Франц Ксавер фон Цах[7], барон (нім.Franz Xaver von Zach, угор.Zách János Ferenc, 1754—1832) — німецький астроном угорського походження, особливо відомий своїм внеском у відкриття перших астероїдів. Засновник астрономічної обсерваторії на горі Зеєберґ (Гота, Німеччина), співвідкривач карликової планети Церери.
Біографія
Народився в Пешті (тепер частина Будапешта), виховувався в єзуїтській школі, якийсь час служив в австрійській армії як фахівець з геодезії та військово-інженерної справи. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії. З 1783 по 1786 роки жив у Лондоні як домашній учитель посла Саксонії в Англії. За цей час він отримав ступінь доктора філософії та юриспруденції в Оксфордському університеті і розпочав наукову діяльність, опублікувавши в 1785 році в англійському журналі Philosophical Transactions результати кількох астрономічних спостережень.
У 1786 році прийняв пропозицію герцога Ернеста II очолити нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, відкриту восени 1791 року. Цах очолював обсерваторію до 1806 року і провів у ній велику кількість спостережень.
З наукових праць Цаха з астрономії найважливішими були складання нового зоряного каталогу разом із необхідними для нього спостереженнями, значне число точних нових визначень положень Сонця, з'єднаних у його «Таблицях рухів Сонця». Також він зробив великий внесок у дослідження астероїдів. Наприкінці XVIII століття він створив групу з 24 астрономів для системних пошуків «відсутньої планети» між орбітами Марса та Юпітера, яка мала там знаходитися згідно з правилом Тіціуса-Боде. Незабаром після відкриття Джузеппе П'яцці першої малої планети — Церери — її було втрачено і знайдено знову завдяки зусиллям Цаха та його однодумців.
Окрім астрономії, велику увагу Цах приділяв роботам в галузі геодезії. За допомогою секстанта він визначив координати багатьох міст.
В 1798 році він заснував і редагував науковий журнал Allgemeine Geographische Ephemeriden (у 1798—1799 вийшло 4 томи), який в 1800 році був перейменований в Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde. Цей журнал був найважливішим астрономічним виданням протягом ХІХ століття.
Після смерті герцога Ернста II в 1806 передав своєму колишньому учневі Бернгарду Лінденау посаду директора Зеєберзької обсерваторії та редагування журналу Monatliche Correspondenz, а сам працював в Італії та Франції. З 1818 по 1826 роки видавав у Генуї астрономічний журнал Correspondance astronomique, geographique et hydraulique (вийшло 14 томів, після чого видання було припинено під тиском єзуїтів).
Франц Ксавер фон Цах приїхав до Львова у віці 22-х років і працював там деякий час. Вже тоді до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет. Під керівництвом Лісґаніґа вони провели геодезичні дослідження та визначали координати міста. У Львівській обсерваторії проводилися тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Ксавер фон Цах також допомагав вести астрономічний календар у місті.
Пам'ять
На його честь названий кратер на Місяці та астероїд 999 Цахія, відкритий у 1923 році. Крім того, астероїд 64 Ангеліна був названий на честь обсерваторії під Марселем, організованої Цахом.
«Explicatio et usus tabellarum solis, explicatio et usus catalogi stellarum fixarum» (ib., 1792);
«De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae» (Ерфорд, 1794);
«Vor übergang d. Mercurs vor d. Sonne d. 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg, Bremen usw.» (ib., 1799):
«Fixarum praecip. catalogus novus etc.» (ib., 1804);
«Tabulae motuum solis novae та iterum correctae ex theoriae gravitatis claris. de la Place etc.» (ib., 1804);
«Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo» (ib., 1806—1807);
«Nachricht von d. preuss. trigonometr. u. astron. Aufnahme von Thüringen usw.» (ib., 1806);
«Tables abrégées et portatives du soleil» (Флоренція, 1809);
«Nouvelles tables d'aberration et de nutation pour 1404 etoiles» (Марсель, 1812)
«Supplément» (ib., 1813);
«L'attraction des montagnes et ses effets sur le fil à plomb» (Авіньйон, 1814).
за ред. Б. С. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 240 с. — ISBN 978-966-613-896-8.
Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
Peter Brosche: Der Astronom der Herzogin — Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754—1832. Verlag H. Deutsch, Frankfurt 2001. ISBN 3-8171-1656-X (2. erweiterte Aufl. Frankfurt/M. 2009, ISBN 978-3-8171-1832-8)
Иэн Стюарт. Математика космоса. Как современная наука расшифровывает Вселенную = Stewart Ian. Calculating the Cosmos: How Mathematics Unveils the Universe. — Альпина Паблишер, 2018. — 542 p. — ISBN 978-5-91671-814-0.
