Фрагмент, здатний до кристалізації (Fc)

Антитіло, розщеплене папаїном, утворює три фрагменти, два фрагменти Fab і один Fc фрагмент

Фрагмент, здатний до кристалізації (Fc-область) є хвостовою областю антитіла, яка взаємодіє з рецепторами клітинної поверхні, які називаються Fc-рецепторами, та деякими білками системи комплементу . Ця властивість дозволяє антитілам активувати імунну систему . У ізотипів антитілIgG, IgA і IgD Fc-область складається з двох ідентичних білкових фрагментів, отриманих з другої та третьої константних областей (доменів) важких ланцюгів антитіла. Fc-області IgM та IgE містять три константні домени важкої ланцюга (домени CH 2-4) у кожному поліпептидному ланцюзі[1][2]. Fc-області IgG несуть висококонсервативний сайт N-глікозилювання[3][4]. Глікозилювання фрагмента Fc має важливе значення для активності, опосередкованої рецепторами Fc[5]. N-глікани, приєднані до цього сайту, є переважно фукозильованими діантенними структурами складного типу. Крім того, невеликі кількості цих N-гліканів також містять розщеплюючі GlcNAc та залишки сіалової кислоти, у положенні α-2,6.

Інша частина антитіла, так звана область Fab, містить варіабельні ділянки, які визначають конкретну мішень, яку антитіло може зв'язувати. Навпаки, область Fc у всіх антитіл певного класу є однаковою для кожного виду; вони скоріше константні, а не мінливі. Тому область Fc іноді неправильно називається «областю константного фрагмента».

Fc зв'язується з різними рецепторами клітин і білками комплементу. Таким чином, він опосередковує різні фізіологічні ефекти антитіл (виявлення опсонізованих частинок; лізис клітин; дегрануляція тучних клітин, базофілів та еозинофілів та інші процеси)[6].

Інжиніринг фрагментів Fc

У нових розробках в галузі терапії на основі антитіл було розроблено Fc-область імуноглобулінів, яка містить сайт, що зв'язує антиген[7]. Цей тип антиген-зв'язуючого фрагмента називається Fcab . Фрагменти Fcab можна вставити в повний імуноглобулін шляхом заміни області Fc, отримуючи, таким чином, біспецифичне антитіло (з областями Fab і Fcab, що містять чіткі сайти зв'язування). Ці біспецифічні моноклональні антитіла іноді називають mAb2[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Janeway, CA, Jr. (2001). Immunobiology (вид. 5th). Garland Publishing. ISBN 978-0-8153-3642-6.
  2. ↑ Larsson, Lars-Inge (September 1988). Immunocytochemistry: Theory and practice. Crc Press. ISBN 978-0-8493-6078-7. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 10 травня 2020.
  3. ↑ Stadlmann J, Pabst M, Kolarich D, Kunert R, Altmann F (2008). Analysis of immunoglobulin glycosylation by LC-ESI-MS of glycopeptides and oligosaccharides. Proteomics. 8 (14): 2858—2871. doi:10.1002/pmic.200700968. PMID 18655055.
  4. ↑ Stadlmann J, Weber A, Pabst M, Anderle H, Kunert R, Ehrlich HJ, Peter Schwarz H, Altmann F (2009). A close look at human IgG sialylation and subclass distribution after lectin fractionation. Proteomics. 9 (17): 4143—4153. doi:10.1002/pmic.200800931. PMID 19688751.
  5. ↑ Peipp M, Lammerts van Bueren JJ, Schneider-Merck T, Bleeker WW, Dechant M, Beyer T, Repp R, van Berkel PH, Vink T, van de Winkel JG, Parren PW, Valerius T (2008). Antibody fucosylation differentially impacts cytotoxicity mediated by NK and PMN effector cells. Blood. 112 (6): 2390—2399. doi:10.1182/blood-2008-03-144600. PMID 18566325.
  6. ↑ Paul, William (2013). Fundamental Immunology (вид. Seventh). Lippincott Williams & Wilkins. с. 1401–142. ISBN 978-1451117837. Процитовано 31 грудня 2015.
  7. ↑ Wozniak-Knopp G, Bartl S, Bauer A, Mostageer M, Woisetschläger M, Antes B, Ettl K, Kainer M, Weberhofer G, Wiederkum S, Himmler G, Mudde GC, Rüker F (2010). Introducing antigen-binding sites in structural loops of immunoglobulin constant domains: Fc fragments with engineered HER2/neu-binding sites and antibody properties. Protein Eng Des. 23 (4): 289—297. doi:10.1093/protein/gzq005. PMID 20150180.
  8. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)