вкрасти листи Армфельта, які він зберігав у британському посольстві у Флоренції, перш ніж розпочати роботу іноземним посланцем у Сицилійському королівстві. Ці листи були основними доказами проти Армфельта, коли його у відсутність засудили за державну зраду і засудили до смертної кари, яку він зміг уникнути, втікши до Росії.

Успішно завершивши справу, у травні 1794 року Піранезі був призначений представником Швеції у Римі[16], і займав цю посаду до січня 1798 року. У ці роки Піранезі та його брат П'єтро зміцнювали торгові відносини між Швецією та папською державою, створюючи широку торгівельну мережу[16].

Під опікою Наполеона

Окупація італійського півострова у 1798 році французькою революційною армією призвела до створення недовговічної Римської республіки. Піранезі швидко завоював довіру французьких чиновників, що керували республікою, і став державним службовцем. Після падіння республіки він разом зі своїм молодшим братом П'єтро втік до Парижа, де розпочав співпрацю з урядом Талейрана. Брати Піранезі там відкрили філіал родинного підприємства під назвою "Piranesi Frères" (Брати Піранезі), яке створювало вази з теракоти, імітуючи давні етруські роботи.

Чудово інтегрований у паризьке художнє життя, Франческо брав участь у Третій Всесвітній виставці у 1802 році та був запрошений Міністерством внутрішніх справ як експерт з мистецтва і радник з важливих питань[17]. Також у 1802 році він заснував академію, в програмі якої були різноманітні курси з живопису, архітектури, скульптури, гравюри та ремесел, але яка існувала не довше 1805 року[18].

У 1807 році П'єтро Піранезі почав відчувати фінансові труднощі, продав свою частку в фірмі та повернувся до Риму. Імператор Наполеон указом виділив йому суму в 300 тисяч франків за умови, що Піранезі буде присвячуватися виключно гравіруванню, тоді це вважалося найкращим в Європі. Однак він несподівано помер у Парижі, ще до того, як встиг виконати свій контракт.

У 1839 році колекція гравюр сім'ї Піранезе була придбана "Калькографічною камерою", заснованою Папою Григорієм XVI, і перевезена до Риму. Тепер ця колекція належить Центральному інституту графіки.

Відомі роботи

  • Raccolta de' tempj antichi, Том I (1780)
  • Il teatro di Ercolano (1785)
  • Collezione delle più belle statue di Roma (1786)
  • Raccolta de' tempj antichi, Том II (1790)
  • Ragguaglio ossia giornale della venuta e permanenza in Roma di S.A.R. Sofia Albertina Principessa di Svezia (1793)
  • Antiquités de la Grande-Grèce, три томи (1804—1807)

Гравюри

  • Арка Августа, 1748.
    Арка Августа, 1748.
  • Статуя Юпітера, 1781.
    Статуя Юпітера, 1781.
  • Мапа Помпеїв, 1788.
    Мапа Помпеїв, 1788.
  • Свято на честь Загального миру у Парижі 18 брюмера. Мост и площа Злагоди, 1801.
    Свято на честь Загального миру у Парижі 18 брюмера. Мост и площа Злагоди, 1801.

Примітки

  1. ↑ Giudice C. L. Francesco Piranesi — 2015. — Vol. 84.
  2. ↑ а б в г д Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
  3. ↑ Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119230941 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ RKDartists
  7. ↑ Giudice C. L. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 84.
  8. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  9. ↑ https://open.smk.dk/art?q=Francesco%20Piranesi&page=5
  10. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/21302
  11. ↑ Chiara Lo Giudiceo PIRANESI, Francesco Enciclopedia Treccani(італ.)
  12. ↑ J.G. Legrand Notice historique sur la vie et les ouvrages de J.B. Piranesi…, ibid., pp. 75-77(італ.)
  13. ↑ M. Calvesi Francesco Piranesi, in Giovanni Battista e F. P. (catal., 1967—1968), a cura di M. Calvesi, Roma 1968, pp. 41-49(італ.)
  14. ↑ а б C. Gasparri La Galleria Piranesi da Giovan Battista a Francesco, in Xenia, III (1982), pp. 91-107(італ.)
  15. ↑ R. Caira Lumetti Francesco Piranesi incisore, antiquario scrittore, in Letteratura italiana e arti figurative, a cura di A. Franceschetti, II, Firenze 1988, p. 38(італ.)
  16. ↑ а б R. Caira Lumetti Francesco Piranesi incisore, antiquario scrittore, in Letteratura italiana e arti figurative, a cura di A. Franceschetti, II, Firenze 1988, p. 184—187(італ.)
  17. ↑ H. Focillon Giovanni Battista Piranesi (1963), a cura di M. Calvesi — A. Monferrini, Roma 1967, pp. 112—117
  18. ↑ Caira Lumetti, 1990, pp. 218

Литература

  • Rossana Caira Lumetti La cultura dei lumi tra Italia e Svezia. Il ruolo di Francesco Piranesi. Bonacci Editore, Roma 1990(італ.)
  • Vincenzo Monti Lettera di Francesco Piranesi al signor generale D. Giovanni Acton (ed. Rossana Caira Lumetti). Sellerio Editore, Palermo 1991(італ.)
  • M. Calvesi Giovan Battista e Francesco Piranesi, catalogo mostra Calcografia Nazionale. De Luca Editore, Roma 1968(італ.)
  • Alessandro Bettagno Piranesi-incisioni-rami-legature-architetture, pp. 71-76 «La calcografia Piranesi: I rami originali» (ed. Maria Catelli Isola). Neri Pozza Editore, Vicenza 1978(італ.)
  • Pierluigi Panza Museo Piranesi. Skira, 2017(італ.)

Read other articles:

LNER Peppercorn Class A1 60163 Tornado

British steam locomotive built in 2008 60163 redirects here. For the number, see 60,000. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: LNER Peppercorn Class A1 60163 Tornado – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2021) (Learn how and when to remove this template message) LNER Class A1 Pepperc...

 

Katsuhiro Akimoto

Katsuhiro Akimoto秋元 克広 Wali Kota SapporoPetahanaMulai menjabat 2 Mei 2015 PendahuluFumio UedaPenggantiPetahana Informasi pribadiLahir2 Februari 1956 (umur 68)Yūbari, Hokkaido, JepangPartai politikIndependenAlma materUniversitas Hokkaido Sarjana HukumSitus websapporo-akimoto.jpSunting kotak info • L • B Katsuhiro Akimoto (秋元 克広code: ja is deprecated , Akimoto Katsuhiro) adalah politikus Jepang dan wali kota petahana di Sapporo, kota terbesar dan ibu kota...

 

Dewan Perwakilan Rakyat periode 2019–2024

Dewan Perwakilan Rakyat RIPeriode 2019–2024 2014–2019 ← → 2024–2029 Gedung DPR/MPR (2008) Periode: 1 Oktober 2019 – 30 September 2024 Ketua: {{{ketua}}} Wakil Ketua: {{{wakil_ketua}}} Jumlah Anggota: 575 orang Fraksi:   PDI-P (128)   Golkar (85)   Gerindra (78)   NasDem (59)   PKB (58)   Demokrat (54)   PKS (50)   PAN (44)   PPP (19) Dewan Perwakilan Rakyat Republik Indonesia periode 2019–2024 (disingkat DPR RI periode 2019...

N,N-Dimethyltryptamine

Artikel ini membahas mengenai narkotika, psikotropika, dan zat adiktif lainnya. Informasi mengenai zat dan obat-obatan terlarang hanya dimuat demi kepentingan ilmu pengetahuan. Kepemilikan dan pengedaran narkoba adalah tindakan melanggar hukum di berbagai negara. Baca: penyangkalan umum lihat pula: nasihat untuk orang tua. Artikel ini membutuhkan lebih banyak referensi medis untuk pemastian atau hanya bergantung pada sumber primer. Silakan tinjau isi artikel ini dan tambahkan referensi yang s...

 

1996 NCAA Men's Water Polo Championship

Football tournament season 1996 NCAA Men's Water Polo ChampionshipTournament detailsDatesDecember 1996Teams4Final positionsChampionsUCLA (5th title)Runner-upUSC (5th title game)Tournament statisticsMatches played4Goals scored84 (21 per match)Attendance2,790 (698 per match)Top goal scorer(s)Hrvoje Cismic, USC (5)Brian Stahl, UMass (5)Marko Zagar, USC (5)Best playerMatt Swanson, UCLA← 19951997 → The 1996 NCAA Men's Water Polo Championship was the 28th ...

 

Tuscan Archipelago

Chain of islands between the Ligurian Sea and Tyrrhenian Sea Tuscan ArchipelagoNative name: Arcipelago toscanoElba, the biggest island of the Tuscan archipelagoMap of the Tuscan ArchipelagoGeographyLocationbetween Ligurian Sea and Tyrrhenian SeaArchipelagoTuscan ArchipelagoTotal islands7Major islandsElbaPianosaCapraiaMontecristoGiglioGorgonaGiannutriArea295 km2 (114 sq mi)Highest elevation1,018 m (3340 ft)Highest pointMonte CapanneAdministrationItalyRegionTu...

Jessica Biel

American actress (born 1982) Jessica BielBiel at the 2013 Cannes Film FestivalBornJessica Claire Biel (1982-03-03) March 3, 1982 (age 42)Ely, Minnesota, U.S.[1]OccupationsActressproducerYears active1991–presentSpouse Justin Timberlake ​(m. 2012)​Children2 Jessica Claire Timberlake (née Biel /biːl/; born March 3, 1982) is an American actress. She has received various accolades, including a Young Artist Award, and nominations for a Primetime Em...

 

Edward Dodd

American politician For the British police officer, see Edward Dodd (police officer). Edward DoddUnited States Marshal for the northern district of New YorkIn office1863–1869Chairman of the Committee on District of ColumbiaIn office1855–1857Member of the U.S. House of Representativesfrom New York's 15th districtIn officeMarch 4, 1855 – March 3, 1859Preceded byCharles HughesSucceeded byJames B. McKean Personal detailsBorn(1805-08-25)August 25, 1805Salem, New York, U....

 

Yosua 3

Yosua 3Kitab Yosua lengkap pada Kodeks Leningrad, dibuat tahun 1008.KitabKitab YosuaKategoriNevi'imBagian Alkitab KristenPerjanjian LamaUrutan dalamKitab Kristen6← pasal 2 pasal 4 → Yosua 3 (disingkat Yos 3) adalah pasal ketiga Kitab Yosua dalam Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen yang memuat riwayat Yosua dalam memimpin orang Israel menduduki tanah Kanaan.[1] Pasal ini berisi riwayat bangsa Israel menyeberangi sungai Yordan di akhir 40 tahun perjalanan m...

Pentedrone

Stimulant designer drug of the cathinone class PentedroneClinical dataATC codenoneLegal statusLegal status BR: Class F2 (Prohibited psychotropics)[1] DE: Anlage II (Authorized trade only, not prescriptible) UK: Class B US: Schedule I UN: Psychotropic Schedule II[2] Identifiers IUPAC name (±)-1-phenyl-2-(methylamino)pentan-1-one CAS Number879722-57-3 NPubChem CID71750191ChemSpider26286729 YUNII2ELU1B757QKEGGC22784CompTox Dashboard (EPA)D...

 

1957 Austrian presidential election

1957 Austrian presidential election ← 1951 5 May 1957 1963 →   Nominee Adolf Schärf Wolfgang Denk Party SPÖ ÖVP Home state Vienna Upper Austria Popular vote 2,258,255 2,159,604 Percentage 51.12% 48.88% President before election Theodor Körner SPÖ Elected President Adolf Schärf SPÖ This article is part of a series on thePolitics of Austria Law Constitution (B-VG) Taxation State Treaty Human rights Neutrality Supreme organs Executive President (list) ...

 

انتخابات مجلس الأمة الكويتي (فبراير 2012)

جزء من سلسلة مقالات سياسة الكويتالكويت الدستور الدستور المجلس التأسيسي حقوق الإنسان الإمارة الأسرة الحاكمة الأمير مشعل الأحمد الجابر الصباح ولي العهد شاغر الحكومة الحكومة رئيس الوزراء أحمد النواف الأحمد الصباح السلطة التشريعية مجلس الأمة رئيس المجلس أحمد السعدون السلط...

Sybil (novel)

1845 novel by Benjamin Disraeli This article is about the novel by Benjamin Disraeli. For the non-fiction book about Shirley Ardell Mason's treatment for dissociative identity disorder, see Sybil (Schreiber book). Sybil; or, The Two Nations First edition title pageAuthorBenjamin DisraeliCountryUnited KingdomLanguageEnglishSeriesYoung England trilogyGenreFictionPublisherHenry ColburnPublication date1845 Sybil, or The Two Nations is an 1845 novel by Benjamin Disraeli. Published in the same year...

 

Iim Imadudin

Kiai HajiIim Imadudin Informasi pribadiLahirIim ImadudinPasar Kemis, Tangerang, Banten, IndonesiaAgamaIslamPasanganHj. Yoyoh MusfirohAnak5Orang tuaAbuya Ahmad Dimyathi (ayah)Hj Nihayah (ibu)AlmamaterPondok Pesantren Al-Wardayani, Pondok Pesantren Darul Ibtida, dan LainnyaDikenal sebagaiPimpinan Pondok Pesantren CilejetPekerjaanUlamaKerabat Uci Turtusi (Kakak) Muhasinudin Dimyathi (Kakak) Tohawi Romli (Kakak) Abuya, Kyai, Haji Iim Imadudin, atau lebih dikenal sebagai Abuya Iim adalah seor...

 

海外領土・自治領の一覧

「離島」、「飛地」、あるいは「自治州」とは異なります。 海外領土・自治領の一覧（かいがいりょうど・じちりょうのいちらん）は、世界に存在する「独立国家以外の地域」の一覧である。 海外領土・自治領を示した世界地図       豪       智       丁       仏     ...

Pietro IV Alighieri

Pietro (IV) Alighieri (Verona, 1494 – Verona, gennaio 1546[1]) è stato un nobile e politico italiano, figlio di Dante III Alighieri e quindi discendente del poeta Dante. Fu il padre di Ginevra Alighieri, l'ultima rappresentante della famiglia Alighieri prima della sua fusione con i Serego[2]. Stemma Alighieri discendenti di Dante. Indice 1 Biografia 2 Note 3 Bibliografia 4 Voci correlate 5 Collegamenti esterni Biografia Nato da Dante III e da Lucia Lanfranchi intorno al 149...

 

Dalian Neusoft University of Information

Private university in Dalian, China This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Dalian Neusoft University of Information – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2014) (Learn how and when to remove this message) Dalian Neusoft University of Information大连东软信息学院 (Chinese)MottoTo Learn and To ApplyTypePrivateEstabli...

 

لايف جورنال

لايف جورنالالشعارمعلومات عامةموقع الويب livejournal.com (الإنجليزية) نوع الموقع خدمة الشبكة الاجتماعية — برنامج مدونة — مجتمع إنترنت البلد الأصلي  روسيا التأسيس 1999 الجوانب التقنيةاللغة الروسية — الإنجليزية لغة البرمجة بيرل المنصة أندرويد ترتيب أليكسا 392[1](28 مارس 2020) أهم...

Iredentisme Yugoslavia

Klaim iredentisme Yugoslavia yang diklaim oleh Josip Broz Tito sebelum berakhirnya Perang Dunia II. Iredentisme Yugoslavia merujuk kepada gagasan iredentisme yang ingin agar negara Yugoslavia menyatukan semua wilayah yang dihuni oleh orang-orang Slavia Selatan, yaitu Bosnia dan Herzegovina, Kroasia, Montenegro, Serbia (termasuk wilayah sengketa Kosovo), Slovenia dan Makedonia Vardar. Mereka juga ingin menyatukan wilayah yang diklaim oleh pendukung Yugoslavisme tetapi belum pernah menjadi bagi...

 

Cellular differentiation

Developmental biology Cell differentiation redirects here. For the journal, see Cell Differentiation (journal). Not to be confused with Cell division. Stem cell differentiation into various animal tissue types. Cell-count distribution featuring cellular differentiation for three types of cells (progenitor z {\displaystyle z} , osteoblast y {\displaystyle y} , and chondrocyte x {\displaystyle x} ) exposed to pro-osteoblast stimulus.[1] Cellular differentiation is the process in which a...